Решение № 35693869, 27.11.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.2013 Справа № 907/898/13

За позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Заріччя Іршавський район

про: стягнення 200 474,87 євро, що за офіційним курсом євро станом на 20.08.13 складає 2 138 236,70 грн.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

від позивача - Кузка С.О., начальник відділу моніторингу Західного регіону управління моніторингу регіонів Департаменту проблемних активів юридичної дирекції ПАТ "Промінвестбанк", довіреність №09-32/91 від 25.01.2013 р.

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 14.08.2013р.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с Заріччя Іршавського району про стягнення суми 200474,87 євро (що за офіційним курсом євро станом на 20.08.13 складає 2138236,70 грн.), в т.ч. 130000,00 євро боргу за кредитом та 70474,87 євро боргу за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Позов мотивовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за кредитним договором №27/4-07 від 26.12.07 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (із внесеними змінами) в частині своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого за ним станом на 20.08.2013р. виникла заборгованість в загальному розмірі 200474,87 євро, що за офіційним курсом євро станом на 20.08.13 складає 2138236,70 грн., в т.ч. 130000,00 євро неповернутий кредит та 70474,87 євро несплачені відсотки. В обгрунтування позовних вимог стверджує про порушення відповідачем умов п.п. 2.2, 3.4, 4.2.1, 4.2.2 кредитного договору, вимог ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі. Посилається на підтвердження підстав позовних вимог документальними доказами, доданими до позовної заяви та додатково доданими до справи в процесі судового розгляду. Зокрема, в обгрунтування розміру боргу по кредиту та відсотках за користування кредитом до позовної заяви додано розрахунки заборгованості за кредитом в розмірі 130000,00 євро та заборгованості за відсотками в розмірі 70474,87 євро.

На вимогу суду представник позивача подав пояснення №107-07-05/597 від 14.11.13 щодо доданих до позовної заяви розрахунків боргу по кредиту та відсотках. До пояснень додано розгорнутий розрахунок нарахувань відсотків за користування кредитом за період з 27.12.07 по 20.08.13, розмір яких склав 90757,50 євро, та розрахунок здійснених погашень відсотків на загальну суму 20282,51 євро. Зокрема, згідно з наданими поясненнями зазначено про те, що за період з 27.12.07 по 25.05.08 нарахування відсотків здійснено за ставкою 12% згідно з умовами п.3.1 кредитного договору; за період з 26.05.08 по 25.10.08 - за ставкою 13% відповідно до договору про внесення змін №2 від 04.06.2008р.; за період з 26.10.08 по 20.08.13 - за ставкою 15% у зв"язку із збільшенням відсоткової ставки на 2% на підставі п.4.3.9 кредитного договору - у зв"язку з несплатою позичальником відсотків за користування кредитними коштами. Разом з тим, поясненнями №107-07-05/606 від 27.11.13 позивач наводить посилання на іншу підставу підняття з 26.10.08 відсоткової ставки на 2%, а саме, вказано, що підняття відсоткової ставки відбувалось згідно з розпорядженням від 03.11.08 на підставі п.4.3.9 кредитного договору у зв"язку із нездійсненням позичальником страхування заставного майна. При цьому наголошено, що підняття відсоткової ставки здійснено не в порядку п.3.6 кредитного договору, а на підставі п.4.3.9, що не потребує додаткового повідомлення позичальника про підняття відсоткової ставки.

Відповідач проти позову заперечив з підстав пропуску строку позовної давності в частині стягнення суми 78000,00 грн. боргу по кредиту та нарахованих на цю суму відсотків за користування кредитом. Згідно із поданою заявою від 29.10.13 про застосування строків позовної давності та доповнень від 30.10.13, від 27.11.13 до такої заяви відповідач посилається на встановлений умовами кредитного договору №27/4-07 від 26.12.07 із змінами, внесеними договором №1 від 13.03.08, графік погашення суми кредиту, та стверджує, що за вимогами про сплату кредиту в сумі 26000,00 євро, що відповідно до графіка мала бути сплачена до 31.12.2009р., встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності сплив 31.12.2012р.; за вимогами про сплату суми 26000,00 євро, що мала бути сплачена до 31.03.2010р. - строк позовної давності сплив 31.03.2013р.; за вимогами про сплату суми 26000,00 євро, що мала бути сплачена до 30.06.2013р., строк позовної давності сплив 30.06.2013р. При обгрунтуванні поданої заяви про застосування позовної давності відповідач наголошує на тому, що його зобов"язання щодо повернення отриманого кредиту складається з окремих зобов"язань щодо сплати конкретно визначених сум згідно графіка погашення кредиту, що відповідає приписам ст. ст. 529, 530 Цивільного кодексу України. Вважає, що підтвердженням існування окремих зобов"язань щодо сплати конкретно визначених сум кредиту є умови, встановлені у п. п. 4.3.5, 4.3.7 кредитного договору.

Згідно з додатковими поясненнями від 27.11.2013р. відповідач стверджує, що оскільки в межах строку позовної давності заявлена вимога про виконання зобов"язань щодо погашення кредиту в розмірі 52000,00 євро, відсотки за користування кредитом можуть бути стягнуті виключно з цієї суми. При цьому зазначає, що відсотки повинні нараховуватись за встановленою у договорі ставкою (з 27.12.2007р. по 25.05.2008р. - 12%, з 26.05.2008р. - 13%). З урахуванням умов п.3.5 договору, якими встановлено сплату відсотків за ставкою 15% за неправомірне користування кредитом у випадку порушення встановленого п.2.2 строку погашення кредиту, стверджує, що оскільки неправомірне користування тілом кредиту, заявленого до стягнення в межах строку позовної давності, розпочалося з 01.10.2010р., то нарахування відсотків за ставкою 15% можливе з цієї дати. До пояснень від 27.11.13 відповідачем додано контррозрахунки відсотків за користування кредитом, за одним з яких розмір розрахованих відповідачем відсотків складає 32629,91 євро, за іншим - 35544,71 євро.

Позивач згідно з поданими запереченнями №107/07-05/593 від 04.11.13 на заяву відповідача про застосування позовної давності стверджує про переривання відповідно до ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебігу позовної давності у спірному зобов"язанні, оскільки відповідач ФОП ОСОБА_1 сплачував відсотки за користування кредитом, зокрема, 30.09.10 сплачено 1000,00 євро, 08.10.10 -500,00 євро, 11.11.10 - 500,00 євро, 14.12.10 -1481,50 євро, 04.07.11 - 1581,50 євро, а отже вчиняв дії, що свідчать про визнання ним заборгованості за кредитним договором №27/4-07 від 26.12.07. Окрім того, вказує на те, що умовами п.2.2 кредитного договору передбачено дату остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 25.12.10, у зв"язку з чим вважає, що перебіг позовної давності починається саме з цієї кінцевої дати. Таким чином, стверджує, що позовну давність при зверненні з даним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №27/4-07 від 26.12.08 не пропущено. При цьому наголошує, що посилання відповідача на встановлений договором графік погашення кредиту не може братися до уваги, оскільки умовами п.2.2 договору передбачено зменшення ліміту кредитної лінії відповідно до встановленого графіка, що означає втрату позичальником з моменту настання термінів, передбачених у п.2.2, права отримувати кредитні кошти в межах відновлювальної кредитної лінії. Згідно з додатковими поясненнями №107/07-05/596 від 14.11.13 позивач, заперечуючи проти задоволення заяви відповідача про застосування позовної давності, посилається на додані роздруківки руху коштів по поточному рахунку ФОП ОСОБА_1, відкритому у гривні, та поточному рахунку, відкритому у євро, а також по рахунку обліку відсотків за користування кредитом, та наголошує на тому, що сплата відповідачем відсотків за користування кредитом свідчить про визнання ним заборгованості за кредитним договором №27/4-07 від 26.12.07, що відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України є підставою для переривання перебігу позовної давності. Згідно з наданими поясненнями №107-07-05/606 від 27.11.13 позивач посилається на долучені до цих пояснень копії листів ФОП ОСОБА_1 (заява від 31.03.09, лист від 25.12.09, від 01.09.10), згідно з якими ним визнавалась наявність кредитної заборгованості, в т.ч. по відсотках за користування кредитом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши додані сторонами у підтвердження їх доводів та заперечень документальні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м.Ужгород" (іменовано як сторона в договорі - Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (іменований як сторона в договорі - Позичальник) укладено кредитний договір №27/4-07 від 26.12.2007р. про відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до Статуту Банку в новій редакції (державну реєстрацію змін проведено 09.06.12), яка розроблена згідно з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства", найменування Банку змінено на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Згідно з розділом 2 кредитного договору №27/4-07 від 26.12.07 сторонами визначено предмет договору, відповідно до якого Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 100000,00 євро, на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов"язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором ( п.2.1).

За умовами п.2.2 кредитного договору передбачено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 25.12.2010р., встановлено, що ліміт кредитної лінії зменшується за графіком: до 31.12.09 має бути погашена сума 20000,00 євро; до 31.03.10 - 20000,00 євро; до 30.06.10 - 20000,00 євро; до 30.09.10 - 20000,00 євро4 до 25.12.10 -20000,00 євро.

У розділі 3 кредитного договору визначено умови кредитування. Встановлено, зокрема, що проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 12,0 відсотків річних з розрахунку 365 (366) календарних днів у році до фактичного виконання грошових зобов"язань з повернення усіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту(п.3.1). Умовами п.п. 3.3, 3.4 кредитного договору визначено порядок нарахування процентів, відповідно до яких проценти за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно 26 числа на період з 26 числа попереднього місяця до 25 числа звітного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, і сплачуються Позичальником протягом 5 банківських днів з дати їх нарахування. Відсотки за грудень нараховуються в останній робочий день цього місяця по останній робочий день грудня та сплачуються не пізніше останнього робочого дня цього місяця.

Умовами п.3.5 кредитного договору сторонами обумовлено сплату Позичальником процентів у підвищеному розмірі - 15,0% у випадку порушення ним встановленого п.2.2 строку погашення одержаного кредиту.

Відповідно до п.3.6 передбачено, що при настанні обумовлених подій, в т.ч. при неналежному виконанні п.4.2.2 (щодо зобов"язання своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом), сторони вносять зміни до договору про збільшення розміру процентів за користування кредитом шляхом укладення додаткової угоди на протязі 5 банківських днів з моменту направлення Банком повідомлення Позичальнику.

Відповідно до умов п.3.8 Позичальник доручив Банку здійснювати договірне списання коштів з відповідного поточного рахунку, відкритого в Промінвестбанку м.Ужгород, на погашення кредиту, процентів та виконання інших зобов"язань Позичальника за цим договором. Встановлено, що Банк вправі списувати кошти у вигляді відсотків та кредиту при настанні умов, передбачених п.п. 2.2, 3.1, 3.3, 3.4, шляхом оформлення меморіального ордеру відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні (затв. пост. НБУ від 21.01.2004р. №22).

Договором про внесення змін №1 від 13.03.2008р. сторонами внесено зміни і доповнення до кредитного договору №27/4-07 від 26.12.07, зокрема, викладено в новій редакції п.2.1, відповідно до умов якого Банк починаючи з 13.03.08 по 25.12.10 збільшує ліміт відновлювальної кредитної лінії на суму 30000,00 євро до загального ліміту кредитної лінії 130000,00 євро. Пункт 2.2 викладено в новій редакції, згідно з якою датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту визначено 25.12.2010р. та встановлено новий графік зменшення кредитної лінії, відповідно до якого до 31.12.09 має бути погашена сума 26000,00 євро; до 31.03.10 - 26000,00 євро; до 30.06.10 - 26000,00 євро4 до 30.09.10 -26000,00 євро; до 25.12.10 - 26000,00 євро.

Договором про внесення змін №2 від 04.06.2008р. викладено в новій редакції п.3.1 кредитного договору №27/4-07 від 26.12.07, згідно з умовами якого передбачено сплату процентів за користування кредитом починаючи з 26.05.08 , виходячи з встановленої Банком процентної ставки 13,0 річних з розрахунку 365 (366) календарних днів у році до фактичного виконання зобов"язань з повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум.

Із фактичних обставин та матеріалів справи слідує, що на виконання взятих на себе зобов"язань за кредитним договором №27/4-07 від 26.12.07 Банк (позивач) надав Позичальнику (відповідачу) кредит в розмірі, обумовленому п.2.1 із змінами, внесеними договором від 13.03.08, а саме: в розмірі 130000,00 євро, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 27.12.07, заяв про продаж іноземної валюти, роздруківок про рух коштів на поточному та позичковому рахунках ФОП ОСОБА_1

Відповідачем не виконано належним чином та у відповідності до умов кредитного договору № 27/4-07 від 26.12.07 зобов"язання щодо погашення отриманого кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, що стало підставою для звернення Банком з даним позовом про примусове стягнення суми 130000,00 євро боргу по кредиту, а також нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом в розмірі 70474,87 євро (згідно з доданим до позовної заяви розрахунком).

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, аналогічною до неї ст. 193 Господарського кодексу України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем доданими документальними доказами доведено, а відповідачем в установленому порядку не спростовано факт порушення відповідачем своїх зобов"язань за кредитним договором № 27/4-07 від 26.12.07, оскільки отримані кредитні кошти не повернуто повністю, а проценти за користування кредитом погашено частково, в розмірі 20282,51 євро, з липня 2011р. виплати з погашення процентів припинено взагалі.

Відповідачем відповідно до ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України заявлено про застосування позовної давності до вимог в частині стягнення 78000,00 євро боргу по кредиту та нарахованих на цю суму відсотків за користування кредитом. Таку заяву відповідачем зроблено з огляду на встановлений умовами п.2.2 кредитного договору № 27/4-07 від 26.12.07, із змінами, внесеними договором №1 від 13.03.2008, графік погашення кредиту, згідно з яким погашення кредиту мало відбуватися рівномірними платежами (по 26000,00 євро) із періодичністю внесення цих платежів до 31.12.09, до 31.03.10, до 30.06.10, до 30.09.10, до 25.12.10. Відповідач вважає, що за вимогами про сплату кредиту в загальному розмірі 78000,00 євро, кінцевим строком сплати якого, з урахування передбаченої договором періодичності погашення, є 31.06.10, сплив строк загальної позовної давності тривалістю в три роки. У зв"язку з цим просить відмовити у задоволенні вимог про стягнення 78000,00 євро боргу по кредиту та нарахованих на цю суму відсотків. З додатковими поясненнями від 27.11.13 відповідачем додано контррозрахунок відсотків, які, на його думку, можуть бути стягнуті виключно із суми 52000,00євро боргу по кредиту, заявленого в межах позовної давності.

Позивач на спростування доводів відповідача щодо пропуску позовної давності наводить посилання на переривання позовної давності вчиненням відповідачем дій (погашення відсотків, надсилання відповідних заяв), які свідчать про визнання ним заборгованості по кредиту та відсотках, а також стверджує, що встановлений у п.2.2 кредитного договору графік погашення кредиту не може братися до уваги, оскільки умовами цього ж пункту договору визначено кінцевий термін повернення всіх отриманих сум кредиту - 25.12.10, з якого і має обчислюватись позовна давність.

Аналізуючи спірні позиції сторін щодо застосування позовної давності, суд констатує такі висновки.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторонами у п.2.2 кредитного договору № 27/4-07 від 26.12.07, із змінами, внесеними договором №1 від 13.03.2008, встановлено графік погашення кредиту, відповідно до якого визначено строки виконання зобов"язань по внесенню чергових платежів, останній з яких підлягав внесенню до дати 25.12.2010р., яка визначена як дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту. Отже, поряд з остаточним терміном погашення кредиту, який співпадає з датою сплати останнього чергового платежу, сторони встановили строки виконання Позичальником (відповідачем) окремих зобов"язань (внесення чергових платежів ), що входять до змісту визначеного договором зобов"язання.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). За ст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності пов"язаний з моментом, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов.

За змістом умов спірного кредитного договору Позичальник (відповідач) зобов"язаний здійснити повернення кредиту частинами в розмірі та строки відповідно до графіка внесення чергових платежів погашення кредиту (п.2.2), а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом (п.п.3.1, 3.3, 3.4). Слід при цьому звернути увагу на те, що у випадку порушення встановлених у п.2.2 строків погашення кредиту умовами кредитного договору передбачено настання для Позичальника додаткових зобов"язань, зокрема, згідно з п.п. 3.5, 4.3.9 - збільшення розміру процентів за користування кредитом, згідно з п.4.3.5 - сплати на вимогу Банку в повному обсязі заборгованості за кредитом та процентів за користування ним, суми неустойки, передбачених договором.

Таким чином, умовами кредитного договору, що передбачають графік погашення кредиту, встановлено окремі самостійні зобов"язання позичальника, які деталізують його обов"язок повернути борг частинами та встановлюють настання самостійних правових наслідків за невиконання цього обов"язку.

Відповідно, право Банку (позивача) вважається порушеним з моменту недотримання відповідачем строку погашення кожного чергового платежу, а отже початок перебігу позовної давності по кожному черговому платежу починається з моменту порушення строку його погашення.

Констатуючи вищенаведені висновки, суд відповідно до вимог ст.111-28 ГПК України керувався правовою позицією Верховного Суду України згідно з прийнятою ним постановою від 06.11.2013р. у справі №6-116цс13.

Вищенаведеним повністю спростовуються доводи позивача стосовно необхідності обчислювати початок перебігу позовної давності з 25.12.10, яка відповідно до п.2.2 договору визначена як дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.

Виходячи з аналізу змісту вищенаведених правових норм у системному зв"язку з договірними умовами, беручи до уваги умови кредитного договору № 27/4-07 від 26.12.07 про погашення кредиту рівними частинами по 26000,00 євро з періодичністю сплати - до 31.12.09, до 31.03.10, до 30.06.10, до 30.09.10, до 25.12.10 (п.2.2) та сплату процентів за користування кредитом щомісячно (за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця) протягом 5 банківських днів з дати нарахування, початок позовної давності для стягнення цих платежів слід обчислювати з моменту невиконання відповідачем кожного із цих зобов"язань, тобто з моменту порушення сплати кожного чергового платежу як по погашенню кредиту, так і по сплаті процентів.

Таким чином, суд констатує, що оскільки даний позов заявлено 02.09.13, то вимоги про стягнення боргу по кредиту в загальному розмірі 78000, 00 євро, який відповідно до встановленої п.2.2 договору черговості платежів мав бути погашений у строк до 30.06.2010р., заявлено після спливу загальної позовної давності.

Аналізуючи розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом, а саме, наданий позивачем на вимогу суду розгорнутий розрахунок, суд констатує, що з урахуванням змісту вищенаведених договірних умов щодо термінів сплати відсотків (протягом п"яти банківських днів з дати нарахування), вимоги стосовно заборгованості, що виникла внаслідок несплати відсотків, нарахованих по 31.07.2010 р. включно (тобто з кінцевим терміном сплати до 06.08.10), заявлено з пропуском загальної позовної давності.

Разом з тим, при перевірці наданого позивачем розрахунку заборгованості по відсотках суд надає правову оцінку правомірності застосованої процентної ставки за весь період нарахування відсотків (з 27.12.07 по 20.08.13) та констатує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України (із змінами станом на дату укладення кредитного договору № 27/4-07 від 26.12.07) передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку, за період користування кредитом з 27.12.07 по 25.10.08 відсотки нараховувались за відсотковою ставкою, встановленою умовами п.3.1 кредитного договору із змінами, внесеними договором №2 від 04.06.08 (з 27.12.07 по 25.05.08 -12%; з 26.05.08 по 25.10.08 -13%).

За період, починаючи з 26.10.08, відсотки за користування кредитом нараховуються за відсотковою ставкою 15%.

Письмовими поясненнями №107-07-05/597 від 14.11.13, наданими до розрахунку заборгованості по відсотках, позивачем наведено обгрунтування збільшення з 26.10.08 відсоткової ставки до 15% на підставі п.4.3.9 кредитного договору - у зв"язку з несплатою позичальником відсотків за користування кредитом.

Натомість, згідно з письмовим поясненням №107-07-05/600 від 27.11.13 позивачем змінено обгрунтування підстав застосування з 26.10.08 відсоткової ставки в розмірі 15% та зазначено, що Банк здійснив підняття відсоткової ставки на 2 пункти - до 15% за розпорядженням від 03.11.08 (додано копію), яке видано на виконання п.4.3.9 кредитного договору у зв"язку з невиконанням Позичальником зобов"язання згідно з п.4.2.8 - нездійсненням страхування заставного майна.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо підставності підвищення з 26.10.08 відсоткової ставки до 15% та вважає позицію позивача з цього приводу необгрунтованою з огляду на суперечність вищевказаних обгрунтувань, відсутність конкретно визначених та належним чином доведених підстав застосованого підвищення відсоткової ставки, які мали бути чітко наведені за змістом самих позовних вимог, а також підтверджені належними доказами. Натомість, як за змістом позовної заяви, так і доданого позовної заяви розрахунку боргу по відсотках, взагалі не наводяться посилання на застосування підвищення відсоткової ставки з підстав, визначених у п. 4.3.9 кредитного договору, зокрема, за несплату відсотків або нездійснення страхування заставного майна. Доданий до позовної заяви розрахунок взагалі не містить розгорнутих даних щодо конкретного періоду нарахування відсотків за користування кредиту, застосованої в межах цього періоду відсоткової ставки, а також розміру кредиту, з якого нараховано відсотки. Суд звертає також увагу на недоведеності позивачем належними доказами існування відповідних передбачених п. п. 4.2.8, 4.3.9 кредитного договору підстав для застосування підняття відсоткової ставки. Позивач також жодним чином не обгрунтував та не підтвердив підстави підняття відсотковї ставки за нездійснення страхування заставного майна починаючи саме з дати 26.10.08. Окрім того, надана копія розпорядження від 03.11.08 не може братися до уваги як належний доказ, оскільки таке розпорядження не містить посилання на ПІБ осіб, якими воно видано, а також не підтверджено належним чином повноваження цих осіб на здійснення від імені Банку відповідних дій щодо підняття відсоткової ставки.

Виходячи з вищевикладених мотивів, суд дійшов висновку, що на підставі ч.1 ст.1048 ЦК України та умов п. 3.1 кредитного договору із змінами, внесеними договором №2 від 04.06.08, правомірним є застосування за період користування кредитом з 26.05.08 по 20.08.13 відсоткової ставки в розмірі 13%, як це обумовлено п.3.1 кредитного договору із змінами, внесеними договором №2 від 04.06.08. Суд наголошує при цьому, що позивачем не доведено належним чином правомірність застосування з передбачених договором підстав та з дотриманням встановленого порядку процентної ставки в іншому розмірі, зокрема, шляхом підвищення до 15%.

Проведеним судом перерахунком, зокрема, із застосуванням з 27.12.07 по 25.05.08 відсоткової ставки 12%, з 26.05.08 по 20.08.13 -13%, встановлено, що за вказаний період розмір відсотків за користування кредитом складає 80286,56 євро, в т.ч. з 27.12.07 по 25.10.08 - нараховані відсотки складають 12233,05 євро (згідно з розрахунком позивача), з 26.10.08 по 20.08.13 - 68053,51 євро (розраховано за відповідні місяці та на суму кредиту згідно з розрахунком позивача, однак із застосуванням відсоткової ставки 13%, в т.ч. з 26.10.08 по 25.11.08 - 1431,42 євро; з 26.11.08 по 31.12.08 - 1662,30 євро;з 01.01.09 по 25.01.09 -1157,53 євро;з 26.01.09 по 25.02.09 -1435,34 євро; з 26.02.09 по 16.03.09 - 879,73 євро; з 31.12.09 по 31.01.10 -1481,64 євро; з 01.02.10 по 28.02.10 -1296,44 євро; з 01.03.10 по 31.03.10 - 1435,34 євро; з 01.04.10 по 30.04.10 - 1389,04 євро; з 01.05.10 по 31.05.10 - 1435,34 євро; з 01.06.10 по 30.06.10 - 1389,04 євро; з 01.07.10 по 31.07.10 -1435,34 євро; з 01.08.10 по 31.08.10 - 1435,34 євро; з 01.09.10 по 30.09.10 -1389,04 євро;з 01.10.10 по 27.10.10 - 1250,14 євро; 28.10.10 по 30.11.10 - 1574,25 євро; з 01.12.10 по 31.12.10 - 1435,34 євро; з 01.01.11 по 31.01.11 -1435,34 євро; з 01.02.11 по 28.02.11 -1296,44 євро; з 01.03.11 по 31.03.11 - 1435,34 євро; з 01.04.11 по 30.04.11 - 1389,04 євро; з 01.05.11 по 31.05.11 -1435,34 євро; з 01.06.11 по 30.06.11 - 1389,04 євро4 з 01.07.11 по 31.07.11 - 1435,34 євро4 з 01.08.11 по 31.08.11 - 1435,34 євро; з 01.09.11 по 30.09.11 - 1389,04 євро; з 01.10.11 по 31.10.11 - 1435,34 євро4 з 01.11.11 по 30.11.11 -1389,04 євро; з 01.12 11 по 31.12.11 -1435,34 євро; з 01.01.12 по 31.01.12 -1431,42 євро; з 01.02.12 по 29.02.12 - 1339,07 євро; з 01.03.12 по 31.03.12 - 1431,42 євро; з 01.04.12 по 30.04.12 - 1385,25 євро; з 01.05.12 по 31.05.12 - 1431,42 євро; з 01.06.12 по 30.06.12 - 1385,25 євро; з 01.07.12 по 31.07.12 - 1431,42 євро; з 01.08.12 по 31.08.12 - 1431,42 євро; з 01.09.12 по 30.09.12 -1385,25 євро; з01.10.12 по 31.10.12 - 1431,42 євро; з 01.11.12 по 30.11.12 -1385,25 євро; з 01.12 12 по 31.12.12 - 1431,42 євро; з 01.01.13 по 31.01. 13 -1435,34 євро; з 01.02.13 по 28.02.13 - 1296,44 євро; з 01.03.13 по 31.03.13 - 1435,34 євро; з 01.04.13 по 30.04.13 -1389,04 євро; з 01.05.13 по 31.05.13 - 1435,34 євро; з 01.06.13 ао 30.06.13 -1389,04 євро; з 01.07.13 по 31.07.13 - 1435,34 євро; з 01.08.13 по 20.08.13 - 926,03 євро).

При аналізі розрахунку відсотків суд звертає увагу на те, позивачем згідно з доданим розгорнутим розрахунком, починаючи з дати 26.11.08, відсотки нараховуються без врахування визначених п.3.4 кредитного договору щомісячних розрахункових періодів. Разом з тим, оскільки із вказаної дати сума використовуваного кредиту (130000.00 євро) та розмір відсоткової ставки (13%) залишається незмінним, то в цілому нарахування відсотків за весь період користування кредитом з 26.11.08 по 20.08.13 не впливає на правильність визначення загальної суми цих нарахувань.

Із матеріалів справи, зокрема, наданих позивачем та не спростованих відповідачем розрахунку погашень відсотків та роздруківок руху коштів по рахунку обліку відсотків за користування кредитом, слідує, що відповідачем за період з 18.01.08 по 04.07.11 здійснено погашення відсотків за користування кредитом на загальну суму 20282,51 євро.

Беручи до уваги умови п. 3.7 кредитного договору щодо черговості погашення заборгованості, суд вважає правомірним віднесення вищевказаної суми 20281,51 євро на погашення відсотків, нарахованих з початку користування кредитом.

Як зазначено судом вище, вимоги стосовно заборгованості, що виникла внаслідок несплати відсотків, нарахованих по 31.07.2010 р. включно, заявлено з пропуском позовної давності. Розмір такої заборгованості складає 8379,04євро (28661,55 євро (відсотки за період з 27.12.07 по 31.07.10) - 20282,51 євро (погашення відсотків) =8379,04 євро).

Заборгованість по відсотках за користування кредитом, що заявлена до стягнення з дотриманням позовної давності, тобто нарахована за період користування кредитом з 01.08. 10 по 20.08.13, складає 51625,01євро.

Виходячи з вищевикладеного, суд констатує висновок про те, що позовні вимоги про стягнення суми 78000,00 євро боргу по кредиту та вимоги про стягнення 8379,04євро боргу по відсотках за користування кредитом заявлено з пропуском загальної позовної давності, про застосування якої зроблено заяву відповідачем.

Судом визнано безпідставними та відхилено доводи позивача про наявність передбачених ч.1 ст. 264 ЦК України підстав для переривання позовної давності.

Зокрема, позивач стверджує про переривання позовної давності вчиненням відповідачем дій щодо сплати відсотків, посилаючись при цьому на додані роздруківки руху коштів по поточному рахунку ФОП ОСОБА_1 у гривні, поточному рахунку у євро, рахунку обліку відсотків за користування кредитними коштами. Надані позивачем з цього приводу обґрунтування свідчать про те, що фактично погашення відсотків здійснювалось відповідно до порядку, який було визначено у п.3.8 кредитного договору, а саме, в порядку договірного списання коштів з відповідного поточного рахунку Позичальника. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачем цілеспрямованих дій з погашення відсотків, зокрема, шляхом оформлення платіжного доручення на перерахування платежу з призначенням - для погашення певної суми відсотків за користування кредитом.

Суд погоджується з доводами відповідача, обґрунтованими з посиланням на правову позицію, викладену у п.4.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", де зазначено, що бездіяльність боржника (наприклад, не оспорювання безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій.

Не взято судом до уваги зроблені позивачем посилання на листи та заяви відповідача, як на підтвердження визнання ним заборгованості за кредитним договором №27/4-07 від 26.12.07, а отже як на підставу переривання позовної давності.

Так, до пояснень №107-07-05/606 від 27.11.2013р. позивачем долучено копію адресованої керуючому ПІБ м.Ужгород Сідаку В.В. заяви від 31.03.09, згідно з якою підприємець ОСОБА_1 визнає несплату процентів за кредитним договором, просить не нараховувати пеню та відстрочити погашення. При цьому жодним чином не обумовлено розмір визнаної заборгованості, період її виникнення. Разом з тим, навіть якщо цю заяву прийняти як підтвердження переривання позовної давності, на момент звернення з даним позовом строк позовної давності, перебіг якого розпочато після переривання, сплив.

Додана позивачем копія заяви від 25.12.09 не засвідчена в установленому порядку, а отже не є належним доказом по справі.

За змістом заяви від 01.09.10, копію якої позивачем додано до пояснень №107-07-05/606 від 27.11.2013р., підприємець ОСОБА_1 звертався до директора філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Ужгород із клопотанням про оформлення реструктуризації у зв"язку з неможливістю виконувати затверджений графік погашення. При цьому у заяві наведено посилання на встановлений у кредитному договорі №24/4-2007 графік погашення, що передбачає періодичність погашення кредиту в загальному розмірі 100000,00 євро. Згідно із вказаною заявою ФОП ОСОБА_1 зобов"язується погасити до 31.12.10 прострочені відсотки та просить встановити графік погашення основного боргу в розмірі 100000,00 євро.

Заява від 01.09.10 жодним чином не може вважатися підтвердженням визнання відповідачем спірної заборгованості за кредитним договором №27/4-07 від 26.12.07, оскільки така заява містить посилання на кредитний договір під іншим номером та без зазначення дати його укладення. Окрім того, ФОП ОСОБА_1 посилається на неможливість виконання зобов"язання за графіком погашення, що передбачає сплату кредиту в загальному розмірі 100000,00 євро з почерговим внесенням платежів по 20000,00 євро, в той час як на дату подання заяви від 01.09.10 умовами п.2.2 кредитного договору №27/4-07 від 26.12.07 передбачалось погашення кредиту в розмірі 130000,00 євро з почерговим внесенням платежів згідно встановленого графіка по 26000,00 євро.

Виходячи з наведених вище обґрунтувань, суд не вбачає наявності передбачених ст. 264 ЦК України підстав для переривання позовної давності як в частині вимог про стягнення боргу по відсотках, так і в частині вимог про стягнення боргу по кредиту.

Отже, за результатами аналізу та оцінки всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 52000,00 євро боргу по кредиту та 51625,01євро боргу по відсотках за користування кредитом, що разом складає 103625,01 євро (1105249,75 грн. за офіційним курсом євро станом на визначену позивачем при складанні розрахунку боргу дату - 20.08.13).

У позові про стягнення 78000,00 євро боргу по кредиту та 8379,04 євро боргу по відсотках за користування кредитом суд відмовляє у зв"язку з пропуском позовної давності.

У задоволенні позовних вимог про стягненн 10470,82 євро боргу по відсотках слід відмовити у зв"язку з безпідставним застосуванням відсоткової ставки в розмірі 15%.

Позицію відповідача щодо того, що відсотки за користування кредитом можуть бути стягнуті виключно із суми кредиту в розмірі 52000,00 євро, заявленої в межах строку позовної давності, суд вважає безпідставною.

Як було зазначено вище, з урахуванням визначених договірними умовами строків сплати чергових платежів по погашенню кредиту та строків сплати відсотків за користування кредитом, позовна давність за вимогами про повернення кредиту та процентів повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Слід при цьому зазначити, що відсотки за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Відсотки за користування кредитом за правовою природою не є додатковою вимогою до зобов"язанням зі сплати кредиту. Отже, до вимог про стягнення відсотків за користування кредитом не можуть бути застосовані передбачені с. 266 ЦК України наслідки спливу позовної давності до додаткової вимоги зі спливом позовної давності до основної вимоги.

За правилами ст.49 ГПК України суд за результатами вирішення спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору в розмірі 22105,09 грн.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 34, 43, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 і.н. НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м.Київ, пров. Шевченка,12, і.к. 00039002) суму 103625,01 євро (1105249,75 грн. за офіційним курсом євро станом на 20.08.13) (в т.ч. 52000,00 євро боргу по кредиту та 51625,01 євро боргу по відсотках за користування кредитом) та 22105,09 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 02.12.13

Суддя Івашкович І.В.