№ 35676074, 28.11.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7697/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м. Одеса

16:08

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

за участі:

секретаря судового засідання - Галушка Б.С.;

представника позивача - ОСОБА_5 (за довіреністю від 29.10.2013 року);

представника відповідача - Легенченко О.А. (за довіреністю від 18.11.2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 18.10.2013 року №24, -

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 18.10.2013 року №24.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

09 жовтня 2013 року працівники Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області провели позапланову перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки відповідач склав Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №001700 від 09.10.2013 року, яким встановлені порушення п.10 ч.1 ст.16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», що виразилося в рекламуванні та стимулюванні продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.

На підставі акта перевірки №001700 від 09.10.2013 року відповідач виніс постанову про накладення стягнень, передбачених ст.20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», якою до позивача, в порушення п.10 ч.1 ст.16 вищезазначеного закону, застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 50000 грн.

Позивач не погоджується з постановою про накладення стягнень Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, вважає її незаконною, винесеною з порушенням норм чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (а.с.3-15) та письмових поясненнях до адміністративного позову (а.с.94-97).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (а.с.142-146).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 зареєстрована 11.11.2010 року за №25260000000001809 Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області як фізична особа - підприємець, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_1 (а.с.133)

На підставі звернення гр. ОСОБА_4 від 06.09.2013 року (а.с.137), наказу Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області №572-од від 01.10.2013 року (а.с.135) і направлення на проведення перевірки №1208 від 01.10.2013 року (а.с.17), 09 жовтня 2013 року працівники Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області провели позапланову перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки відповідач 09.10.2013 року склав Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів за №001700, яким встановлені порушення п.10 ч.1 ст.16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», що виразилося в рекламуванні та стимулюванні продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну (а.с.18-21).

Такі висновки обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки встановлено факт стимулювання продажу цигарок «Rothmans», а саме: в місці роздрібної торгівлі на касі розташована монетниця з прозорого пластику в яку вмонтована пачка цигарок «Rothmans», на якій основне медичне попередження споживачів тютюнових виробів заклеєно цінником, що і стимулює споживачів до придбання саме цих тютюнових виробів. Інші тютюнові вироби наявні в реалізації знаходяться окремо в спеціально обладнаному боксі.

На підставі акта перевірки №001700 від 09.10.2013 року відповідач виніс постанову про накладення стягнень, передбачених ст.20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», якою до позивача, в порушення п.10 ч.1 ст.16 вищезазначеного закону, застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 50000 грн.

Суд вважає, що вказані висновки про наявність зазначених порушень законодавства про захист прав споживачів позивачем є необґрунтованими.

Свій висновок суд обгрунтовує наступним чином.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» реклама й стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.

Згідно з п.10 ч.1 ст.16 вищезазначеного закону забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.

Відповідно до п.12 ч.2 ст.20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» порушення заборони щодо реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів - від тридцяти тисяч гривень до п'ятдесяти тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

Як вже було встановлено вище, до позивача за порушення п.10 ч.1 ст.16 «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 50000 грн.

Суд критично ставиться до висновків відповідача, оскільки позивач не здійснював рекламу, стимулювання продажу тютюнових виробів, а лише здійснював реалізацію тютюнових виробів шляхом їх виставлення в торгівельному обладнанні з метою пропонування їх покупцям для продажу.

В судовому засідання представник відповідача на запитання суду не зміг надати відповідь, яким чином обладнання зазначене на фото можна ідентифікувати як монетницю. Також повідомив, що контрольна закупка відповідачем в даному випадку не проводилася. Ніяких інших доказів відповідач суду не надав.

Із фото, яке є в матеріалах справи неможливо встановити, що зазначене на ньому обладнання є монетницею.

Таким чином суд робить висновок, що відповідач не довів свою позицію, викладену в запереченнях.

У відповідності до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити, в тому числі, дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Так, відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з ч.7 ст.8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Суд встановив, що в торгівельному обладнанні магазину встановлені тютюнові вироби, а не муляжі чи макети, виключно з метою їх продажу. Для їх реалізації позивач використовував звичайні елементи торгівлі - прозорі бокси, а не монетницю, як зазначено в акті відповідачем.

Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» не містить заборон щодо оформлення місць реалізації тютюнових виробів у прозорих боксах.

Отже, виходячи з вищезазначеного суд дійшов висновку, що дії позивача не є рекламою, оскільки не становлять розповсюдження інформації, а є розміщенням товарів в місці продажу і своєю метою не призначені сформувати обізнаність та інтерес щодо товарів, а лише означають їх наявність в асортименті.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача, що у відповідача немає повноважень щодо проведення перевірки.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисті прав споживачів, затвердженого Указом Президента України 13.04.2011 року, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з п.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, виходячи з вищезазначеного суд вважає, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, є Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд встановив, що відповідач всупереч нормам чинного законодавства безпідставно прийняв спірну постанову.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 статті 94 КАС України: "Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його службова або посадова особа".

Відповідно до пп. 3 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, орган Державної казначейської служби України зобов'язаний стягнути судові витрати із Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В даному випадку стягнення судових витрат необхідно провести шляхом їх безспірного списання із рахунка Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про рекламу», Положенням про Державну інспекцію України з питань захисті прав споживачів, Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати постанову про накладення стягнень Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області від 18.10.2013 року №24.

4. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 173 (сто сімдесят три),00 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст постанови складений 28 листопада 2013 року.

Суддя О.Я. Бойко