Постановление суда № 35636665, 20.11.2013, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/6356/13-ц

2/703/2117/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Манька М.В.

при секретарі Сухомудренко М.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

18 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, разом з позовною заявою подав також заяву про забезпечення позову.

Відповідно до п.1 пп. 13 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову заявник сплачує судовий збір у розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 01 січня календарного року, тобто в розмірі 114 грн. 70 коп.

Заява подана без дотримання вимог ст. 151 ЦПК України та п.1 пп. 13 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», оскільки не містить доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Доказів звільнення від сплати судового збору заявник суду не надав.

Відповідно до ч.8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику.

На підставі п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та керуючись ст.ст. 151, ч.8 ст.153, ст. 293 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння повернути заявнику.

Ухвалу суду та заяву про забезпечення позову з доданими до неї документами надіслати заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Головуючий: М.В.Манько