Решение № 35616190, 25.11.2013, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа153/1955/13-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.

за участю секретаря судового засідання Сарафімовської Т.О.

позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2

представника відповідача СФГ «Оріон» Мукомела А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянсько-фермерського господарства «Оріон» про поновлення строку позовної давності, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

Позивач заявив позов до Селянсько-фермерського господарства «Оріон» про повернення в натурі безпідставно набутого майна, до початку судового розгляду справи позивач заявив про зміну позовних вимог, а саме - про поновлення строку позовної давності, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою, про що подав суду позовну заяву зі зміненими позовними вимогами. Позивач зазначив, що йому на праві особистої приватної власності належить земельна ділянка площею 1,47 га., яка розташована на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю. Вказує, що у 2011 році йому стало відомо про те, що нібито 29 грудня 2005 року між ним та СФГ «Оріон» було укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 10 років. Як на підставу визнання договору недійсним позивач посилається на порушення вимог ст.15 Закону України «Про оренду землі». Позивач вказує на те, що у вказаному договорі відсутні істотні умови, а саме - договором не передбачено такої істотної умови як індексація орендної плати, порядок її внесення, перегляду та відповідальність за її несплату, збереження стану об'єкта оренди, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обтяження щодо використання земельної ділянки і взагалі за формою та змістом спірний договір не відповідає Типовій формі договору оренди землі, затвердженій Постановою КМУ від 03 березня 2004 року №220. Крім цього, позивач зазначає, що на порушення цієї норми закону до підписання вищевказаного договору планів або схем земельної ділянки, яка передавалася в оренду, їх кадастрових планів та актів визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не було. Зазначає, що він не передавав по акту приймання-передачі земельну ділянку в 2005-2006 роках, тому що його земля була в оренді СТОВ «Дружба» і вказаний договір не було змінено та розірвано. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить поновити строк позовної давності, пропущений із поважних причин, визнати договір оренди земельної ділянки не дійсним та зобов'язати відповідача не чинити перешкод у користуванні належної йому земельної ділянки.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали повністю. Пояснили, що договір оренди землі ще в 2000 році був укладеним із СТОВ «Дружба» строком на 10 років і за цим договором позивач отримував орендну плату. Договір із СФГ «Оріон» від 29.12.2005 року позивач підписав оскільки вважав, що укладає договір строком на п'ять років, але як з'ясувалось пізніше даний договір був укладений на 10 років. Позивач також зазначає, що він не міг знати, що отримує орендну плату за іншим договором, так як головою СТОВ «Дружба» та СФГ «Оріон» є одна і та ж особа - Лутковський А.В., у якого він отримував орендну плату. Після закінчення договору оренди землі в 2011 році він звернувся до Лутковського А.В. про повернення землі, тоді й дізнався про наявність спірного договору оренди від 29.12.2005 року. Позивач та його представник зазначають, що договір укладався із головою СФГ «Оріон» Зінич Г.М., а підписаний Лутковським А.В., немає акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду. Вказує, що в кожному договорі оренди повинні були зазначені істотні умови договору, не дотримано типової форми договору, відсутня відповідальність за порушення термінів виплати орендної плати землі. Зазначають, що в порушення вимог закону реєстрацію договору було здійснено Борівською сільською радою. З приводу порушення його права на земельну ділянку позивач звертався до Головного управління Держземагенсства України у Вінницькій області, яким йому та іншим заявникам надано відповідь та було рекомендовано звернутись до суду. В своїх поясненнях позивач та його представник також зазначили, що на даний час земельною ділянкою користується позивач ОСОБА_1 Просять суд заявлені позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача СФГ «Оріон» Мукомел А.П. позовні вимоги не визнав, заперечував їх тим, що 29.12.2005 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідач користувався земельною ділянкою, вчиняючи дії, направлені на здійснення товарного сільськогосподарського виробництва, нараховував і виплачував орендну плату позивачу, що не заперечується самим позивачем і підтверджується довідкою СФГ «Оріон» про виплату орендної плати за 6 років. Договір оренди земельної ділянки відповідає вимогам ЦК України. Представник відповідача визнає ту обставину, що дійсно в змісті оспорюваного договору наявні не всі істотні умови, передбачені ст.15 Закону України «Про оренду землі», форма договору за стилем викладення не відповідає типовій формі, затвердженій КМУ України, однак, цей договір узгоджений сторонами, на його укладення було волевиявлення позивача саме на тих умовах, про які домовилися сторони. Також зазначив, що договір підписаний директором СФГ «Оріон» Лутковським А.В., який діяв на підставі доручення від голови СФГ Зінич Г.М. і мав право підпису договору. Реєстрація договору оренди землі була здійснена Борівською сільською радою у порядку, встановленому чинним на той час законодавством. Відповідачем у цій справі подано заяву про застосування строку позовної давності. Представник відповідача зазначає, що позивач звернулася до суду з пропуском 3-х річного строку позовної давності і не довела суду поважність причин його пропуску. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Із договору оренди земельної ділянки від 29.12.2005 року встановлено, що між ОСОБА_1 та СФГ «Оріон» укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,47 га. терміном на 10 років та орендною платою в сумі 350 гривень.

Із Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН 24050218, виданого 24 січня 2001 року Борівською сільською радою Чернівецького району встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,47 гектарів, розташована на території Борівської сільської ради та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Із технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в розмірі земельної частки (паю) відповідно до проекту організації території земельних часток на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, акту про перенесення в натуру меж земельних ділянок та передачу на зберігання межових знаків, затвердженого Борівською сільською радою 14 вересня 2011 року, викопіровки схематичного плану земельних ділянок з умовними позначеннями встановлено, що на території Борівської сільської ради проведено встановлення та закріплення на місцевості меж земельних ділянок переданих у власність.

Із повідомлення Держсільгоспінспекції у Вінницькій області вих.№ 10.02/614/13 від 26.02.2013 року встановлено, що проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства СФГ «Оріон»та в результаті перевірки встановлено, що СФГ «Оріон» за межами населеного пункту в с. Борівка Чернівецького району Вінницької області на території Борівської сільської ради використовує земельні ділянки призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в тому числі на підставі укладених договорів із громадянами (власниками земельних ділянок).

Із повідомлення відділу Держземагенства у Чернівецькому районі Вінницької області вих.№ 430 від 05.04.2013 року встановлено, що в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» по Борівській сільській раді відсутні записи Чернівецького районного відділу Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗ» щодо реєстрації протягом 2004-2006 років включно договорів оренди земельних ділянок, в тому числі із позивачем.

Із довідки виданої Борівською сільською радою Чернівецького району Вінницької області вих.№ 278 від 12.06.2013 року та копії сторінки №42 книги реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) встановлено, що в книзі реєстрації договорів оренди земельних частко (паїв) по СФГ «Оріон» зареєстровано договори оренди з ОСОБА_1 за №352 від 29.12.2005 року, земельна ділянка НОМЕР_1, площею 1,47 га.

Із рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 30.11.2013 року встановлено, що відповідач заявив позов до позивача про усунення перешкод у користування земельною ділянкою, судом постановлено про задоволення позову. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 08.02.2013 року рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 30.11.2012 року залишено без змін. Вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено ту обставину, що між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки в період з 26.05.2004 року по 05.01.2006 року.

Із довідки виданої СФГ «Оріон» вих.№ 339 від 12.06.2013 року встановлено, що ОСОБА_1 з 2006 року по 2011 рік здійснювалось нарахування орендної плати.

Із повідомлення Головного управління Держземагенства у Вінницькій області вих.№06-24/4163 від 02.07.2013 року встановлено, що жителі с.Борівка Чернівецького району звернулися до народного депутата України щодо протриправвного, на їх думку, використання земельних часток (паїв) СФГ «Оріон», власникам земельних часток (паїв) рекомендовано звернутись до суду щодо визнання договорів оренди недійсними.

Із довідки, виданої Борівською сільською радою Чернівецького району Вінницької області вих.№467 від 25.10.2011 року встановлено, що книга записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) між орендодавцями та СФГ «Оріон» є в наявності та знаходяться в сільській раді, книга не прошнурована та не має реєстраційного номера..

Із відомостей на видачу орендної плати за землю за 2011 рік (пшениці, цукру, соняшнику) встановлено, що ОСОБА_1 видано 100 кг. пшениці на суму 156 гривень 36 копійок, 50 кг. цукру на суму 320 гривень, а також 50 кг. соняшнику на суму 205 гривень.

Із статуту СФГ «Оріон», нотаріально посвідченої Довіренності СФГ «Оріон» від 28.12.2005 року, Наказу №1 від 10.01.2004 року «Про призначення на посаду і надання права підпису» встановлено, що СФГ «Оріон» є юридичною особою, головою якого є Зінич Г.М. та директором Лутковський А.В., який має право підпису всієї документації, представляти інтереси СФГ «Оріон» та вчиняти всі юридично значимі дії.

Оцінюючи усі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності та враховуючи, що відповідно до ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.254 ч.1 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Судом встановлено, і ця обставина визнана сторонами, що 29.12.2005 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, загальною площею 1,47 га, строком на 10 років, зі сплатою орендної плати відповідно до договору. Суд вважає недоведеними обставини, на які посилається позивач про те, що укладаючи договір він вважав, що укладає його строком на п'ять років. Як на підставу недійсності правочину позивач в своїх вимогах не посилається на вчинення його під впливом обману або помилки, а зазначає лише про відсутність в його змісті істотних умов договору оренди.

Суд вважає недоведеними обставини, на які посилається позивач, що він не передавав земельну ділянку відповідачеві, так як відсутній акт-приймання передачі землі. Як встановлено зі змісту оспорюваного правочину, в договорі наявні відомості про номер належної позивачу земельної ділянки, її розмір та реквізити виданого на ім'я позивача державного акту на право власності на землю. Відповідно до чинної на момент укладення договору Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом N 43 від 04.05.99 р. Державного комітету України по земельних ресурсах - видача державного акту на право власності на вказану земельну ділянку була здійснена виключно позивачу, а не будь-якій іншій особі, тобто, під час укладення договору оренди земельної ділянки позивач особисто надав відповідачу вказаний правовстановлюючий документ та уклав договір оренди земельної ділянки, передав вказану земельну ділянку відповідачу на правах оренди та отримував орендну плату за весь час дії договору.

Крім цього, та обставина, що договір оренди дійсно був укладеним між сторонами доведено судовими рішеннями, які набрали законної сили - Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 30.11.2012 року та Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14.03.2013 року у цивільній справі за позовом СФГ «Оріон» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відповідно до ст.61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ті обставини.

Таким чином, позивач ОСОБА_1, укладаючи договір оренди належної йому земельної ділянки знав про обставини, на які він посилається в своїй позовній заяві як на підставу визнання договору недійсним.

Крім цього, отримавши орендну плату за вказаним договором в 2006 році, в тому числі без індексації орендної плати та в натуральні формі, із цього часу позивач знав про порушення його прав та інтересів і саме із цього часу впродовж трьох років відповідно до вимог ст.257 ЦК України міг звернутися до суду із вимогою про визнання правочину недійсним.

Суд вважає недоведеними обставини, на які позивач посилається про те, що лише в 2011 році він дізнався про укладений договір, оскільки за увесь період договору відповідач відкрито та безперешкодно користувався земельною ділянкою, а позивач отримував орендну плату, а тому позивач не міг не знати про укладений правочин.

Суд вважає, що позивачем не доведено суду про поважність причин пропуску ним строку позовної давності, також з таких підстав.

Сторонами визнано ту обставину, що Борівською сільською радою проведено подвійну реєстрацію договорів оренди, а тому ця обставина відповідно до ст.61 ч.1 ЦПК України, не підлягає доказуванню. Однак, ця обставина, не може свідчити про поважність причин пропуску позивачем строку позовної давності, виходячи із наступного. Позивач не надав суду попереднього договору оренди землі. Крім цього, укладення позивачем будь-яких інших правочинів щодо земельної ділянки не підтверджує наведених ним обставин про поважність причин пропуску строку позовної давності саме за оспорюваним договором.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведеного та заяви відповідача про застосування позовної давності у цьому спорі, суд на підставі ст.267 ч.ч.3,4 ЦК України має підстави відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення строку позовної давності та визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

При розв'язанні іншої частини позовних вимог - про зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою, суд вважає ці вимоги необґрунтованими, виходячи із наступного.

В ході судового розгляду представники позивача пояснили, що на даний час земельною ділянкою користується позивач та не зазначили, чим саме створені перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою. Крім цього, як встановлено в ході судового розгляду і ця обставина підтверджена дослідженим судом та чинним договором оренди земельної ділянки, а також судовими рішеннями у цивільній справі за позовом СФГ «Оріон» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відповідач має відповідну правову підставу, а саме - право оренди, на основі якого здійснює користування земельною ділянкою. Будь-яких інших прав та законних інтересів позивача з боку відповідача не порушено, а тому суд має підстави для відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог.

При вирішенні питання щодо судових витрат, суд керується вимогами ст.88 ЦПК України. Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, суд не має підстав для присудження позивачу судових витрат за рахунок відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення судових витрат.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані ст.ст. 256, 257, 267 ч.4 ЦК України, законом України «Про оренду землі».

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України і на підставі ст.ст.256, 257, 267 ч.4 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ямпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.Г.ЛЮБИНЕЦЬКА-ОНІЛОВА