Постановление суда № 35614721, 25.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"25" листопада 2013 р. Справа № 817/2665/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "10" вересня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013р. підприємець ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області від 10.07.2013 №Ф-3840 про сплату боргу зі сплати страхових внесків в сумі 2142,39грн. (недоїмка). Обґрунтовуючи свої вимоги підприємець зазначає про те, що оспорювана вимога прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки за даними відповідача, станом на 29.06.2011 заборгованість зі сплати страхових внесків, єдиного соціального внеску, штрафних санкцій та пені у ПП ОСОБА_3 відсутня.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2013р. відмовлено приватному підприємцю ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області про визнання протиправною та скасування вимоги від 10.07.2013 №Ф 3840.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, підприємець звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду від 10.09.2013р. скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог. На думку скаржника, суд першої інстанції не взяв до уваги довідки №2529/02-Д від 01.07.2011р. Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області згідно якої ПП ОСОБА_3 перебуває на обліку в управлінні з 14.05.2003р., з 01.01.2011р. як платник єдиного соціального внеску. Згідно з поданою звітністю станом на 29.06.2011р. підприємець немає заборгованості по сплаті страхових внесків, єдиного соціального внеску, штрафних санкцій та пені.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Рівненської міської ради 24.10.1995, перебуває на обліку, як платник податків в органі державної податкової служби з 23.08.1998 за №18241, з 14.05.2003 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду (як платник єдиного внеску - з 01.01.2011) (а.а.с.5, 12, 13). 10.07.2013 УПФУ у м.Рівне було проведено перевірку правильності нарахування та сплати страхових внесків ПП ОСОБА_3 за січень-грудень 2004-2006 роки, за наслідками якої складено акт від 10.07.2013 №398 (а.с.7). Перевіркою встановлено, що згідно з поданими розрахунками за 2004-2006 роки ПП ОСОБА_3 вказано сплачені страхові внески в сумі 31,8-32% від отриманого чистого доходу від підприємницької діяльності, тобто у розмірі, меншому від мінімального розміру страхового внеску. Внаслідок проведеної перевірки УПФУ у м.Рівне на підставі п.6 ст.17 Закону №1058-IV та п.5.3.2 Інструкції №21-1, відповідачем було нараховано позивачу доплату до мінімального страхового внеску за 2004-2006 роки в сумі 2142,37грн. В зв'язку з наведеним відповідачем прийнята вимога про сплату боргу від 10.07.2013 №Ф3840 (а.с.6).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість прийнятої Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне Рівненської області вимоги про сплату боргу від 10.07.2013 №Ф3840, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно зі ст.1 Закону №1058-IV, мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №1058-IV (яка діяла у періоді, що перевірявся), страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом 2 частини 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (який діяв у періоді, що перевірявся) визначено, що особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11, у статті 12 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Процедура нарахування і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхувальниками, визначеними Законом №1058-IV, нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів встановлені Інструкцією №21-1.

Відповідно до пп.5.3.2 п.5.3 розділу 5 Інструкції №21-1 (який діяв у періоді, що перевірявся), страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.

Згідно з абз.6 п.4.7 Інструкції 21-1, розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3-2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 32 відсотки за 2004-2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.106 Закону №1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п.25 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 вказаного Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 9.3.2 вказаної Інструкції розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

У зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2011 року Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» втратила чинність стаття 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у тому числі в частині визначення обов'язку страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески), а також зазначені вище ч.ч. 1-9 статті 106 цього Закону.

При цьому, відповідно до ч. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; здійснює інші функції, передбачені законодавством.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Пунктом 11.12 розділу 11 Інструкції №21-1 встановлено, що платники, зазначені в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)), подають до органу Пенсійного фонду один раз на рік, але не пізніше 1 травня поточного року, розрахунок авансових сум страхових внесків згідно з додатком 24 цієї Інструкції, та з підсумками року надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 25 цієї Інструкції.

Проаналізувавши наведені вище норми, колегія суддів колегія суддів дійшла висновку, що УПФУ у м.Рівне правомірно здійснено донарахування ПП ОСОБА_3 за несплачені страхові внески за період січень-грудень 2004-2006 років в сумі 2142,37грн., оскільки позивачем при поданні звітів до органу Пенсійного фонду страхові внески розраховані у сумах менших від розміру мінімального страхового внеску за відповідний період. Таким чином, вимога про сплату боргу від 10.07.2013 №Ф3840 винесена УПФУ у м.Рівне на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу оскарженого рішення, в зв'язку з чим скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки судом першої інстанції обставини справи встановлені повно і правильно, вірно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, постанова суду є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "10" вересня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) Б.С. Моніч

(підпис) С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватний підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області вул.Відінська,41,м.Рівне,33018