№ 35610211, 27.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2199/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А. І.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі: Старової Н. Е. Літвіної Н. М., Файдюка В. В. Приходько К. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон-Буд" (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаетон-Буд" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0001422301, № 0001432301 від 12.04.2013 року, стягнення з Державного бюджету України судових витрат на користь позивача.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в адміністративному позові відмовити.

Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача не з'явився до судового засідання, що не заперечує розгляду справи за його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, з 19.03.2013 року по 25.03.2013 року відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Фаетон-Буд" з питань достовірності показників задекларованих в деклараціях з податку на додану вартість за травень 2012 року по листопад 2012 року, за результатами якої складено Акт № 190/22-2/38098194 від 28.03.2013 року.

За результатами перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем вимог: ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Фаетон-Буд" при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України; п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларації) за травень 2012 року на суму 65 876,00 грн., за червень 2012 року на суму 1206,00 грн., за липень 2012 року на суму 11403,00 грн., за серпень 2012 року на суму 6303,00 грн., за вересень 2012 року на суму 16000,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 110717,00 грн., за листопад 2012 року на суму 3725,00 грн., за січень 2013 року на суму 9384,00 грн.; п. п.14.1.27, п. п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2756-VІ від 02.12.2010 року, в результаті чого позивачем занижено суми податку на прибуток, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за ІІ квартал 2012 року на суму 70 436 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму 35395,00 грн., за ІV квартал 2012 року на суму 120164 грн.

На підставі висновків Акта перевірки № 190/22-2/38098194 від 28.03.2013 року, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001432301 від 12.04.2013 року, згідно з яким, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 280 768,00 грн., з яких: 224614,00 грн. - за основним платежем; 56154,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001422301 від 12.04.2013 року, згідно з яким, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 282494,00 грн., з яких: 225995,00 грн. - за основним платежем; 56499,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із висновками відповідача щодо визнання нікчемними правочинів між ТОВ "Фаетон-Буд" та ТОВ "Мир Керама", ТОВ "Сельта 17", ПрАТ "Піастрелла", ТОВ "Профіль", ТОВ "Східноконтракт", ТОВ "Поліфасад", а також податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

У відповідності до позиції, викладеної у листі ВАСУ № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала, тощо).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини справі, внаслідок чого, їм надана неправильна правова оцінка. Зокрема, дослідивши матеріали справи, а саме: надані позивачем документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження належного ведення господарської діяльності та реальності операцій з зазначеними контрагентами, зокрема, позивачем надавались податкові та видаткові накладні, отримані від ТОВ "Мир Керама", ТОВ "Сельта 17", ПрАТ "Піастрелла", ТОВ "Профіль", ТОВ "Східноконтракт", ТОВ "Поліфасад", копія договору поставки № 03/07-01 від 03 липня 2012 року (том 1, а. с. 180-181) лише з ТОВ "Східноконтракт" (стосовно інших спірних контрагентів копії договорів в матеріалах справи відсутні), колегія суддів встановила, що докази фактичного здійснення господарських операцій відсутні, а позивачем не доведено фактичного виконання зазначених робіт/послуг з його контрагентами; не надані належні та переконливі докази, які б свідчили, що господарські операції між сторонами договорів мали місце в дійсності.

Зокрема, предметом господарських операцій зі спірними контрагентами є придбання товарів (послуг), однак, матеріали справи взагалі не містять копій рахунків-фактур, хоча посилання на такі наявні в умовах договору поставки, актів прийому-передачі товару, товарно-транспортних накладних або довіреностей на отримання матеріальних цінностей, підтверджень власних або орендованих складських приміщень для зберігання товару або підтвердження використання його у власній діяльності позивача, не надано доказів наявності у позивача або його контрагента власних або орендованих машин для цілей виконання обумовлених операцій, а також доказів наявності у контрагента трудових ресурсів або ж їх залучення на умовах окремих договорів.

За таких підстав, суд апеляційної інстанції, враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі ВАСУ № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року, погоджується з висновком податкового органу, що позивачем не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від контрагентів-постачальників до ТОВ "Фаетон-Буд" підприємствам покупцям, а, отже, Товариство завищило витрати з придбанням товарно-матеріальних цінностей, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що у позивача відсутнє право на відшкодування податку на прибуток на суму 282494,00 грн та податку на додану вартість на суму 280768,00 грн, а, отже, податкові повідомлення-рішення №0001422301, №0001432301 від 12.04.2013 року є правомірними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.

Доводи апеляційної скарги відповідача, спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 23 травня 2013 року, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись статтями 195, 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби задовольнити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Літвіна Н. М.

Чаку Є.В.