Решение № 35608185, 20.11.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.2013 Справа № 907/755/13

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом заступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Ужгород (далі - прокурор) в інтересах держави в особі 18-го окремого мостового загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина ТО 300), м. Чоп Закарпатської області (далі - військова частина, позивач) до малого приватного підприємства «Ірина Плюс», с. Пацканьово Закарпатської області (далі - МПП «Ірина Плюс», відповідач-1), державного підприємства «Дослідне господарство агрофірма «Еліта» Закарпатської державної cільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України», с. Ратовці Закарпатської області (далі - ДП агрофірма «Еліта», відповідач-2) за участю ОСОБА_1, м. Ужгород як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 (далі - гр. ОСОБА_1) про стягнення заборгованості на суму 13321,92 грн.

представники:

позивача - Мартинов Г.К., представник за довіреністю;

відповідача-1 - Бількін О.С., представник за довіреністю;

відповідача-2 - Василів Р.М., директор, Попюк М.І., представник за довіреністю

третьої особи - не з'явився;

прокуратури - Продан О.С., сл. посвідчення № 012745

Прокурор звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача-1 суми, що становить предмет позову, оскільки останній не оплатив вартість виконаних позивачем підрядних робіт за договором від 26.03.10. Прокурор та представник позивача у справі у ході судового розгляду наполягають на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.

Відповідач-1 письмовим відзивом на позов та представник його у ході судового розгляду справи заперечує проти позову, посилаючись на те, що МПП «Ірина Плюс» не є учасником відносин за договором від 26.03.10, оскільки такий укладений позивачем не з відповідачем-1, а зі Спільною діяльністю агрофірми «Еліта» малим приватним підприємством «Ірина Плюс» (далі - Спільна діяльність відповідачів) в особі директора ОСОБА_1 Від імені цього ж суб'єкта господарської діяльності в особі директора ОСОБА_1 підписані акти виконаних робіт з прикладенням печатки Спільної діяльності. Посилається також на те, що строк дії договору про Спільну діяльність відповідачів у справі від 7.07.05 закінчився 31.12.09, з огляду на що підписання гр. ОСОБА_1 26.03.10 з позивачем договору про надання послуг від імені Спільної діяльності відбулося за відсутності у зазначеної особи правових підстав для вчинення такого правочину. Стверджує про те, що гр. ОСОБА_1 не був директором відповідача-1 станом на час укладення договору від 26.03.10, а згідно протоколу зборів засновників МПП «Ірина Плюс» від 24.02.10 зазначена особа виключена також із складу засновників підприємства. Заперечує факт часткової оплати виконаних позивачем робіт як доказ їх прийняття відповідачем-1, оскільки з долученої до матеріалів справи копії банківської виписки вбачається, що оплата суми 4950,00 грн. здійснена невстановленою фізичною особою та за невідомим призначенням платежу.

У ході судового розгляду до участі у справі за клопотанням учасників процесу залучено як відповідача-2 ДП агрофірму «Еліта» - сторону за договором про Спільну діяльність - та як третю особу у справі без самостійних вимог на предмет спору гр. ОСОБА_1, який від імені Спільної діяльності відповідачів підписав з позивачем договір від 26.03.10.

Відповідач-2 письмовим відзивом на позов та представники його у ході судового розгляду справи також заперечують проти позову з посиланням, зокрема, на те, що договір з позивачем, на якому ґрунтуються позовні вимоги, укладено від імені Спільної діяльності відповідачів після припинення дії договору про Спільну діяльність. За таких обставин вважають договір від 26.03.10 нікчемним, а вимоги на його підставі до відповідача-2 такими, що не підлягають задоволенню.

Третя особа у справі, належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, шляхом надіслання процесуальних актів суду (ухвали суду від 23.09.13, 16.10.13, 29.10.13) за адресою: АДРЕСА_1, що повідомлена учасниками процесу як місце реєстрації гр. ОСОБА_1 та підтверджена наданими прокурором відомостями адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Закарпатській області, участі уповноваженого представника у судовому процесі не забезпечила та не надала письмових пояснень по суті спору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду справи пояснення учасників процесу, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі поданих сторонами документів, керуючись законом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Позовні вимоги про стягнення з МПП „Ірина Плюс" суми 13321,92 грн. як неоплаченої різниці вартості виконаних військовою частиною підрядних робіт за договором від 26.03.10 та часткової їх оплати МПП „Ірина Плюс" обґрунтовані прокурором та позивачем з посиланням на подані суду договір від 20.03.10, акти виконаних робіт від 30.04.10, 29.05.10, 29.07.10, 31.08.10, виписку з банківського рахунку.

Суд, вивчивши та дослідивши у судовому засіданні зазначені документи, встановив:

- договір від 26.03.10 № 6-0300-2010/в згідно його тексту укладено як замовником „Спільною діяльністю Агрофірми „Еліта" мале приватне підприємство „Ірина Плюс" в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту підприємства від 12.09.06р." та виконавцем - „18 окремим мостовим загоном 1 об"єднаного загону Держспецтрансслужби в особі командира Вівчарського В.В., що діє на підстав Положення від 20 жовтня 2004 року". Предметом договору визначено виконання виконавцем робіт бульдозером Т-170 на об'єктах замовника, оплата за виконані роботи здійснюється грошовими коштами за фактично виконану роботу з урахуванням щоденного використання техніки не менше 6-ти годин та виходячи із вартості машино-години бульдозера - 138,95 грн. (в т. ч. ПДВ), шляхом перерахування замовником коштів на реєстраційний рахунок виконавця на протязі 10-ти робочих днів після закінчення календарного місяця згідно рахунків пред'явлених виконавцем;

- акти про виконання робіт №№ 1, 2, 3 від 30.04.10, 29.05.10, 29.07.10, як зазначено в їх тексті, складені та підписані „...представником замовника спільна діяльність Агрофірми „Еліта" мале приватне підприємство „Ірина Плюс" і виконавця військової частини Т0300" відповідно ОСОБА_1 з прикладенням печатки Спільної діяльності та Вівчарським В.В. з прикладенням печатки військової частини. Зазначені акти свідчать про виконання робіт згідно умов договору від 26.03.10 № 6-0300-2010/в у період з квітня по липень 2010р. загальною вартістю 15492,92 грн. Акт № 5 від 31.08.10 складений та підписаний цими ж особами про виконання робіт за цим же договором у період з 30 липня по 31 серпня 2010 загальною вартістю 2779,00 грн., однак у тексті його зазначено, що ОСОБА_1 діяв як „представник замовника мале приватне підприємство „Ірина Плюс";

- виписка з банківського рахунку позивача за 23.07.10 свідчить про оплату платником „АТ КомінвестБанк-Чоп фо" суми 4950,00 грн. за „виконані роботи зг договору МПП Ірина Плюс".

Таким чином, як вбачається з наведених документів, на яких ґрунтуються вимоги прокурора та позивача у даній справі, сторонами договору та здійснених на його підставі господарських операцій були військова частина як виконавець робіт та Спільна діяльність відповідачів як замовник робіт.

За приписами Цивільного кодексу України (ЦКУ), що регулюють питання спільної діяльності учасників цивільних відносин, сторони (учасники) за договором про спільну діяльність зобов'язуються діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону; спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без обєднання вкладів учасників (ст. 1130 ЦКУ).

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі; умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ; визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 ЦКУ).

Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства; у разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників; у відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (ст. 1135 ЦКУ).

За приписами ст. 1138 ЦКУ якщо договір простого товариства не пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно; за спільними зобов'язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно; якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Договір простого товариства припиняється відповідно до ст. 1141 ЦКУ, зокрема, у разі спливу строку договору простого товариства; з моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідачі у справі - МПП „Ірина Плюс" та ДП агрофірма «Еліта» - здійснювали спільну діяльність без створення юридичної особи на підставі договору про спільну діяльність від 7.07.05. Срок дії договору про спільну діяльність відповідно до його умов (п.10.1) припинено 31.12.09, тобто до укладення договору з позивачем від 26.03.10, яким обгрунтовуються позовні вимоги у даній справі. Договір спільної діяльності відповідачів не був продовжений, що не заперечується ніким із учасників процесу.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що підписання 26.03.10 ОСОБА_1 договору з позивачем у справі від імені Спільної діяльності відповідачів як замовника за договором здійснено за відсутності належних повноважень, оскільки станом на час укладення цього договору спільна діяльність відповідачів була припинена. До того ж умовами договору про спільну діяльність відповідачів (п. 5.4) встановлено, що ведення спільних справ у межах договору покладається на МПП „Ірина Плюс", однак для представництва перед третіми особами останнє діє на підставі довіреності ДП агрофірма «Еліта».

З тексту ж договору від 26.03.10 вбачається, що ОСОБА_1, підписав його як директор МПП „Ірина Плюс" на підставі статуту підприємства. Матеріалами справи (протокол загальних зборів засновників МПП „Ірина Плюс" від 13.11.07, наказ № 1-Д від 1.12.07 по МПП „Ірина Плюс", довідка з ЄДРПОУ) встановлено також, що ОСОБА_1 з листопада 2007р., тобто і станом станом на час укладення договору від 26.03.10, не був директором МПП „Ірина Плюс".

Таким чином встановлено, що гр. ОСОБА_1 не мав повноважень на укладення договору та вчинення інших юридично значимих дій у господарських відносинах з позивачем ні від імені спільної діяльності відповідачів як суб'єкта господарювання, солідарна відповідальність за зобов'язаннями якого покладається на учасників такої спільної діяльності, ні від МПП „Ірина Плюс"

За таких обставин позовні вимоги до відповідачів у даній справі не підлягають задоволенню, оскільки правочини - договір від 26.0310, акти про виконані роботи від 30.04.10, 29.05.10, 29.07.10, 31.08.10 - вчинені ОСОБА_1 з порушенням ч. 2 ст. 203 ЦКУ без необхідного обсягу цивільної дієздатності, за відсутності наданих йому повноважень від імені відповідачів, не створюють обов'язків перед позивачем для ні для відповідача-1, ні для відповідача-2 у даній справі.

За змістом ст.ст. 44-49 ГПКУ та приписів п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судові витрати у даній справі належить покласти на позивача шляхом стягнення належної суми судового збору в доход державного бюджету.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 75, 82- 85, 90 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з 18-го окремого мостового загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина ТО 300) (89500 м. Чоп Ужгородського району Закарпатської області, вул. Берег, 146) в доход державного бюджету України судовий збір на суму 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) із зарахуванням його до державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір», отримувач коштів - ГУДКСУ у Закарпатській області МФО 812016, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38015610, рахунок отримувача 31211206783002.

3. Про недоліки в господарській діяльності 18-го окремого мостового загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина ТО 300), м. Чоп виявлені у ході судового розгляду справи винести окрему ухвалу.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.11.13

Суддя Ушак І.Г.