Постановление суда № 35579471, 28.11.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.11.2013

Справа № 920/2014/13

Суддя Коваленко О.В., розглянувши матеріали (вх. 3249)

за позовом: Заступника Сумського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка», м. Шостка,

до відповідача: Шосткинської міської ради, м. Шостка,

про визнання нечинним рішення

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Сумської області звернувся заступник Сумського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» з вимогою про визнання нечинним рішення 31 сесії п’ятого скликання Шосткинської міської ради «Про регулювання земельних відносин» від 02.07.2010 року щодо вилучення у Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» земельної ділянки площею 2,6533 га, вартістю 1538648 грн. 63 коп. Розгляд в засіданні даної заяви призначено на 12.12.2013 року о 11 год. 00 хв.

Крім того, у п. 1 позовної заяви заступник прокурора просить суд з метою забезпечення позову до винесення остаточного рішення по справі заборонити Шосткинській міській раді вчиняти будь-які дії, приймати рішення щодо надання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Шостка, вул. Леніна, 36, площею 2,6533 га вартістю 1538648 грн. 63 коп. в оренду, користування, власність чи здійснювати інші дії.

Заявник в обґрунтування своєї заяви зазначає, що відповідачем 02.07.2010 року рішенням 31 сесії п’ятого скликання «Про регулювання земельних відносин» у КП «ШКЗ «Імпульс» було вилучено зазначену вище земельну ділянку. Прокурорською перевіркою встановлено, що вилучення земельної ділянки Шосткинською міською радою проведено з порушенням вимог ст. ст. 65, 84, 141, 149 Земельного кодексу України, а тому є незаконним.

Кабінет Міністрів України, у якого в функціональному управлінні знаходиться земля, води і інші природні ресурси, а також майно, що є державною власністю і належить позивачу на праві оперативного управління, згоди на вилучення вищезазначеної земельної ділянки не надавало. Акт прийому – передачі земельної ділянки від КП «ШКЗ «Зірка» до органів місцевого самоврядування не складався, тобто документально та юридично вищевказана земельна ділянка нікому не передавалась.

На думку заявника прийняття відповідачем оскаржуваного рішення як суб’єктом права власності, а не як суб’єктом владних повноважень є етапом реалізації волі власника на передачу земельної ділянки у користування або власність.

Згідно змісту положень ст. 12, частини другої, третьої статті 84, частини третьої, четвертої статті 142, частини восьмої ст. 149 та пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) міська рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, а тому не могла вилучати її з користування підприємства та приймати рішення стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, затвердження проекту землеустрою та надання цієї земельної ділянки на умовах оренди. Припинення права постійного землекористування підприємства могло були здійснено власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування, при цьому не мало значення, де знаходиться спірна земельна ділянка.

Отже, у випадку прийняття відповідачем інших рішень щодо вказаної земельної ділянки для відновлення прав держави необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року за № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

З урахування загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд Сумської області здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких засобів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Розглянувши матеріали позовної заяви та заяву про забезпечення позовних вимог суд вважає її не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки рішення Шосткинської міської ради «Про регулювання земельних відносин» було прийнято аж 02.07.2010 р. і до цього часу ніяких дій про надання земельної ділянки в оренду, користування чи власність не відбувалось.

Заявником не подано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Суддя О.В. Коваленко