Постановление суда № 35561747, 25.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/6815/13 Головуючий 1 інстанції: Єлізаров І.Є.

Справа № 2012/1263/12 Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: право власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Гуцал Л.В., Івах А.П.

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2013 року

за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, Управління комунального майна та приватизації, Харківської міської ради, ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії та визнання права власності на квартиру, визнання недійсним службового ордеру на квартиру, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаним позовом.

В обгрунтування позову зазначала, що 02 липня 2012 року ОСОБА_6, що мешкав в АДРЕСА_1 був складений заповіт, який був посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_7, відповідно до якого все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті та на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_3

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_3

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд не взяв до уваги той факт, що на момент видачі службового ордеру на АДРЕСА_1 остання була спірна, тому ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на дану квартиру 03.08.2012 року, і вже під час розгляду даної справи 05.10.2012 року Харківською міською радою був виданий службовий ордер ОСОБА_5

Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що належно оформлена заява про приватизацію житла не була розглянута у встановлені строки або безпідставно було відмовлено.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.

Судом першої інстанції встановлено, що заява про приватизацію спірної квартири від імені ОСОБА_6 , за довіреністю від якого діяла ОСОБА_3., була подана до органу приватизації 04 липня 2012 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.

Для прийняття рішення про приватизацію спірної квартири необхідно було виготовити технічний паспорт на квартиру.

Згідно п.3.1. « Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженого наказом Держбуду України 24.05.2001 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 10.07.2001 року роботи з інвентаризації всіх об'єктів повинні здійснюватися на замовлення та за обов'язковою участю замовника, у присутності якого проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі, з обов'язковим підписанням ним цих документів.

Провести роботи з інвентаризації квартири стало неможливо оскільки на час виходу техніка БТІ до квартири наймач ОСОБА_6 вже помер.

Таким чином не всі документи, які необхідні для здійснення приватизації житла були подані до органу приватизації.

Довід апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не врахував, що заява про приватизацію житла була подана до органу приватизації за життя наймача і безпідставно відмовив у визнані за позивачем права власності на спірну квартиру, судовою колегією не приймається, оскільки він не ґрунтується на діючому законодавстві.

Суд першої інстанції правильно застосував ст.. 8 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду», яка передбачає перелік органів приватизації та положення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року.

В п. 13 вказаної постави роз'яснено, що спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на квартиру, яка не була передана у власність наймачеві лише у тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації, однак вона не була розглянута в установлений строк або і її задоволені було незаконно відмовлено при наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві.

Вказані в Пленумі підстави для визнання права власності відсутні, оскільки наймач ОСОБА_6 заяву про приватизацію квартири до органу приватизації подав 4 липня 2012 року, а помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто через два дні.

З урахуванням того, що інщі позовні вимоги є похідними від вирішення питання щодо визнання права власності на квартиру, то відмовивши у задоволені позову в цій частині, суд першої інстанції правильно відмовив і у задоволені інших позовних вимог.

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач не довів свій позов.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії