Постановление суда № 35548233, 03.10.2013, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа №490/7674/13-ц

УХВАЛА

про повернення матеріалів апеляційної скарги

30 вересня 2013 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суд м. Миколаєва у складі судді Прохорова П.А., розглянувши матеріали апеляційної скарги на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.08.2013 року по справі №490/7674/13-ц, -

встановив:

27 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з вказаною апеляційною скаргою та просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 12.08.2013 по справі №490/7674/13-ц.

Дослідивши матеріали цивільної справи №490/7674/13-ц суд встановив, що 12.08.2013 року Центральний районний суд м. Миколаєва видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Миколаївська теплоцентраль» заборгованості за спожиті послуги.

Відповідно до аналізу ст.ст. 95, 208 ЦПК України судові рішення викладаються у наступних формах: рішення, ухвали, постанови та судові накази, як особлива форма рішення.

Відповідно до положень розділу ІІІ ЦПК України та роз'яснень Пленуму вищого спеціалізованого суду України (постанова №14 від 23.12.2011 року), виданий судовий наказ не підлягає апеляційному оскарженню крім випадків, передбачених ЦПК.

Розділом ІІІ ЦПК України передбачено процедуру скасування судового наказу судом, що видав такий наказ.

Так ст. 105 ЦПК України визначає форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання, ст. 105-1 ЦПК України визначає порядок розгляду заяви про скасування судового наказу. За результатами розгляду такої заяви суд може постановити ухвалу про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення, видати змінений судовий наказ та про скасування судового наказу, при цьому у випадку, коли судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви про скасування судового наказу або судовий наказ змінено, заінтересована особа може оскаржити такі рішення відповідно до положень ЦПК України.

Зокрема згідно п. 1 ч.1 ст. 293 ЦПК України заінтересованою особою може бути оскаржено ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу.

Разом з тим суд, виходячи з матеріалів справи вказує на те, що судовий наказ №490/7674/13-ц від 12.08.2013 року не є зміненим, що виключає можливість його апеляційного оскарження як рішення суду, та питання про його скасування в порядку ст. 105-1 ЦПК України боржником не порушувалось, ухвала про відмову у задоволенні заяви про скасування судового наказу судом не виносилась, а за такого й не може бути оскаржена.

Оскільки Цивільно Процесуальним кодексом України прямо не визначено дії суду першої інстанції у разі подання апеляційної скарги на судовий наказ, питання про скасування або зміну якого не розглядалось, тобто рішення, що може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції - судом не виносилось, а сам судовий наказ є таким, що окремо від зазначених рішень в апеляційному порядку оскаржений бути не може, р, суддя вважає за необхідне, відповідно до ч.8 ст.8 ЦПК України, застосувати аналогію закону та застосувати положення ч.2 ст. 293 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 293 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвалу , що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Керуючись ст.ст. 8, 95, 105, 105-1, 208-210, 121, 293 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.08.2013 року по справі №490/7674/13-ц - повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, право на звернення до суду з заявою про скасування судового наказу відповідно до положень розділу ІІІ ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Центрального районного

суду м. Миколаєва П.А. Прохоров