Решение № 35525756, 27.11.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/11214/12

(2/199/723/13)

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого Якименко Л.Г.

при секретарі Носулі А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачки про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 25.09.2008 року він передав у борг відповідачці по справі ОСОБА_2 суму коштів у розмірі 2530 доларів США. У підтвердження отримання грошових коштів ОСОБА_2 склала відповідну розписку від 25.09.2008 року, згідно з якою зобов'язалась повернути борг до 01.09.2009 року.

Відповідачка у зазначений у розписці строк борг не повернула, стала уникати зустрічей з позивачем, зобов'язання свої не виконала, тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 25994,55 грн., 3% річних у розмірі 1075,29 грн. та 270,69 грн. судових витрат.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідачка проти позову заперечувала, на що надала письмові заперечення, посилаючись на те, що позивачем був пропущений строк позовної давності для звернення до суду, а також посилалась на те, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.04.2013 року з неї вже стягнутий борг на користь ОСОБА_1 у розмірі 475535,10 грн., в який також увійшов й борг по розписці від 25.09.2008 року, таким чином позивач хоче повторно стягнути суму боргу.

Представник відповідачки просив у позові відмовити через пропущення строку звернення до суду з позовом.

Вислухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 25.09.2008 року ОСОБА_1 передав у борг відповідачці по справі ОСОБА_2 суму коштів у розмірі 2300 доларів США. У підтвердження отримання грошових коштів ОСОБА_2 склала відповідну розписку від 25.09.2008 року, згідно з якою зобов'язалась повернути борг у розмірі 2645 доларів США до 01.09.2009 року. Відповідачка ОСОБА_2 у зазначений у розписці строк борг не повернула та зобов'язання свої не виконала.

Рішенням суду від 21.03.2012 року, яке змінено рішенням апеляційного суду від 26.06.2012 року, встановлено що 04.09.2008 року між сторонами був укладений нотаріально посвідчений договір позики на суму 115 000 грн., та 14.08.2009 року була укладена додаткова угода до договору про зміну суми позики до 216000 грн. На підтвердження отримання коштів ОСОБА_1 надав лише одну розписку від 25.09.2008 року на суму 2300 доларів США. Також рішенням апеляційного суду від 01.04.2013 року з ОСОБА_2 стягнутий борг на користь ОСОБА_1 у розмірі 475535,10 грн. за договором позики від 04.09.2008 року та додаткової угоди від 14.08.2009 року.

За таких обставин суд вважає, що сума 2300 доларів США уже була предметом розгляду, хоча окремої вимоги позивачем і не заявлялась.

Відповідно до ст.ст. 257, 258 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Згідно ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позивачем не надано жодного доказу того, що він звертався до відповідачки з вимогою про повернення боргу по розписці від 25.09.2008 року після 01.09.2009 року, а також причини поважності пропуску строку звернення до суду з позовом.

Приймаючи до уваги, що трирічний строк позовної давності для захисту майнових інтересів позивача минув, суд вважає ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, - відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 77, 169, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 257, 258 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя: