Постановление суда № 35519674, 25.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4707/13 Головуючий 1-інст. - Нечипоренко І.М.

Справа № 619/1198/13-ц Доповідач - Зазулинська Т.П.

Категорія - договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Прудніковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 27 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - ОСОБА_6, Слатинське комунальне підприємство технічної інвентаризації «Інвентаризатор» про визнання договору недійсним, -

в с т а н о в и л а

У березні 2013 року ОСОБА_7 звернулась до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_5, в якому просила визнати недійсним договір міни від 22 травня 2012 року, укладений між нею та відповідачем, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, згідно якого нею передано у власність ОСОБА_5 24/50 частини домоволодіння АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 передала їй витвір мистецтва - картину «ІНФОРМАЦІЯ_1», виконану автором ОСОБА_8 з доплатою в сумі 150958,10 грн.

Недійсним договір просила визнати як такий, що укладений під впливом помилки та внаслідок введення в оману, крім того посилалась в заяві на тяжкі для неї обставини і на край невигідні умови договору.

Відповідач проти позову заперечувала, посилаючись на те, що договір міни позивачка укладала свідомо і добровільно. Нею усі умови договору були виконанні, у той час як ОСОБА_4 у визначений строк не звільнила будинок, що змусило її звернутися з позовом про виселення, який судом був задоволений.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 27 травня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Вказує, що суд не взяв до уваги викладені нею в позовній заяві обставини.

Звертає увагу, що її волевиявлення не було вільним при укладенні договору міни з відповідачкою, оскільки 21 травня 2012 року за договором купівлі-продажу придбала 24/50 частини вищевказаного домоволодіння, іншого житла на момент купівлі її родина, яка складається з матері - ОСОБА_9, 1932 року народження, малолітньої доньки - ОСОБА_10, 2000 року народження, та сина, не мала.

Зазначає, що у неї не могло виникнути наміру укласти договір міни єдиного наявного житла для родини на наступний день після його придбання.

Вказує, що єдиною підставою знайомства з ОСОБА_12 була його обіцянка зайняти їй гроші, яких не вистачало для купівлі частини домоволодіння в розмірі 3000 доларів США. 21 травня 2012 року ця сума була передано їй через представника агентства «Город» перед укладенням договору купівлі-продажу та роз'яснено, що наступного дня буде укладений договір займу з ОСОБА_12

Також зауважує, що після підписання договору з ОСОБА_12 продовжувала проживати з сім'єю в спірному домоволодінні, були зареєстровані у ньому з матір'ю з 31 травня 2012 року та сплачували комунальні послуги.

Зазначає, що дійсно підписувала договір міни, але не отримувала від ОСОБА_5 а ні картини, а ні грошей.

Звертає увагу, що незрозумілим є той факт, що невідома жінка - ОСОБА_5 після укладення договору міни реєструє її сім»ю у своєму житлі, де вони проживали до ухвалення судом рішення про виселення.

Вказує, що під час укладення договору міни перебувала під впливом обману з боку ОСОБА_12, вважаючи, що укладає договір займу.

Заслухавши доповідь судді; пояснення представника відповідача; перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України: у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.229, ч.1 ст. 230 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилялась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов»язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З огляду на приписи ст. 230 ЦК України предметом доказування у цій справі є умисел в діях відповідача; обставини щодо яких позивача введено в оману чи обставини, які перешкоджали вчиненню правочину і не повідомлені власникам нерухомого майна та їх істотність.

Із позовної заяви вбачається, що заявивши вимоги про визнання правочину таким, що укладений внаслідок помилки та обману, ОСОБА_4 у їх обґрунтування посилалась на те, що вважала правочин, що укладався між нею і ОСОБА_5 договором займу , який має тимчасовий характер. Водночас позивачка зазначала в позові також і про те, що спірний договір укладений нею на край невигідних умовах та при тяжких для неї обставинах, тобто посилалась на обставини, які є взаємовиключними.

Спірний правочин підписаний сторонами та посвідчений нотаріусом, який зобов'язаний до укладання цивільно - правових угод з'ясувати волевиявлення сторін, роз'яснити сторонам вид правочину, його умови та правові наслідки укладання.

З тексту договору міни від 22.05.2012 року та письмових пояснень приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_6 убачається, що до укладення правочину нотаріусом були перевірені обсяги дієздатності та правоздатності громадян, встановлено дійсний намір правочину.

Зокрема, в договорі зазначено, що сторони, діючи свідомо і добровільно, на власний розсуд, без збігу тяжких обставин , які примусили укласти цей договір на вкрай невигідних для них умовах, без будь-якого примусу як фізичного так і психічного, не порушуючи прав третіх осіб , бажаючи реального настання правових наслідків обумовлених нижче, перебуваючи при зоровому розумі та ясній пам»яті, усвідомлюючи значення своїх дій та керуючи ними, не помиляючись щодо обставин обумовлених нижче, діючи без впливу обману, попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений договір. У тому числі з вимогами щодо недійсності договору, тобто він не є фіктивним чи удаваним, та не є таким, що передбачено ст.ст.243,235 Цивільного кодексу України розуміючи українську мову уклали договір міни.

У письмових поясненнях приватний нотаріус ОСОБА_6 вказує, що ОСОБА_7підтвердила, що вона має намір та бажає обміняти 24/50 частин домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель на витвір мистецтва - картину«ІНФОРМАЦІЯ_1» з доплатою в сумі 150 958,10 грн.

Під час підготовки договору сторони знаходились у приміщенні нотаріальної контори, обговорювали умови правочину. Заявою ОСОБА_7 підтвердила , що відносно відчужуваної частини домоволодіння відсутні права малолітніх /неповнолітніх.

Дійсність намірів осіб було з»ясовано щодо кожної сторони наодинці, за відсутності іншої сторони, договір було зачитано вголос, роз'яснені умови правочину та його правові наслідки

ОСОБА_7 підтвердила, що вона розуміє значення своїх дій та діє без будь-якого примусу як фізичного так і психічного, вчинення правочину є її вільним волевиявленням, договір міни не укладається під впливом тяжких для неї обставин.

На час розрахунку між сторонами вона залишила свій кабінет, а після розрахунку ОСОБА_7 підтвердила, що всі гроші в повному обсязі та картина їй передані.

Після цього сторони поставили підписи на примірниках договору міни та у реєстрі реєстрації нотаріальних дій (а.с.39-40).

До того ж позивачка стверджує, що в оману відносно обставин, які мають істотне значення, вона була введена ОСОБА_12 у той час як стороною договору є ОСОБА_5,

Всупереч визначеному ст.60 ЦПК України процесуальному обов»язку ОСОБА_7 не довела обставин, на які посилалась як на підставу заявлених вимог, тому суд правомірно відмовив у задоволенні її позову і підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, наведених в апеляційній скарзі відсутні, оскільки вони не свідчать про порушення судом норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України судова колегія , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 27 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя - підпис Судді колегії - підписи

Копія вірна. суддя -