Постановление суда № 3551021, 12.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-2467|08 р.                  Головуючий у першій інстанції: Іваненко Я.Л.,

                                                                                                       Доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 березня 2009 року                                                                                м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:    

             головуючого судді:                                                     Мамчура Я.С.,

             суддів:                                                                           Горбань Т.І., Попович О.В.,

             при секретарі:                                                              Медовниці Ю.О., 

             розглянувши апеляційну скаргу відповідача – Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 05 червня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус-Сервіс» до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 01.03.07р. № 0003792300/3/847 на суму 89244,00 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 05.06.07р. - позов задоволено.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, вважає її незаконною.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2005р. на підприємстві позивача була проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 15.04.2003 р. по 31.12.2004 р. за наслідками якої було складено Акт № 171/237. Всі встановлені перевіркою порушення були усунені позивачем самостійно зі сплатою фінансових санкцій.

З 21.06.2006р. по 05.07.2006р. Білоцерківською ОДПІ Київської області було проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус-Сервіс" з питань достовірності, своєчасності та повноти нарахувань та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 15.04.03р. по 31.12.04р., за результатами якої складено акт перевірки від 14.07.2006р. № 1425/23-2-032/233.

За наслідками встановлених порушень відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2006 р. № 0003792300/0/1912, яким донараховано ПДВ в сумі 69329грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 34665 грн.; податкове повідомлення-рішення від 27.07.2006 р. № 0003782300/0/1911, яким визначено зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 130932грн., в т.ч. основний платіж- 87288грн., штрафні (фінансові) санкції - 43644грн.

Крім того, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.07 року № 0003792300/3/847, яким відповідач визначив суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в сумі 89244грн., в т.ч. основний платіж - 59496грн., штрафні (фінансові) санкції - 29748грн., яке є предметом оскарження в цій адміністративній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, в обгрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства Білоцерківська ОДПІ посилається на факт наявності кримінальної справи на ПМП "Ява" від 15.05.2006 р. № 02-1572 за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України. В результаті оперативно-розшукових заходів, проведених Білоцерківським відділом податкової міліції, згідно вилучених документів встановлено, що ПП "Техфор", у якого в свою чергу придбало ліфти ПМП „Ява", в даний час за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місцерозташування підприємства та посадових осіб не відоме і з березня 2005р. воно не звітується в органи ДПС. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03.04.2006 визнано недійсними статут приватного підприємства "Техфор" з моменту реєстрації (реєстраційний №08897~вТд" 02.05.2004) та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Техфор" від 24.03.2004 №37079029 з дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість.

Так, ТОВ "Тотус-Сервіс" були придбані ліфти у ПП "ПДО-Форте" (код 20576765) на загальну суму 236999,94 грн., в т.ч. ПДВ -39499,93 грн.

В свою чергу, ПП "ПДО-Форте" придбано ліфти у ТОВ "Стокс" (код 23577133) згідно з податковими накладними: №3/11-03 від 03.11.2003, №1 від 01.03.2004, №3/5 від 03.05.2004, №02/8 від 02.08.2004, №1/10 від 01.10.2004 на загальну суму 245668,96грн., в т.ч. ПДВ-40944,77 грн, яке згідно з даними відділу оподаткування юридичних осіб Білоцерківської ОДНІ Київської області звітується про відсутність діяльності з квітня 2004 року.

Крім того, ліфт, який було продано від ПМП "Ява" по накладній на відпуск продукції № 38 від 09.06.2004 р. на суму 60240,00 грн., в тому числі ПДВ 10040,0 грн. (сума без ПДВ - 50200,0 грн.), фактично реалізовано підприємству "Черкасиопторг" та встановлено в житловому будинку в м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 81 в 1995 році та змонтовано СРБУ "Черкасиліфт".

З Акту №1425/23-2-032/233 від 14 липня 2006р. вбачається, що в результаті перевірки встановлено відсутність документів по ланцюгах постачання, які мають доказову силу щодо підтвердження валових витрат на вартість ТМЦ, отриманих від ПМП "ЯВА", ПП "ПДО-Форте" та ПП ВКФ „АЛЛА.Ком", чим порушено п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 та абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), а тому підприємством відповідача неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з придбання ліфтів в ПМП „Ява", ПП „ПДО-Форте" та ПП ВКФ „Алла. Ком" (по ланцюгах постачання) без підтверджуючих документів.

Відповідно до п.5.1., пп..5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат,сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією,веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. А згідно з абз.4 пп.5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими,платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно, пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, та не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Крім того, частиною другою підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону встановлено, що відповідальність платника податку у вигляді фінансових санкцій настає тільки у випадку включення у податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними.

            Крім того, в судовому засіданні були оглянуті та приєднані до матеріалів справи наступні документи:

-           довідку МПП „Ява" про наявність підприємства;

-           довідку ПП „ПДО-Форте" про наявність підприємства;

-           копію постанови про закриття кримінальної справи №02-1572 порушеної по факту ухилення від сплати податків службовими особами ПМП „Ява", за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України;

-           копію Акта робочої комісії про прийняття в експлуатацію ліфта від 20.07.2004р., згідно з якою ТОВ „Тотус-Сервіс" пред'явлено до прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом реконструйований пасажирський ліфт типу ПП-471 по вулиці Леваневського, 48, під'їзд №1 в м. Білій Церкві.

Всі первинні документи були досліджені відповідачем під час перевірок як в 2005р., так і в 2006р. На сторінці 9 Акту вказано, що при перевірці використані документи, що вилучені Білоцерківським міжрайонним відділом СБУ та надані додатком до листа від 06.03.2006 р. №21/566.

Так, на аркуші 5 Акту п. 2.14 вказано, що перевіркою не виявлено взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні та інші документи, які визнані судом недійсними.

Таким чином, дії позивача, який надав податкові накладні по спірних у справі операціях, не можна визнати неправомірними, якщо ці операції за умислом сторін, які їх здійснили, не суперечать інтересам держави і не спрямовані на ухилення від сплати податків та зборів, визначених законом.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається на відповідача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується, що відповідач не  довів  обставин,  які свідчать про недійсність угод, укладених позивачем з контрагентами по цих операціях, а ухилення від сплати податку контрагентами до встановлення цього факту в судовому порядку не є підставою для застосування до позивача фінансових   санкцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість висновків, відображених в Акті виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус-Сервіс" з питань достовірності, своєчасності та повноти нарахувань та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 15.04.03р. по 31.12.04 р., № 1425/23-2-032/233 від 14.07.2006р. та про неправомірність прийнятого на підставі цього Акту спірного податкового повідомлення-рішення.

            На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.  

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

            Апеляційну скаргу відповідача – Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення.

            Постанову Господарського суду Київської області від 05 червня 2007 року - залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий суддя

            Судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-2467|08 р.                  Головуючий у першій інстанції: Іваненко Я.Л.,

                                                                                                       Доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 березня 2009 року                                                                                м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:    

             головуючого судді:                                                     Мамчура Я.С.,

             суддів:                                                                           Горбань Т.І., Попович О.В.,

             при секретарі:                                                              Медовниці Ю.О., 

             розглянувши апеляційну скаргу відповідача – Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 05 червня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус-Сервіс» до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

            Апеляційну скаргу відповідача – Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення.

            Постанову Господарського суду Київської області від 05 червня 2007 року - залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий суддя

            Судді: