Постановление суда № 35462185, 13.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 р.Справа № 2а-2206/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Єщенко О.В. та Вербицької Н.В.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - Кушнір Геннадія Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування ПДВ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) "Херсонський суднобудівний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ) та Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області і з урахуванням позовних вимог просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2012 року за №0000431504 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування на 2169507,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 1084753,00 грн., та за №0000441504 щодо заниження суми бюджетного відшкодування у розмірі 2169507,00 грн., а також просило стягнути з Державного бюджету на користь ПАТ бюджетний борг з невідшкодованого ПДВ у сумі 2169507,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки ДПІ, зроблені за наслідками проведеної перевірки щодо несвоєчасного заявлення позивачем сум ПДВ до відшкодування, є неправомірним та таким, що не ґрунтується на чинному законодавстві, оскільки за змістом п.п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України (далі ПК України) та п.14 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу від'ємне значення ПДВ підлягає відшкодуванню в періоді наступному, за періодом його виникнення, при цьому вказане правило розповсюджується незалежно від категорій платників ПДВ, оскільки обов'язковою умовою для бюджетного відшкодування є наявність частини від'ємного значення, яка фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав нечинними та скасував податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2012 року за №0000431504 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування на 2169507,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 1084753,00 грн., та за №0000441504 щодо заниження суми бюджетного відшкодування у розмірі 2169507,00 грн.. Крім того, суд стягнув з Державного бюджету України на користь ПАТ суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2169507,00 грн..

Не погоджуючись з постановою суду ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в травні 2012 року фахівцями ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2012 року на рахунок платника у банку.

За наслідками проведеної перевірки був складений акт за №895/15-4/14308500 від 21 травня 2012 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, що виразилося в тому, що ПАТ було завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за березень 2012 року у сумі 2169507,00 грн., та занижено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за лютий 2012 року у сумі 2169507,00 грн..

В зв'язку з проведеною перевіркою та на підставі виявлених порушень ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2012 року за №0000431504 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування на 2169507,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 1084753,00 грн., та за №0000441504 щодо заниження суми бюджетного відшкодування у розмірі 2169507,00 грн..

Винесення зазначених податкових рішень і стало підставою для звернення ПАТ з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суду першої інстанції виходив з безпідставності встановлених за висновками акту перевірки порушень позивачем ст.200 ПК України, а тому вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення з Державного бюджету України суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню за деклараціями з ПДВ за березень 2012 року є належним способом захисту порушеного права позивача, який відповідає об'єкту порушеного права і у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним, а сама вимога такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пп.14.1.18 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4. ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Також, положеннями пункту 14 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в пункті 200.1 статті 200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені статтею 200 цього Кодексу.

Отже, враховуючи наведені положення ПК України, а також приймаючи до уваги, що ПАТ підпадає під визначення суднобудівного підприємства та має право на спеціальний порядок відшкодування ПДВ, колегія суддів приходить до висновку, що дії позивача по віднесенню від'ємного значення з ПДВ, сформованого за лютий 2012 року, до відшкодування у наступному податковому періоді (березень 2012 року) у відповідності з п.200.3 ст.200 ПК України є правомірними та такими, що узгоджується з чинним податковим законодавством.

Крім того, колегія суддів погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту прав позивача шляхом стягнення сум бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2012 року, оскільки встановлені ДПІ порушення, що перешкоджали такому відшкодуванню визнані неспроможними, а ПАТ у відповідності до положень ст.200 ПК України виконано необхідні умови для бюджетного відшкодування, як то подання до ДПІ декларації з ПДВ за березень 2012 року та довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування за березень 2012 року; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2012 року складає 2169507,00 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством, були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи, викладені у апеляційній сказі були предметом дослідження судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Н.В. Вербицька О.В. Єщенко