№ 35404672, 22.11.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7315/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Чернобай А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Фермерського господарства «РІД» до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про часткове визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 року № 0000022200 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 513233 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 128817,50 гривень, а всього 642050,50 гривень.

В обґрунтування адміністративного позову Фермерське господарство «РІД» (далі - Підприємство) зазначило, що висновки перевіряючих в акті перевірки № 56/22-00/32651963 від 05.08.2013 року не відповідають законодавству, що регулює спірні правовідносини, у зв'язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є частково неправомірним. Так перевіркою, серед іншого, встановлено порушення п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на 45531 гривень, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, пп.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.192.1 ст.192, п.209.2 ст.209, ст.44 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ у розмірі 468259 гривень. В основу зазначених висновків покладена оцінка перевіряючих взаємовідносин позивача із ФОП ОСОБА_1, СФГ «Руна», а також видачі пайщикам власної сільськогосподарської продукції. Так, перевіряючі дійшли висновку про безтоварність господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_1 та СФГ «Руна» з огляду на відсутність регістрів бухгалтерського обліку, пов'язаних із обчисленням та сплатою податків та зборів, відсутністю залишків товарних запасів, даних складського обліку та зв'язку придбаних товарів з господарською діяльністю підприємства; незавезенням та не зберіганням врожаю 2012 року на орендованому складі СФГ «Руна». Крім того, перевіркою встановлено невіднесення суми ПДВ з вартості виданих паїв пайщикам власної сільськогосподарської продукції до складу податкових зобов'язань. Разом із тим, позивач зазначає, що формування податкового кредиту за взаємовідносинами із контрагентом здійснювалося за наявності усіх визначальних факторів для формування податкового кредиту, що є підставою для віднесення суми ПДВ, сплаченої при придбанні товарів, послуг до податкового кредиту. Також зазначив, що вартість пшениці та ячменю, витрачених на посів, була включена до собівартості врожаю 2012 року та під час його реалізації включена до податкових зобов'язань ПДВ. Отже покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки за актом перевірки є необґрунтованими, у зв'язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення частково неправомірне та підлягає в цій частині скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено в межах правового поля, при наявності порушень позивачем податкового законодавства, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні. В останнє судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; згідно наданого до суду клопотання, просив розгляд справи відкласти, у зв'язку із неможливістю бути присутнім, не надавши жодного доказу в обґрунтування поважності причин своєї неявки, у зв'язку із чим неявка відповідача визнана судом неповажною.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих Роздільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.07.2013 року №№ 45, 46, 47, 48, 49, 50 та від 22.07.2013 року № 51, згідно ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ПК України, відповідно до наказу Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.07.2013 року № 56, у зв'язку із ненаданням ФГ «Рід» пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит від 02.07.2013 року № 120/22-25, співробітниками податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка фермерського господарства «Рід» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року, за результатами якої складений акт від 05.08.2013 року № 56/22-00/32651963 (а.с.39-98).

Перевіркою, серед іншого, встановлені порушення ФГ «Рід» п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого за період - травень 2012 року по загальній декларації з ПДВ занижено податкові зобов'язання на 45531 гривень; пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, пп.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.192.1 ст.192, п.209.2 ст.209, ст.44 ПК України, в результаті чого по скороченій декларації з ПДВ занижено суму в розмірі 468259 гривень, у т.ч. по періодам: жовтень 2011 року - 254014 гривень, грудень 2011 року - 213688 гривень, квітень 2012 року - 167 гривень, жовтень 2012 року - 390 гривень; ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.209.2 ст.209, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201, ст.209 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з ПДВ на 2129673 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки Роздільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013 року № 0000022200 (а.с.24), яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 513790 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 128957,50 гривень.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення в оскаржуваній частині обґрунтованим, а позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що ФГ «Рід» зареєстровано Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області 25.05.2007 року, про що вчинений запис № 15501020000000205, та перебуває на податковому обліку в Роздільнянській ОДПІ за № 1530/247.

Підприємством отримало свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 09.02.2009 року № 100194613. У перевіреному періоді позивач застосовував спеціальний режим оподаткування в сільському господарстві та подав дві податкові декларації з податку на додану вартість: сільськогосподарську та загальну.

Як вбачається з акту перевірки, у періоді з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року позивачем занижено податкові зобов'язання з ПДВ на 45531 гривень, зокрема у травні 2012 року.

У перевіреному періоді ФГ «Рід» мало господарські відносини із ФОП ОСОБА_1 Зокрема, між позивачем та контрагентом укладена угода від 02.03.2013 року № 33 на постачання нафтопродуктів та згідно видаткової накладної № 6 від 02.03.2013 року підприємцем на користь позивача поставлено дизельне паливо у кількості 29375 літрів по ціні 9,3 грн./літр на загальну вартість 273187,5 гривень, в т.ч. ПДВ - 45531,25 гривень. Сума податку на додану вартість включено позивачем до податкового кредиту. Розрахунок проведений у безготівковій формі, на підтвердження чого до перевірки надана квитанція № 5812 від 02.03.2012 року про зарахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 273187,5 гривень від імені ФОП ОСОБА_1 У зв'язку із цим перевіряючі дійшли висновку про відсутність даних про компенсацію вартості товару, отриманого від ФОП ОСОБА_1 як у готівковій, так і в безготівковій формах, ФГ «Рід» касову книгу не вело, авансові звіти не складало.

В акті перевірки вказано, що до перевірки позивачем не надано жодного регістру бухгалтерського обліку, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, даних складського обліку та зв'язок придбаних товарів з господарською діяльністю, а самою перевіркою не встановлені залишки товарних запасів.

З урахуванням викладеного перевіркою встановлено порушення п.188.1 ст.188, пп.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198 ПК України, оскільки ФГ «Рід» не здійснило нарахування податкових зобов'язань з вартості безоплатно отриманих товарів, по яким до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість з вартості дизельного палива, отриманого від ФОП ОСОБА_1, занизило податкові зобов'язання з ПДВ всього в сумі 45421 гривень.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.14.1.181 п.14.1 ст.181 ПК України).

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до чинного на момент виникнення спірних правовідносин абз.5 п.181.1 ст.181 ПК України у разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пп. «г» п.198.5 ст.198 ПК України).

Оцінюючи зазначені обставини та беручи до уваги законодавче врегулювання спірних правовідносин, суд погоджується із висновками перевіряючих щодо заниження ФГ «Рід» податкових зобов'язань по податку на додану вартість на 45531 гривень, у зв'язку із чим спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині є обґрунтованим, а відповідні позовні вимоги не підлягаючими задоволенню.

Крім того, перевіркою встановлено, що у перевіреному періоді ФГ «Рід» орендувало у СФГ «Руна» складські приміщення загальною площею 980 м2 та прилягаючої території загальною площею 7800 м2 на підставі договору оренди № 1 від 15.08.2010 року за адресою: АДРЕСА_1.

В акті перевірки зазначено, що проведеними заходами ВПМ Роздільнянської ОДПІ встановлено, що ФГ «Рід» врожай 2012 року на вищевказану адресу не завозило та не зберігало (пояснення голови СФГ «Руна» громадянина Кучми Віктора Борисовича, який проживає за вказаною адресою та по сумісництву є охоронником даної території (а.с.49)). При цьому в ході перевірки ФГ «Рід» не надано будь-яких інших документів щодо існування або оренди інших складських приміщень, у зв'язку із чим перевіряючі дійшли висновку про здійснення безтоварних операцій.

Так, згідно пояснень голови СФГ «Руна» Кучми В.Б., наданих начальнику ВПМ Роздільнянської МДПІ майору податкової міліції Зеленому Т.П., він заключив із ФГ «Рід» договір оренди території та складських приміщень. З моменту укладення вказаного договору орендарем жодного разу не завозилось на орендовану територію будь-яка продукція.

Також в ході перевірки встановлено, що ФГ «Рід» в жовтні 2012 року було оформлено первинні документи на реалізацію кукурудзи ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» в загальній кількості 64,03 т, а саме згідно податкових накладних (видаткових накладних): № 187/2 від 31.10.20012 року на 75000 гривень (ПДВ 12500 грн.), видаткова накладна на 38,9611 від 31.10.2012 року № 187; № 200/2 від 31.10.2012 року на 48257,93 гривень (ПДВ 8042,99 грн.), видаткова накладна на 25,069 т від 31.10.2012 року № 200, у зв'язку із чим встановлено завищення суми ПДВ за жовтень 2012 року на 20543 гривень (із заокругленням). Документи, які б підтверджували власне виробництво, збирання (оприбуткування) з поля та зберігання кукурудзи до перевірки ФГ «Рід» не надано.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вирішуючи спір, суд враховує, що приймати на підтвердження даних податкового обліку можливо лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підприємством документально не доведено дотримання вимог, встановлених ч.1, ч. 2, ст. 3 Господарського кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, ч.1 ст. 55 Господарського кодексу України, в частині участі в господарських відносинах, реалізуючи господарську компетенцію, власного майна за рахунок відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Статтею 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, які зазначені в цій статті, та в яких, крім іншого, повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі ж вимоги до первинних документів визначені у п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

В п.2.15 і п.2.16 Положення № 88 зазначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі № 1112/11/13-10 від 20 липня 2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» зазначив, що для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість встановленню та перевірці, зокрема підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно з чинною редакцією на момент виникнення спірних правовідносин ст.181 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом. У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами). У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п.209.2 ст.209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно наказу ДПС України від 23.04.2012 року № 329/ДСК «Про систему раннього виявлення, комплексного відпрацювання та руйнування тіньового сектору економіки№ ФГ «Рід» відібрано в списки найбільших підприємств - ймовірних «специфічних податковим ям» згідно системи співставлення податкового кредиту та зобов'язань по операціях листопад-грудень 2012 року, січень-квітень 2013 року.

Як вбачається з акту перевірки, враховуючи висновки ВПМ Роздільнянської ОДПРІ про те, що фактично вказані операції ФГ «Рід» носили безтоварний характер, в зв'язку із чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України контрагентами-покупцями в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України завищено податкові зобов'язання за листопад 2012 року на суму ПДВ 741752 гривень (із заокругленням), грудень 2012 року на суму ПДВ 451204 гривень (із заокругленням), січень 2013 року на суму ПДВ 125300 гривень (із заокругленням), лютий 2013 року на суму ПДВ 23041 гривень (із заокругленням), березень 2013 року на суму ПДВ 428901 гривень, квітень 2013 року на суму ПДВ 131522 гривень (із заокругленням).

Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено, що ФГ «Рід» в порушення ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.209.2 ст.209 ПК України завищено податкові зобов'язання на 2129673 гривень, у т.ч. по періодах: жовтень 2012 року на суму ПДВ 20543 гривень (із заокругленням), листопад 2012 року на суму ПДВ 741752 гривень (із заокругленням), грудень 2012 року на суму ПДВ 451204 гривень (із заокругленням), січень 2013 року на суму ПДВ 125300 гривень (із заокругленням), лютий 2013 року на суму ПДВ 230451 гривень (із заокругленням), березень 2013 року на суму ПДВ 428901 гривень, квітень 2013 року на суму ПДВ 131522 гривень (із заокругленням).

Крім того, згідно оборотно-сальдової відомості за жовтень 2011 року по рахунку 271 (продукція рослинництва) залишок пшениці станом на 01.10.2011 року складає 1484,174 тон, за жовтень 2011 року витрачено на оренду паїв 494,029 тон.

Згідно податкової накладної від 20.04.2012 року № 68/22 ФГ «Рід» на адресу покупця АТД «СГ» відвантажило пшениці в кількості 22,727 тон по ціні 1833,33 грн./тону (без ПДВ) на загальну вартість без ПДВ 41666,67 гривень, ПДВ - 8333,33 гривень згідно якої середня вартість реалізації складає 1833,33 гривень. Жовтень 2011 року: 494,029 тон х 1833,33 гривень = 905718,19 гривень, ПДВ - 181143,64 гривень.

Згідно оборотно-сальдової відомості за жовтень 2011 року по рахунку 271 (продукція рослинництва) залишок ячменю станом на 01.10.2011 року складає 462,64 тон, за жовтень 2011 року витрачено на оренду паїв 257,44 тон.

Згідно податкової накладної від 26.09.2011 року № 4/2 ФГ «Рід» на адресу покупця АТД «СГ» відвантажено ячменю в кількості 172,44 тон по ціні 1425 грн./тону (без ПДВ) на загальну вартість без ПДВ 245732,7 гривень, ПДВ - 49146,54 гривень, згідно якої середня вартість реалізації ячменю в кінці вересня 2011 року складає 1425 гривень. Жовтень 2011 року 257,44 тон х 1425 гривень = 366852 гривень, ПДВ - 73370,40 гривень.

Згідно оборотно-сальдової відомості за жовтень 2011 року по рахунку 271 (продукція рослинництва) залишок кукурудзи станом на 01.10.2011 року складає 1579,848 тон, за грудень 2011 року витрачено на оренду паїв 743,248 тон.

Відповідно до податкової накладної від 27.12.2011 року № 17/2 ФГ «Рід» на адресу покупця АТД «СГ» відвантажило кукурудзи власного виробництва в кількості 171,8036 тон по ціні 1455,15 гривень за тону (без ПДВ) на загальну вартість без ПДВ 250000 гривень, ПДВ - 50000 гривень, згідно якої середня вартість реалізації кукурудзи в грудні 2011 року складає 1455,15 гривень. Грудень 2011 року: 734,248 тон х 1455,15 гривень = 1068440,98 гривень, ПДВ - 213688,20 гривень.

Вищевказані обставини узгоджуються з відомостями, зазначеними у довідці СФГ «Рід», наданої позивачем до Роздільнянської МДПІ з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 та щодо вирощування сільськогосподарської продукції та її реалізації.

З урахуванням викладеного перевіряючі дійшли висновку про порушення позивачем пп.188.1 ст.188, п.209.2 ст.209, ст.44 ПК України, внаслідок чого за період жовтень 2011 року та грудень 2011 року до складу податкових зобов'язань не віднесено суми ПДВ з вартості виданих паїв пайщикам власної сільськогосподарської продукції на загальну суму 486202 гривень, у т.ч. жовтень 2011 року - 254514,04 гривень, грудень 2011 року - 213688,2 гривень.

Відповідно до пп.14.1.80 п.14.1 ст.14 ПК України ідентичні товари (роботи, послуги) - це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки.

Згідно з пп.14.1.131 п.14.1 си.14 ПК України однорідні (подібні) товари (роботи, послуги) - це товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення товарів однорідними (подібними) враховуються такі ознаки: якість та ділова репутація на ринку; наявність торговельної марки; країна виробництва (походження); виробник; рік виробництва; новий чи вживаний; термін придатності;

Відповідно до п.209.2 ст.209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу. (п.44.1, п.44.2. ст.44 ПК України).

Відповідно до ст.188 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом. У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами). У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Внаслідок вказаних порушень ФГ «Рід» за період з 01.03.2011 року по 31.11.2011 року по скороченій декларації з ПДВ занижено ПДВ у розмірі 467702 гривень, у т.ч. по податковим періодам: жовтень 2011 року - 254014 гривень, грудень 2011 року - 213688 гривень.

Вирішуючи спір, суд зважає, що в силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість викладених в акті перевірки № 56/22-00/32651963 від 05.08.2013 року висновків щодо заниження Фермерським господарством «РІД» податкових зобов'язань на 513790 гривень.

При таких обставинах суд вважає, що позивач не довів необґрунтованості висновків акту перевірки та протиправності прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення.

На підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства «РІД» до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про часткове визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2013 року.

Суддя _____ І.В. Завальнюк