Постановление суда № 35400348, 14.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Справа № 21592/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В. Пліша М.А.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2010р. по справі № 2а-673/10/0970 за позовом Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Хімшинторг» про застосування адміністративного арешту активів,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в Богородчанському районі Івано-Франківської області звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Хімшинторг» в якому просить застосувати арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Хімшинторг» код ЄДПРОУ - 32726656 на 2160 год, а зокрема: Філія АКБ «Золоті ворота» код банку 336774 м. Івано-Франківськ № рахунку 26000301773 українська гривня 980 дата відкриття 06.12.2006 року; Обласна дирекція «Райфайзен Банк Аваль» код банку 336462 Івано-Франківськ № рахунку 260615366 українська гривня 980 дата відкриття 31.03.2004 року; Обласна дирекція «Райфайзен Банк Аваль» код банку 336462 м. Івано-Франківськ № рахунку 260055366 українська гривня 980 дата відкриття 26.01.2004 року. Допустити негайне виконання рішення суду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач Державна податкова інспекція в Богородчанському районі Івано-Франківської області оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2010 року по справі №673/10/0970. Апелянт вважає, що постанова першої інстанції є незаконною виходячи з наступного. Відповідно до ст.. 11 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно приписів ст. 11-1 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Відповідно до ч. 11 ст. 11-1 ЗУ "Про державну податкову службу в У крапп" подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Документальне підтвердження наявності законних підстав для проведення перевірки та порядку застосування адміністративного арешту ДПІ надано суду, проте судом належним чином не надано правову оцінку останнім, що призвело до неправильного вирішення справи з порушенням матеріального та процесуального права.

Згідно приписів п.п. "г" п.п. 9.1.2. п 9.1 ст. 9. ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Відповідно до п. 9.1 розділу 9 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.09.2001р. №386. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2001р. за №865 6056. арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків за обставинами, визначеними в розділі 5 цього Порядку - застосовується на підставі відповідного рішення суду.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. в) п.9.1.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що адміністративний арешт активів визначається як виключний спосіб забезпечення можливості погашення податкового боргу платника.

Суд першої інстанції проаналізувавши норму цього Закону прийшов до висновку, що з системного аналізу вищевказаної норми та з огляду на визначення, що надається цим Законом, зокрема вказівкою законодавця на виключність даного інституту, необхідною умовою, наявність якої є обов'язковою для накладення арешту, є існування у відповідача - платника податків податкового боргу.

Також судом першої інстанції в судовому засіданні було встановлено, що наявність податкового боргу у товариства з обмеженою відповідальністю «Хімшинторг» відсутня, про що було підтверджено представником Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що при відсутності у відповідача невиконаних зобов'язань по сплаті податків застосування адміністративного арешту буде не доцільним, а також таким, що протиправно перешкоджає здійсненню господарської діяльності.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, тому суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2010р. по справі № 2а-673/10/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.Я. Макарик

Судді : І.В.Глушко

М.А.Пліш