№ 3539214, 27.03.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2009 р. Справа № 2-а-1411/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

При секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні

За участю представників сторін:

прокурора : ОСОБА_3;

позивача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

відповідача : ОСОБА_1;

розглянувши матеріали справи

за позовом: прокурора Літинського району в інтересах держави в особі структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про: стягнення 510 грн.

ВСТАНОВИВ :

13 березня 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Літинського району в інтересах держави в особі структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 510 грн. фінансової санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до прокурора Літинського району Вінницької області звернулось територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з проханням про примусове стягнення накладеної фінансової санкції з ОСОБА_1. Проведеною перевіркою встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 територіального управління Головтрансінспекції у Вінницькій області під час проведення перевірки 01.09.2007р., додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виявлено відсутність ліцензійної картки при експлуатації легкового автомобіля Деу Нексія, д.н. НОМЕР_1, облаштованого як таксі, що належить ОСОБА_1. Про виявлене порушення складено акт № 039572 від 01.09.2007 року. 03.09.2007р. начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області винесена постанова № 032002, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт до перевізника застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у сумі 510 гривень. Позивач наголосив на тому, що після винесення вищезазначеної постанови відповідач звернувся із заявою про видачу йому відповідної ліцензії, яка йому видана 31.10.2007р.. Вказане свідчить, що відповідач 01.09.2007р. експлуатував легковий автомобіль облаштований як таксі з порушенням вимог Закону України "Про автомобільний транспорт". Зазначено, що борг станом на день подання заяви до суду не сплачено. Також вказано, що постанова про накладення штрафних санкцій на сьогоднішній день відповідачем не оскаржена та не скасована в передбаченому законодавством порядку.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали та просили суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав. В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке:

Згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 039572 від 01.09.2007 року, складеного ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5, під час перевірки автомобіля марки Деу Нексія, д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, виявлено порушення, а саме: відсутня ліцензійна картка.

Згідно із повідомленням, ОСОБА_1 викликався на розгляд справи щодо порушення ним законодавства на 03.09.2007р., у графі: "на розгляд справи прибув" стоїть підпис, дата підпису ОСОБА_1.

Постановою № 032002 від 03.09.2007 року, винесеною ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, за порушення законодавства - надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт”, до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 510 грн..

Згідно супровідного листа № 4625 від 06.09.2007р. копія постанови № 032002 від 03.09.2007р. була направлена на адресу ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники та водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, судом встановлено, що територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області діяло на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючим законодавством України щодо проведення перевірки та накладення фінансових санкцій.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

 Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниця, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) 510 грн. фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 01.04.09

Суддя (підпис) Мультян Марина Бондівна

Копія вірна:

суддя:

секретар: