№ 35381708, 21.11.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3698/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

при секретарі Хрущ Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІАС ЛТД" до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 04.10.2013 звернувся до суду з позовом до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить скасувати податкові повідомлення-рішення Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 19 квітня 2013 року: №0000362200, №0000372200 та №0000381700.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що по-перше, товариство дійсно 09.08.2011 отримало від ТОВ «Мана фарс» попередню оплату у сумі 558000 грн., в т.ч. ПДВ - 93000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, на що була правомірно виписана податкова накладна №1 від 09.08.2011 на суму 558000 грн., в т.ч. ПДВ - 93000,00 грн. Таким чином, сума ПДВ була віднесена до скороченої декларації з ПДВ №2 за серпень 2011 року. По-друге, товариство було і залишається учасником спеціального режиму оподаткування по скороченій податковій декларації сільськогосподарського підприємства, тому висновок податкового органу про втрату з серпня 2011 року товариством права на використання спеціального режиму оподаткування з ПДВ та необхідність у подальшому подавати одну декларацію з податку на додану вартість є неправомірним та незаконним. По-третє, податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 №0000381700 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому що у договорі зазначено, що орендна плата складає 2,5% грошової (а не нормативної грошової) оцінки землі, обчислення орендної плати здійснюється без урахування інфляції. Розмір орендної плати за договором не переглядався, додатковими угодами з належною реєстрацією не встановлювався. Таким чином, за договором не має жодних підстав для застосування розміру орендної плати у вигляді 3% річних від нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнту 1,756.

Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що за період з вересня 2010 року по серпень 2011 року обсяги постачання сільськогосподарських товарів/послуг товариства склали 1012021 грн. (54,50% від загальної вартості всіх поставлених товарів/послуг) та товарів/послуг, що не належать до сільськогосподарських - 845365 грн. (45,50% від загальної вартості всіх поставлених товарів/послуг). Відповідно, обсяги постачання несільськогосподарських товарів/послуг за послідовні 12 календарних місяців перевищують 25% вартості всіх поставлених товарів/послуг. Таким чином, в серпні 2011 року ТОВ «ІАС ЛТД» втратило право на використання спеціального режиму оподаткування з ПДВ і з серпня 2011 року стало платником податку на додану вартість на загальних підставах та в подальшому повинно було подавати одну декларацію з ПДВ (загальну). Згідно з договорами оренди, укладеними ТОВ „ІАС ЛТД" з громадянами орендна плата нараховується та виплачується у натуральній та грошовій формі. У натуральній формі орендна плата повинна виплачуватись в розмірі 50 % в термін з 1 липня по 1 грудня поточного року, а решту 50% в грошовій формі до 1 лютого наступного року. Перевіркою встановлено, що ТОВ „ІАС ЛТД" у 2012 році виплатило орендну плату 206 громадянам, при цьому, товариством не застосовано коефіцієнт індексації 1,756 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», яка набрала чинність з 01.01.2012. В основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель кладеться рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році. Для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити виходячи з наступного.

Працівниками Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ІАС ЛТД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт №84/22/30005372 від 01.04.2013 (а.с.12-32).

Перевіркою встановлено порушення:

підпункту 209.2, п.209.11 ст. 209 Податкового кодексу України ТОВ «ІАС ЛТД» «Інтерагросистема» занизило суму ПДВ до сплати в розмірі 215365,00 грн. в тому числі за серпень 2011 року в сумі 88863,00 грн., вересень 2011 року в сумі 6473,00 грн., в жовтні 2011 року в сумі 37829,00 грн., в сумі 82200,00 грн.

підпункту 200.14 , п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «ІАС ЛТД» «Інтерагросистема» занизило частину залишку від'ємного значення, фактично сплаченої постачальниках на суму 222345,00 грн., що призвело до заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ: у липні 2012 року на 207379,00 гривень; у вересні 2012 року на 14966,00 гривень.

пп.170.1.2. п.170.1. ст.170 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, недоутримано податку на загальну суму - 21681,50 грн. (в т.ч. за 2012 рік - 21681,50 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.04.2013: №0000381700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 27101,88 грн., в т.ч. +21681,50 грн. - за основним платежем та 5420,38 грн. - за штрафними санкціями (а.с.33); №0000372200, яким виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 222315,00 грн. (а.с.34); №0000362200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 62206,25 грн., в т.ч. +215365,00 грн. - за основним платежем та 53841,25 грн. - за штрафними санкціями (а.с.35).

Основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ІАС ЛТД" є: вирощування зернових та технічних культур; вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів; надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту (а.с.64). Товариство з обмеженою відповідальністю "ІАС ЛТД" згідно свідоцтва є платником податку на додану вартість (а.с.65).

Згідно договорів оренди укладених ТОВ "ІАС ЛТД" з громадянами, орендна плата їм нараховується та виплачується у натуральній та грошовій формі. У натуральній формі орендна плата виплачується в розмірі 50% в термін з 1 липня по 1 грудня поточного року, а решту 50% в грошовій формі до 1 лютого наступного року.

Представником позивача, для прикладу, вибірково були надані два договори оренди.

04.01.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІАС ЛТД" (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) було укладено договір оренди землі (а.с.79).

Відповідно до п.1 договору Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чанаєвської сільської ради.

Відповідно до даного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій - 50% та натуральній формі - 50%, у загальному розмірі 2% від грошової оцінки землі, що на дату підписання цього договору 380,10 грн. орендна плата в натуральній формі вносить Орендарем за цінами орієнтованими на ринкові, але не нижче фактичної собівартості продукції. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: з 1 липня до 1 грудня поточного року - і натуральній формі, з 1 грудня поточного року до 1 лютого наступного року - в грошовій формі.

01.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІАС ЛТД" (Орендар) та ОСОБА_2 (Орендодавець) було укладено договір оренди землі (а.с.80).

Відповідно до п.1 договору Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Данилівської сільської ради.

Відповідно до даного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій - 50% та натуральній формі - 50%, у загальному розмірі 2,5% від грошової оцінки землі, що на дату підписання цього договору 627,09 грн. орендна плата в натуральній формі вносить Орендарем за цінами орієнтованими на ринкові, але не нижче фактичної собівартості продукції. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: з 1 липня до 1 грудня поточного року - і натуральній формі, з 1 грудня поточного року до 1 лютого наступного року - в грошовій формі.

Встановлено, що ТОВ "ІАС ЛТД" за зазначеними договорами в 2012 році виплатило орендну плату 206 громадянам на загальну суму 21443,00 грн., що підтверджується платіжною відомістю №1.(а.с.81) та виписками по рахунку (а.с.85-92).

Відповідно до пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до пп.170.1.2 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Відповідно до п.272.1 ст.272 Податкового кодексу України ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03.

Відповідно до пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до пп.288.5.2 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.289.1 ст.288 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до п.289.2 ст.288 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = [І - 10]:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Згідно п.1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213, з наступним змінами, нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, іншої мети використання нормативно грошової оцінки землі не передбачає.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Отже, підприємство зобов'язане буде сплачувати більший розмір орендної плати з настанням дати:

- набрання чинності додатковою угодою про внесення змін до договору (в разі досягнення сторонами взаємної згоди щодо збільшення розміру орендної плати);

- набрання законної сили рішенням суду про зміну договору (в разі вирішення спору щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку).

Матеріали справи не містять доказів існування додаткових угод про внесенні відповідних змін до істотних умов договорів оренди землі, зокрема в частині збільшення розміру орендної плати.

Таким чином, судом було встановлено, що відповідно до договорів оренди землі, які не переукладалися, розмір орендної плати не може становити 3% річних від нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнту 1,756, у зв'язку з відсутності підстав для такого збільшення. Відповідно до норм Податкового кодексу України не повинен бути нижчим від мінімальної суми орендної плати, що складає 0,1% від нормативної грошової оцінки ділянки ріллі, що орендується.

Відповідно до ч.1-3 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Отже, позивачем дотримано вимог чинного законодавства щодо визначення розміру орендної плати за договорами оренди землі, тому що законодавством зазначено, що розмір орендної плати не повинен бути меншим ніж мінімальна сума орендного платежу, встановленого законодавством з питань оренди землі, а також дані договори переглядаються за згодою сторін.

25.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІАС ЛТД" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мена Фармс" (Покупець/) було укладено договір поставки №1-25/07 (а.с.93-96).

Відповідно до пп.1.1 договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити зерно кукурудзи врожаю 2011 року на умовах EXW (склад постачальника, вул. Гастелло, 4, м. Мена, Чернігівська область) згідно «ІНКОТЕРМС» у редакції 2000 року.

Відповідно до пп.4.3 договору Покупець здійснює передоплату вартості товару на розрахунковий рахунок в наступному порядку: 50% вартості товару в сумі 558000,00 грн. підлягає оплаті в термін до 01.08.2011; 50% вартості товару (друга частина0 в сумі 558000,00 грн. підлягає оплаті в термін до 15.09.2011.

9 серпня 2011 року позивач від ТОВ «Мена фармс» отримав попередню оплату в сумі 558000 грн., в тому числі ПДВ 93000грн., за кукурудзу врожаю 2011 року, на що була виписана податкова накладна №1 від 09.08.2011.

Дана операція була відображена в бухгалтерському обліку товариства, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість (скорочена) за серпень 2011 року, розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (щодо діяльності відповідно до ст.209 розділу V Кодексу) (Д2), розрахунком питомої вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДОЗ) (а.с.98-101).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії обставин непереборної сили, такі суб'єкти мають право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом.

Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані. У такому випадку суми одержаних страхових виплат враховуються при визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальному обсязі постачання за відповідний звітний період.

Рішення про наявність обставин непереборної сили, перелік суб'єктів, що постраждали внаслідок таких обставин, та терміни застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом, визначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Норми цього пункту починають застосовуватися після закінчення терміну, визначеного Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм основним критерієм для віднесення підприємств до категорії сільськогосподарських є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах.

Згідно із зазначеним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування податку за придбані товари/послуги, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування, установленого статтею 209 ПКУ, включаються до податкової декларації з позначкою "0121"/"0122"/"0123", яка є невід'ємною частиною звітності платника за відповідний звітний період.

Таким чином, спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість для сільськогосподарських товаровиробників не визначає окремих правил оподаткування податком на додану вартість, а лише встановлює окремий облік таких операцій та порядок використання сум податку на додану вартість, що нараховуються сільськогосподарським товаровиробником - суб'єктом спеціального режиму оподаткування під час здійснення ним операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. У договорі повинні визначатись найменування (номенклатура, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Таким чином, якщо сільськогосподарський товаровиробник - суб'єкт спеціального режиму оподаткування відповідно до умов укладеного договору отримує попередню оплату за сільськогосподарську продукцію власного виробництва, то на дату отримання попередньої оплати за таку продукцію власного виробництва (перша подія) сільськогосподарський товаровиробник визначає податкові зобов'язання за операцією з постачання таких товарів/послуг та виписує податкову накладну покупцю за такою операцією у загальновстановленому порядку.

В подальшому така операція підлягає відображенню суб'єктом спеціального режиму оподаткування в податковій декларації з податку на додану вартість з позначкою "0121"/"0122"/"0123", яка надається за результатами відповідного звітного періоду, в якому отримано попередню оплату за сільськогосподарську продукцію.

Враховуючи вищенаведене, товариство відповідно до норм чинного законодавства правомірно було та залишається учасником спеціального режиму оподаткування по скороченій податкові декларації сільськогосподарського підприємства і тому зобов'язано подавати щомісячні скорочені податкові декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2013 року: №0000362200, №0000372200 та №0000381700.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 19 квітня 2013 року: №0000362200, №0000372200 та №0000381700 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, належать задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 19 квітня 2013 року: №0000362200, №0000372200 та №0000381700.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові/ м.Чернігів/ 22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІАС ЛТД" (код ЄДРПОУ 30005372) судові витрати в сумі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна