Постановление суда № 35366751, 26.09.2013, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1924/13-ц

Провадження № 2/188/790/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурда П.О.,

при секретарі Хандрига Л.І.,

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2.

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши в судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області заяви відповідача ОСОБА_3 про видачу копії ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2013 року про забезпечення позову та про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача фермерське господарство «Наше життя», до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача третейський суддя Безбатько Сергій Миколайович, приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Лисяк Микола Миколайович, про стягнення вартості безпідставно набутого майна,

встановив:

У провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача фермерське господарство «Наше життя», до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача третейський суддя Безбатько Сергій Миколайович, приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Лисяк Микола Миколайович, про стягнення вартості безпідставно набутого майна.

У своєму позові позивач на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого майна в сумі 5 588 621 (п'ять міліонів п'ятсот вісімдесят вісім тисяч шістсот двадцять одна) гривня 83 копійки.

19.09.2013 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій просить суд для забезпечення цивільного позову та виконання рішення суду по суті накласти арешт на зазначене у заяві майно відповідача ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1).

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2013 року заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову частково задоволена.

Вжито заходи забезпечення позову у виді арешту майна відповідача ОСОБА_3, зазначеного в заяві позивача.

23.09.2013 року ухвала була направлена на виконання до відділу Державної виконавчої служби Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

25.09.2013 року відповідач ОСОБА_3 подав до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області заяву про видачу копії ухвали суду про забезпечення позову, в якій зазначає, що вона постановлена без його участі.

26.09.2013 року відповідач ОСОБА_3 подав до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області заяву про скасування заходів забезпечення позову, в якій зазаначає, що ОСОБА_3 ніяким чином не має відношення до спірних правовідносин, оскільки позивач у своєму позові посилається на договірні зобов`язання, які виникли між ним та селянським (фермерським) господарством «Васильківське», вважає, що судом не враховані положення постанови Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», стосовно обовязку суду з`ясувати дані про особу відповідача і пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір.

Відповідач також вказує, що врожай соняшнику, на який накладено арешт, є власністю не ОСОБА_3, а фермерського господарства «Агрорух», а земельні ділянки, на яких він знаходиться, взяті в оренду ОСОБА_3 саме для ведення фермерського господарства. Вжиті заходи забезпечення, на думку відповідача, перешкоджають господарській діяльності ФГ «Агрорух», що є недопустимим, і про що зазначено в постанові Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», де сказано, що що обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися і розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Позивач і його представник не заперечують проти задоволення клопотання про видачу відповідачу копії ухвали про забезпечення позову, але проти скасування заходів забезпечення позову. Вони зазначають, що позов предявлено до ОСОБА_3 як до фізичної особи, який діючи не за договором про обробіток землі, який не був виконаний, а як фізична особа видав довіреність ОСОБА_6, яка від його імені звернулася до виконавчої служби спочатку із заявою про відкриття виконавчого провадження, потім із заявою про його закінчення, а сам ОСОБА_3 особисто керував збором врожаю, належного позивачу, що підтверджується відеозаписом.

Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3).

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.7 ст.153 ЦПК України у разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

Відповідно до ч.4 ст.154 ЦПК України особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

В судовому засіданні встановлено, що відомості про виконання ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2013 року про забезпечення позову відсутні, отже відсутні передбачені законом підстави для видачі відповідачу, як особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, копії цієї ухвали, а у нього відсутнє передбачене до ч.4 ст.154 ЦПК України право на подачу до суду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, обидві заяви відповідача подані передчасно і задоволенню не підлягають, що не перешкоджає відповідачу повторно звернутися до суду із такими же заявами з дотриманням вимог ч.7 ст.153 ЦПК України (у разі ненадіслання судом копії ухвали) та ч.4 ст.154 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151 - 154 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про видачу копії ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2013 року про забезпечення позову - відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2013 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в частині відмови у скасуванні заходів забезпечення позові в порядку, передбаченому статтями 291-296 ЦПК України.

Оскарження ухвали про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя П. О. Бурда