Решение № 35336720, 04.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.13р. Справа № 904/7184/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша вантажна компанія в Україні", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "КОМЕТА", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення 6 933,78 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Суботін А.В., дов. № 179-10 від 15.08.2013 року, представник;

від відповідача: Мостіпан Ю.М., дов. № б/н від 16.10.2013 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша вантажна компанія в Україні" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Комета" про стягнення заборгованості за договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 6/12/03-ТЕ від 06.06.2012 року у сумі 6933,78 грн. з яких: 6662,88 грн. - сума основного боргу, 222,16 грн. - пеня, 48,74 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 6/12/03-ТЕ від 06.06.2012 року у частині доплати за додаткові послуги у зв'язку із зміною маршруту без попередньої письмової згоди позивача з посиланням на залізничні накладні № 33850892 від 20.06.2012 року, № 34202523 від 17.07.2012 року, № 34425611 від 02.08.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач надав письмовий відзив на позов у якому просить відмовити у задоволенні позову та посилається на те, що позивач не надав належних доказів того, що маршрут Житомир Півд.-Зах ж.д. - Москва-Товарная-Смоленская Моск. ж.д. був змінений на маршрут Москва-Товарная-Смоленская Моск. ж.д.-Марк Моск. ж.д. Додатково зазначає, що оскільки відповідач претензію отримав 01.06.2013 рок,у то відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України мав місячний строк для розгляду претензії, у той час, як позивач скоротив строк розгляду претензії та у порушення вимог вказаної норми нарахував штрафні санкції з 14.06.2013 року. Додаткову угоду № 2 від 17.05.2013 року до договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 6/12/03-ТЕ від 06.06.2012 року відповідач не підписував, з огляду на що, вказана угода не має юридичної сили.

Розгляд справи відкладався з 17.10.2013 року на 04.11.2013 року.

У судовому засіданні 04.11.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша вантажна компанія в Україні" (далі - Експедитор, Позивач) та Приватним акціонерним товариством "Комета" (далі - Замовник, Відповідач) був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 6/12/03-ТЕ (далі - Договір), відповідно до умов якого експедитор зобов'язується за плату і за рахунок замовника надавати послуги з організації та супроводу перевезень вантажу замовника, що перевозиться залізничним транспортом територією України, а також вивозиться/ввозиться в митному режимі експорту/імпорту.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.3. договору замовник надає експедитору попередній План відвантажень на організацію перевезення на наступний місяць з визначенням за добою відвантаження.

Заявка направляється замовником експедитору за 12 (дванадцять) календарних днів до початку наступного місяця.

Експедитор зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання заявки підтвердити можливість її виконання або відмовитися від виконання заявки. Відсутність протягом обумовленого вище терміну відмови експедитора від узгодження заявки вважається узгодженням заявки, за винятком випадків, зазначених у п. 3.8 договору (у випадку порушення порядку оформлення заявки).

Згідно з пунктом 3.7. договору у разі необхідності внесення змін до узгодженої заявки (у тому числі переадресування, зміна маршрутів курсування тощо), замовник надає експедитору змінену заявку для її подальшого розгляду не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до початку перевезення.

Експедитор зобов'язується надавати послуги відповідно до узгодженої сторонами заявки. При цьому заявка вважається прийнятою з моменту її підтвердження експедитором, як це визначено в розділі 3 даного договору (пункт 4.1.1. договору).

Замовник, окрім іншого, зобов'язується надавати експедитору заявку у терміни, встановлені п. 3.2. даного договору (пункт 4.2.1. договору); не допускати без письмової згоди експедитора зміни маршрутів курсування і переадресування вагонів як навантажених, так і порожніх, за винятком випадку узгодженої сторонами зміни заявки (пункт 4.2.6. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору загальна вартість послуги транспортно-експедиторського обслуговування включає в себе: винагороду експедитора, плату за надання вагонів, плату за користування вагонами на під'їзних коліях замовника, відшкодування інших витрат експедитора та компенсацій за надані по заявкам замовника послуги, у тому числі оплату провізних платежів та встановлюється в Протоколах узгодження цін до даного договору, що становлять невід'ємну його частину.

На ціну послуг за договором, як і кожну складову ціни, нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Сума витрат експедитора, понесених при виконанні даного договору, включає усі документально підтверджені додаткові витрати експедитора.

Згідно з пунктом 5.2. договору оплата послуг експедитора за погодженими заявками здійснюється замовником щомісячно на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунків експедитора протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше ніж за 3 (три) календарних дні до дати початку перевезень за даним договором.

Приписами пункту 5.4. договору передбачено, що протягом 10 (десяти) календарних днів місяця, наступного за розрахунковим, експедитор надає замовнику акт наданих послуг, рахунок, розрахунок обсягу наданих послуг та податкову накладну. З метою оперативної перевірки і узгодження обсягів наданих послуг, копії всіх перерахованих документів можуть бути направлені експедитором замовнику за допомогою засобів електронного/факсимільного зв'язку за адресами, вказаними в п. 3.5 даного договору.

Замовник зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання зазначених документів або їх копій розглянути їх, підписати та завірити печаткою акт наданих послуг і направити експедитору.

У випадку, якщо у замовника є заперечення і/або зауваження щодо обсягу та/або якості наданих послуг, замовник підписує акт з розбіжностями, при цьому на акті фіксуються всі розбіжності і додаються до нього документи, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, що обґрунтовують ці розбіжності.

У разі неотримання експедитором від замовника підписаного акта або документів, що підтверджують заперечення замовника за актом, підписаним з розбіжностями, в терміни, передбачені цим договором, послуги вважаються наданими експедитором належним чином і прийнятими замовником у повному обсязі.

Датою надання послуг за цим договором є дата оформлення перевізних документів, що визначається за датою штемпеля станції відправлення, згідно з накладною (пункт 5.5. договору).

Відповідно до пункту 6.1. договору за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України та договору, включаючи всі узгоджені додаткові угоди та додатки до даного договору.

Згідно з пунктом 6.6. договору у разі порушення замовником (вантажовідправником/вантажоодержувачем) умов, передбачених п. 4.2.6 даного договору, що спричинили зміну маршруту курсування (переадресування) навантаженого рейсу або повернення порожніх вагонів, експедитор має право вимагати від замовника доплати за нове перевезення, що була виставлена власником вагонів, за кожен вагон, відправлений замовником (вантажовідправником/вантажоодержувачем) на залізничну станцію призначення, не узгоджену з експедитором, а також усі витрати з оплати провізних платежів від залізничної станції відправлення до залізничної станції вивантаження. Ця доплата затверджується додатковою угодою до даного договору. Замовник компенсує всі збитки, що виникли у експедитора внаслідок порушення замовником умов, передбачених у пунктах 4.2.2 та 4.2.6 даного договору.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2012 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (пункт 8.1. договору).

Строк дії договору було продовжено до 31.12.2013 року відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 28.11.2012 року.

Згідно з умовами договору між сторонами були оформлені заявки на перевезення вантажів у міжнародному сполученні № 2 від 01.06.2012 року, № 4 від 06.07.2012 року, № 7 від 24.07.2012 року за маршрутом Житомир - Москва-Товарная-Смоленская Московской ж.д., одержувач вантажу: ВАТ "МКК" (а.с. 51 - 53).

Зобов'язання за вказаними заявками за зміненим маршрутом Москва-Товарная-Смоленская Московской ж.д.- Марк позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується залізничними накладними № 33850892 від 20.06.2012 року, № 34202523 від 17.07.2012 року, № 34425611 від 02.08.2012 року (а.с. 99-102, 107-110, 116-119), актами приймання-передачі наданих послуг № 195 від 10.07.2012 року, № 202 від 05.08.2012 року, № 210 від 20.08.2012 року (а.с. 103, 111, 120), розрахунками обсягу наданих послуг (а.с. 104, 112-113, 121).

18 травня 2013 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. № Ю-816 від 17.05.2013 року про сплату заборгованості за нове перевезення у зв'язку із зміною маршруту без попередньої письмової згоди позивача у сумі 6662,88 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок позивача у семиденний строк з дня отримання претензії, додаткову угоду № 2 від 17.05.2013 року до договору та коригувальні акти виконаних робіт № 141 від 25.02.2013 року до акту № 808 на суму 2220,96 грн., № 142 від 25.02.2013 року до акту № 863 на суму 2220,96 грн., № 143 від 25.02.2013 року до акту № 1045 на суму 2220,96 грн., які отримані останнім 01.06.2013 року, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, описом вкладення, повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 37, 40, 41, 42)

Відповідач на претензію відповіді не надав.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 6/12/03-ТЕ від 06.06.2012 року у частині доплати за нове перевезення у зв'язку із зміною маршруту без попередньої письмової згоди позивача.

Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Заявлена позивачем до стягнення заборгованість за договором визначена у сумі 6662,88 грн.

Відповідно до умов договору, умов заявок на перевезення вантажів у міжнародному сполученні з урахуванням отримання позивачем 01.06.2013 року претензії та заначених документів строк здійснення доплати за нове перевезення у зв'язку із зміною маршруту без попередньої письмової згоди позивача є таким, що настав.

Доказів здійснення доплати за нове перевезення у зв'язку із зміною маршруту без попередньої письмової згоди позивача у сумі 6662,88 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, хоча з огляду на свої процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

За викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 6662,88 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 стаття 231 Господарського кодексу України).

Положеннями статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у сумі 222,16 грн. за загальний період з 14.06.2013 року до 10.09.2013 року, розрахована ним відповідно до умов договору та у межах шестимісячного строку для нарахування, передбаченого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, підлягає задоволенню вимога про стягнення пені за загальний період з 14.06.2013 року по 10.09.2013 року у сумі 222,16 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 14.06.2013 року по 10.09.2013 року у сумі 48,74 грн.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, підлягає задоволенню вимога про стягнення 3% річних за період з 14.06.2013 року по 10.09.2013 року у сумі 48,74 грн.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 6933,78 грн. (6662,88 грн. - сума основного боргу + 222,16 грн. - пеня + 48,74 грн. - 3% річних = 6933,78 грн.)

Посилання відповідача, що позивач не надав належних доказів того, що маршрут Житомир Півд.-Зах ж.д. - Москва-Товарная-Смоленская Моск. ж.д. був змінений на маршрут Москва-Товарная-Смоленская Моск. ж.д.-Марк Моск. ж.д. спростовується матеріалами справи.

Щодо позиції відповідача про порушення позивачем вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України під час визначення періоду нарахування штрафних санкцій, то суд заперечення відповідача не приймає з огляду на те, що у рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) № 1-2/2002 від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 зазначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудове врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша вантажна компанія в Україні" підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ухвали господарського суду судовий збір у сумі 5213,28 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 15 від 09.09.2013 року у сумі 6933,79 грн. і визначений до повернення згідно з наступним розрахунком.

Так, за статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1147 грн.

Таким чином, 1,5 розміру мінімальної заробітної плати складає 1720,50 грн. і, відповідно, судовий збір до повернення як надмірно сплачений - 5213,28 грн. (6933,78 грн. - 1720,50 грн. = 5213,28 грн.).

Відповідно до п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1720,50 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комета" (50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд. 15, офіс 113, ідентифікаційний код 05825863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша вантажна компанія в Україні" (04050 м. Київ, вул. Артема, буд. 72, літера А, ідентифікаційний код 35839738) 6662,88 грн. основного боргу, 222,16 грн. пені, 48,74 грн. 3% річних, 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша вантажна компанія в Україні" (04050 м. Київ, вул. Артема, буд. 72, літера А, ідентифікаційний код 35839738) судовий збір у сумі 5213,28 грн., надмірно сплачений відповідно до платіжного доручення №15 від 09.09.2013 року, оригінал якого міститься у матеріалах справи № 904/7184/13, про що винести ухвалу.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.2013 року.

Суддя І.І. Колісник