Решение № 35335768, 12.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.13р. Справа № 904/7194/13

За позовом Державного підприємства "Державний науково-інженерний центр системи контролю та аварійного реагування", м. Київ

до Державного підприємства "Бар`єр", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 270 075, 00 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Сірош В.П., представник, довіреність №01/327-13 від 27.09.2013р.

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява державного підприємства "Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування", м.Київ - далі по тексту - позивача до державного підприємства "Бар'єр", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача борг у розмірі 270075,00грн.

Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір № 58/12-12 від 19.07.12р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати послугу за темою "Складання повної картки зонування території ВО "ПХЗ", відповідно до просторового розподілу факторів радіаційної небезпеки на території проммайданчику". Згідно календарного плану на надання послуг, роботи складаються з трьох етапів, закінчення кожного з яких оформлюється актом здачі-приймання наданих послуг. На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи по трьом етапам на загальну суму 270075,00грн., однак в порушення умов договору відповідач вчасно не оплатив отримані послуги, у зв'язку з чим 23.04.13р. сторони уклали угоду про погашення кредиторської заборгованості. Враховуючи, що відповідач не оплатив спірну заборгованість - позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 01/297-13 від 04.09.13р. ухвалою суду від 18.09.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 01.10.13р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідача належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.35,73,77,83) з відмітками про отримання ухвал суду.

За результатами судового засідання, яке відбулося 01.10.13р. господарський суд ухвалою суду розгляд справи відклав до 15.10.13р., у зв'язку з неявкою відповідача.

15.10.13р. відповідач в друге судове засідання не з'явився і розгляд справи вдруге ухвалою суду відкладено до 29.10.13р.

29.10.13р. відповідач в третє судове засідання не з'явився і розгляд справи втретє ухвалою суду відкладено до 12.11.13р.

За результатами судового засідання, яке відбулося 12.11.13р. справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.07.13р. між сторонами укладено договір № 58/12-12 на надання послуг з технічних випробувань та аналізу (ДК 016-97-74.30.1) по лоту 4 "Складання повної карти зонування території ВО "ПХЗ" відповідно до просторового розподілу факторів радіаційної небезпеки на території продмайданчику" - далі по тексту - договір. Відповідно до п.1.1 договору виконавець (позивач) зобов'язується надати замовнику (відповідачу) послуги, зазначені в договорі і Технічному завданні (Додаток № 1), а замовник (відповідач) прийняти і оплатити послуги.

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна цього договору, що зафіксована у Протоколі про договірну ціну (Додаток 3), становить: 270075,00грн., у тому числі ПДВ (20%) - 45012,50грн.

В п.4.1 договору сторони визначили, що розрахунки за надані послуги проводяться поетапно після підписання сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг за договором протягом 10 календарних днів після підписання акту.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 270075,00грн., а відповідач їх отримав без жодних зауважень та заперечень, що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг, а саме:

- акт № 1 від 24.09.12р. здачі-приймання наданих послуг за договором № 58/12-12 від 19.07.12р. на 54000,00грн. (а.с.22);

- акт № 2 від 20.12.12р. здачі-приймання наданих послуг за договором № 58/12-12 від 19.07.12р. на 108000,00грн. (а.с.23);

- акт № 3 від 25.12.12р. здачі-приймання наданих послуг за договором № 58/12-12 від 19.07.12р. на 108075,00грн. (а.с.24).

В порушення п.4.1 договору відповідач не оплати отримані послуги в строк.

23.04.13р. між сторонами укладено угоду про погашення кредиторської заборгованості - далі по тексту - угода. Відповідно до п.1.1 угоди боржник (відповідач) визнає і підтверджує свій борг на користь кредитора (позивача) станом на день укладення цієї угоди в сумі 270075,00грн.

В пункті 1.2 договору сторони зазначили, що заборгованість в сумі 270075,00грн. виникла по договору № 58/12-12 від 19.07.12р. за надані ДП "ДНІЦ СКАР" послуги: "Складання повної карти зонування території ВО "ПХЗ" відповідно до просторового розподілу факторів радіаційної небезпеки на території проммайданчику".

В пункті 1.3 угоди сторони зазначили обов'язок боржника (відповідача) перерахувати на розрахунковий рахунок кредитора (позивача) грошові кошти в обсязі 100 % заборгованості в строк до 30.06.13р.

Станом на 30.06.13р. заборгованість відповідача перед позивачем не погашена.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач жодним належним доказом не спростував наявність своєї заборгованості.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Бар'єр" (51917, м.Дніпропетровськ, пр.Аношкіна, 179-Б; ідентифікаційний код 31330051) на користь державного підприємства "Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування" (04213, м.Київ, пр.Герої Сталінграду, 64/56; ідентифікаційний код 24249112) 270075,00грн. (двісті сімдесят тисяч сімдесят п'ять грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 5401,50грн. (п'ять тисяч одна грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 18.11.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко