Постановление суда № 35320500, 21.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 р.Справа № 816/4333/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відокремленого підрозділу "Локомотивне депо Полтава" державного підприємства "Південна залізниця" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 816/4333/13-а

за позовом Полтавського міського центру зайнятості

до Відокремленого підрозділу "Локомотивне депо Полтава" державного підприємства "Південна залізниця"

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИЛА:

Полтавський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до відокремленого підрозділу "Локомотивне депо Полтава" державного підприємства "Південна залізниця" державного підприємства "Південна залізниця" (далі - відповідач) про стягнення штрафу в розмірі 22360 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з державного підприємства «Південна залізниця» на користь позивача штраф в розмірі 22360 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем було подано апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року та закрити провадження по справі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних обставин.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідач зареєстрований та знаходить на обліку у позивача.

29.10.2012 року інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Полтавського обласного центру зайнятості було проведено позапланову перевірку відповідача, щодо додержання вимог законодавства України про зайнятість населення за період з 22.09.1994 року по 29.10.2012 року.

За результатами вищевказаної перевірки позивачем було складено акт №123 від 29.10.2012 року, яким встановлено, що в порушення вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 року за №322 відповідачем використовувалася праця громадянина республіки Білорусь ОСОБА_1 за період з 22.09.1994 року по 29.10.2012 року без відповідного дозволу Державної служби зайнятості та запропоновано у місячний строк сплатити штраф у розмірі 22360 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з приписів Закону України «Про зайнятість населення».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 8 вищевказаного Закону в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Також відповідно до ч. 4 ст. 8 вищевказаного Закону, а також п. 19 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства: у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку.

Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем по справі у встановлений законодавством строк не було добровільно сплачено штраф в розмірі 22360 грн. за порушення Закону України «Про зайнятість населення».

Таким чином колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, щодо обґрунтованості позовних вимог про сплату відповідачем штрафу у зв'язку з несплатою нарахованого розміру штрафу.

Щодо доводів апеляційної скарги, про відсутність підстав у позивача для звернення до адміністративного суду з позовом, щодо стягнення штрафних санкцій, колегія суддів вважає хибними та необґрунтованими, оскільки відповідно до приписів ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не застосовується строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених Законом України «Про зайнятість населення».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було законно та обґрунтовано ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, з врахуванням всіх обставин справи, з додержанням вимог матеріального та процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновків, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відокремленого підрозділу "Локомотивне депо Полтава" державного підприємства "Південна залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 816/4333/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 25.10.2013 р.