Постановление суда № 35320346, 04.11.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

64">про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

04 листопада 2013 р. Справа № 802/4386/13-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вергелес Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви:/P>

за позовом: Дочірнього підприємства "Томашпільський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс"

до: Крижопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області Томашпільського відділення

про: визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Томашпільський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" до Крижопільська об'єднана Державна податкова інспекція ГУ Міндоходів У Вінницькій області Томашпільське відділення про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ознайомившись з вказаною позовною заявою і доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.

Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Частиною третьою статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб’єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов’язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує протиправні дії контролюючого органу під час прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.09.2013 р. №0000752200 та просить скасувати вказане рішення .

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування вказаного рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень, одночасно є вимогами майнового характеру, оскільки їх безпосереднім наслідком є зміна складу майна позивача та немайнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір"(із змінами внесеними згідно Закону № 590-VII від 19.09.2013 року, який набрав чинності 23.10.2013 року) встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру сплачується 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (68, 82 грн).

Відповідно до ч.3 ст. 4 цього ж Закону під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», розмір мінімальної заробітної плати становить з 01.01.2013 року 1147 грн.

З долученої до позовної заяви квитанції № 101264.1070.1 від 30.10.13 вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду сплачено лише 34, 41 грн., в той час має бути сплачено 68, 82 грн. за позовну вимогу немайнового характеру.

Також позовна заява містить вимогу майнового характеру, яка не оплачена судовим збором.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно із частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Подана позовна заява майнового та немайнового характеру не оплачена судовим збором у належному розмірі, а отже не відповідає вимогам, передбаченим статтею 106 КАС України.

Підстав для звільнення позивача від сплати судового збору не вбачаю, відповідні докази до позовної заяви не додані.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Як вбачається з матеріалів позову, адміністративний позов підписано та подано представником позивача, однак представником позивача в позовній заяві не зазначені відомості, передбачені ч. 5 ст. 106 КАС, а саме: ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву Дочірнього підприємства "Томашпільський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 165, 185, 186, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Дочірнього підприємства "Томашпільський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" до Крижопільської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області Томашпільське відділення про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

2. Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду двох примірників позовної заяви для суду та відповідача із зазначенням ім'я представника, його поштової адреси, а також номеру засобу зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є та надання суду доказів сплати судового збору за позовні вимоги майнового та немайнового характеру у встановленому порядку і розмірі.

3. Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович