Решение № 35317892, 19.11.2013, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/413/13-ц

2/683/427/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі :

головуючого суддіЦішковського В.А.

при секретаріПоважнюк О.Б.

з участю:

представника позивачаОСОБА_1

відповідачаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2013 року Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості з теплопостачання, що утворилася станом на 01 лютого 2013 року в сумі 305 грн. 70 коп. На обґрунтування своїх вимог представник підприємства зазначив, що відповідач з березня 2009 року не здійснює в повному обсязі оплату за надані послуги. У звязку з цим в березні 2012 року позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із відповідачів боргу. 12 квітня 2012 року Старокостянтинівським районним судом винесено наказ про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з теплопостачання. Однак, вказаний наказ був скасований, оскільки відповідачі його оскаржили.

В ході судового розгляду справи представник позивача зменшила позовні вимоги та просить стягнути в солідарному порядку із відповідачів 174 грн. 14 коп. заборгованості за надані послуги з теплопостачання, яка утворилася з 01 березня 2009 року по 31 жовтень 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та вказала, що багатоквартирний будинок, у якому проживають відповідачі, в першому півріччі 2009 року не був обладнаний лічильником теплової енергії, а тому оплата за теплопостачання проводилась за тарифом в розмірі 6 грн. 80 коп. за 1 кв. м. опалювальної площі. У другому півріччі 2009 року будинок відповідачів був обладнаний лічильником теплової енергії. Відповідач ОСОБА_2 має 50 % пільгу при оплаті послуг з теплопостачання, яка і враховується позивачем під час проведення нарахувань, якщо використовується теплова енергія в межах норми за 1 кв. м. опалювальної площі квартири. У випадку споживання теплової енергії за 1 кв. м. опалювальної площі квартири понад встановлену норму, оплата за понаднормове використання теплової енергії проводиться у повному (100%) обсязі. Відповідачі оплату за послуги з теплопостачання

здійснюють не в повному обсязі та допустили заборгованість з 31 березня 2009 року по 31 жовтень 2013 року в сумі 174 грн. 14 коп.

Відповідач ОСОБА_2, який діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 на підставі довіреності, проти позову заперечив та вказав, що позивач безпідставно просить стягнути з нього кошти, оскільки він проводить оплату за теплопостачання із 50% знижкою і заборгованості не допускав. Крім того, відповідач просить застосувати строк позовної давності.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом обєктивно встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1. За даною адресою позивач надає їм житлово-комунальні послуги з теплопостачання, проте відповідачі не оплачують їх в повному обсязі, внаслідок чого з 31 березня 2009 року по 31 жовтня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 174 грн. 14 коп. На відповідача ОСОБА_2 відкрито абонентський особовий рахунок №5111.

Також, щодо розрахунку суми заборгованості судом встановлено, що багатоквартирний будинок, у якому проживають відповідачі, в першому півріччі 2009 року не був обладнаний лічильником теплової енергії, а тому оплата за теплопостачання проводилась за тарифом в розмірі 6 грн. 80 коп. за 1 кв. м. опалювальної площі. У другому півріччі 2009 року будинок відповідачів був обладнаний лічильником теплової енергії. Відповідач ОСОБА_2 має 50 % пільгу при оплаті послуг з теплопостачання, яка і враховується позивачем під час проведення нарахувань, якщо використовується теплова енергія в межах норми за 1 кв. м. опалювальної площі квартири. У випадку споживання теплової енергії за 1 кв. м. опалювальної площі квартири понад встановлену норму, оплата за понаднормове використання теплової енергії проводиться у повному (100%) обсязі.

Крім того, у звязку із утворенням заборгованості 28 березні 2012 року позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із відповідачів боргу. 12 квітня 2012 року Старокостянтинівським районним судом винесено наказ про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з теплопостачання, яка утворилася станом на 1 березня 2012 року. Однак, ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2012 року вказаний наказ був скасований, у звязку з чим 14 лютого 2013 року позивач звернувся до відповідачів із позовною заявою.

Ці обставини підтверджуються: довідкою Старокостянтинівської ЖЕК від 28.03.2012 року про склад сімї ОСОБА_3; повідомленнями Старокостянтинівської РС УДМС України в Хмельницькій області від 27.03.2013 року про реєстрацію відповідачів в квартирі АДРЕСА_1; детальним розрахунком про нарахування платежів за послуги теплопостачання відповідачам; квитанціями про сплату коштів відповідачами за послуги з теплопостачання; довідкою про розмір заборгованості за спожиту відповідачами теплову енергію станом на 31 жовтня 2013 року; договором про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води, який укладений 21.01.2011 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2; матеріалами справ №2-н/68/2012 та 2-с/2215/5/2012, які оглянуті судом.

Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість з оплати за надані комунальні послуги з теплопостачання в сумі 174 грн. 14 коп.

Суд зважає на те, що під час розгляду справи відповідач просить застосувати строк позовної давності до предявлених вимог.

Однак, таке клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено під час розгляду справи заборгованість виникла станом на 31 березня 2009 року і у звязку із цим 28 березня 2012 року позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із відповідачів боргу. 12 квітня 2012 року Старокостянтинівським районним судом винесено наказ про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з теплопостачання, яка утворилася станом за період з 31 березня 2009 року до 1 березня 2012 року. Однак, ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 29 листопада 2012 року вказаний наказ був скасований, у звязку з чим 14 лютого 2013 року позивач звернувся до відповідачів із позовною заявою.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, позивач подавши до суду 28 березні 2012 року заяву про видачу судового наказу щодо стягнення із відповідачів боргу перервав позовну давність, а тому перебіг строку позовної давності почався заново з 29 березня 2012 року, а строк з 31 березня 2009 року до 28 березня 2012 року до нового строку позовної давності не зараховується, тому позивачем строк позовної давності не пропущений.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.264 ЦК України, ст.64, 67, 68 ЖК України, ст.19 ч.6 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст.20 ч.3, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради (ТВБВ №10022/094 філія Хмельницького облуправління ВАТ Ощадбанк, МФО 315784 м. Хмельницький, розрахунковий рахунок 26005319411457, код 14151464) заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги з теплопостачання в сумі 174 грн. 14 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп. з кожного.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя