№ 35284197, 12.11.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 листопада 2013 р. Справа № 802/3987/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

суддів: Богоноса Михайла Богдановича

Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кошевого Богдана Анатолійовича

позивача: ОСОБА_2

третьої особи: ОСОБА_3

представника відповідача: Починка Сергія Дмитровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_2

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3

до: Національного агентства України з питань державної служби

про: зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до першого заступника голови Національного агентства України з питань державної служби Попова І. про визнання листа неправомірним та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на письмове звернення від 22.03.2013р. особисто до голови Національного агентства України з питань державної служби щодо грубих порушень посадових обов`язків начальником Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ ним отримано лист № 1868/20-13 від 12.04.2013р. за підписом першого заступника голови Національного агентства України з питань державної служби Попова І., який, на думку позивача, не надає відповіді по суті піднятих у зверненні питань. За вказаних обставин, позивач просить визнати лист № 1868/20-13 від 12.04.2013р. неправомірним та зобов`язати керівника Національного агентства України з питань державної служби надати відповідь по суті звернення від 22.03.2013р.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та, посилаючись на обставини, викладені в позові та в його усних поясненнях, просив суд адміністративний позов задовольнити повністю.

Протокольної ухвалою суду від 05.11.2013р., із занесенням до журналу судового засідання, до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3.

В судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ОСОБА_3 позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримав повністю та просив адміністративний позов задовольнити.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, хоча про час, дату та місце його проведення, як слідує з матеріалів справи, повідомлялись належним чином.

Протокольною ухвалою суду від 05.11.2013р., із занесенням до журналу судового засідання, замінено первинного позивача - першого заступника голови Національного агентства України з питань державної служби Попова І., на належного - Національне агентство України з питань державної служби агентства України з питань державної служби.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях (а.с. 22-26), в яких зазначив, що лист № 1868/20-13 від 12.04.2013р. не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а тому не може визнаватись судом неправомірним, а інформація, вказана в ньому, надана в межах компетенції Національного агентства України з питань державної служби по суті питань, викладених у зверненні від 22.03.2013р., є вичерпною, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

22.03.2013р. вкладниками і стягувачами з боржника кредитної спілки «Альянс Україна» ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 до Національного агентства України з питань державної служби подано колективну скаргу на неправомірні дії заступника начальника Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_4 і начальника цього ж відділу Горобчука Ю.В., що полягали у неналежному виконанню зведеного виконавчого провадження по стягненню боргу з кредитної спілки «Альянс Україна».

У відповіді на вказане звернення, яка оформлена листом № 1868/20-13 від 12.04.2013р. за підписом першого заступника голови Національного агентства України з питань державної служби Попова І. (а.с. 3), зазначено, що за допущене порушення вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» колишнього заступника Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_4 було позбавлено премії в розмірі 50 % за січень 2012 року, згідно наказу Головного управління юстиції у Вінницькій області № 127/к від 27 січня 2012 року.

Крім того, у оскаржуваному листі вказано, що порушень вимог чинного законодавства з питань, які викладені заявниками у своєму колективному зверненні з боку Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ і його начальника Горобчука В.Ю. в ході перевірки не встановлено.

Не погоджуючись з наданою відповіддю, посилаючись на не повне з`ясування обставин, викладених у письмовому зверненні, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання неправомірним листа № 1868/20-13 від 12.04.2013р., яким вона оформлена та зобов`язання керівника Національного агентства України з питань державної служби надати відповідь по суті звернення від 22.03.2013р.

Визначаючись щодо заявлено позову, судом встановлено наступне.

Так, у позовній заяві позивач просить визнати неправомірним лист № 1868/20-13 від 12.04.2013р. за підписом першого заступника голови Національного агентства України з питань державної служби Попова І.

Однак, суд приходить до висновку, що в даній частині адміністративний позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Так, на думку суду, лист № 1868/20-13 від 12.04.2013р. Національного агентства України з питань державної служби не є правовим документом, який встановлює будь-яку відповідальність та, відповідно, не є актом індивідуальної дії в розумінні ст. 17 КАС України.

До таких висновків суд прийшов з огляду на те, що лист Національного агентства України з питань державної служби не може бути предметом розгляду в суді, оскільки обов`язковою ознакою рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Інформація, яка міститься в листі, яким оформлена відповідь на звернення, не породжує обов`язкових юридичних наслідків. Водночас судження суб`єкта владних повноважень про відсутність порушень вимог чинного законодавства, по питаннях які ставляться у зверненні, є тільки його висновками.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 10.09.2013 року по справі № 21-237а13.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З викладеного, на думку суду, слідує, що лист, який оскаржується, не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, він не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб, за своєю природою він носить інформаційний та необов`язковий характер, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, а тому адміністративний позов в частині визнання неправомірним листа Національного агентства України з питань державної служби № 1868/20-13 від 12.04.2013р. задоволенню не підлягає.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання керівника Національного агентства України з питань державної служби надати відповідь по суті звернення від 22.03.2013р. з огляду на наступне.

Указом Президента України від 18 липня 2011 року № 769/2011 затверджено Положення про Національне агентство України з питань державної служби.

Відповідно до п. 13 ч. 4 вказаного Положення, Нацдержслужба України відповідно до покладених на неї завдань контролює в межах своїх повноважень додержання в державних органах вимог Законів України "Про державну службу" і "Про засади запобігання і протидії корупції", здійснює заходи щодо запобігання проявам корупції серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Водночас, п.п. 5 п. 4 Типового положення про управління державної служби в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві та Севастополі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. N 842, визначено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань проводить у межах своїх повноважень перевірку дотримання державними органами вимог законодавства з питань державної служби, запобігання та протидії корупції, інформує про її результати Головдержслужбу, бере участь у здійсненні заходів щодо запобігання проявам корупції серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Так, Нацдержслужбою України, в межах повноважень та з метою повного та всебічного розгляду колективного звернення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 від 05.03.2013р. доручено управлінню державної служби Головжержслужби України у Вінницькій області провести перевірку фактів, викладених у зверненні.

З урахуванням доручення Нацдержслужби України, управлінням державної служби Головжержслужби України у Вінницькій області створено робочу групу до складу якої включено представників Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області.

За результатами перевірки складено довідку про результати вивчення достовірності фактів, викладених у зверненні гр.. ОСОБА_6 від 05.03.2013р. та колективному зверненні гр.гр. ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 щодо неправомірних, на їх думку, дій працівників Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ (а.с. 28-44), висновки якої відображенні у відповіді Нацдержслужби України, яка оформлена листом № 1868/20-13 від 12.04.2013р.

В свою чергу, Нацдержслужбою України у вказаному листі не надано відповіді на питання, викладені у зверненні, вирішення яких не належить до повноважень останнього з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Так, у колективному зверненні від 05.03.2013р. висловлювались зауваження заявників щодо недотримання посадовими особами Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, в частині дотримання порядку та вчинення відповідних виконавчих дій.

Статтею 83 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, зокрема, що контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.

Забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом.

Правове становище та порядок діяльності Нацдержслужби України визначено Положенням про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженим Указом Президента України від 18 липня 2011 року № 769/2011, яким встановлено межі повноважень Нацдержслужби України та мета з якою ці повноваження надані.

З аналізу тексту вказаного Положення, та з врахуванням норм ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», на думку суду, слідує, що Національне агентство України з питань державної служби не відноситься до контролюючих органів, на які покладено обов`язок контролю за діями посадових осіб Державної виконавчої служби під час здійснення виконавчого провадження.

А тому, на думку суду, листом Національного агентства України з питань державної служби № 1868/20-13 від 12.04.2013р. надано вичерпну відповідь на колективне звернення від 22.03.2013р. в межах наданих Нацдержслужбі України повноважень.

З врахування вищевикладеного, позовні вимоги позивача в частині зобов`язання керівника Національного агентства України з питань державної служби надати відповідь по суті звернення від 05.03.2013р. також задоволенню не підлягають, оскільки, як встановлено судом, така відповідь вже попередньо відповідачем надана.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що всі дії відповідача, пов'язані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач в даному випадку діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами і підзаконними нормативно-правовими актами України, тобто правомірно, а тому заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Поліщук Ірина Миколаївна

Судді Богоніс Михайло Богданович

Дмитришена Руслана Миколаївни