№ 35257663, 11.11.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 листопада 2013 р. Справа № 802/4024/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Крисько Ілони Володимирівни

представника позивача: Васильєвої О.В.

представника відповідача: Гуменюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод"

до: Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправним наказу органу державної податкової служби, визнання протиправними дій органу державної податкової служби та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення органу державної податкової служби

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Барський комбікормовий завод» (далі - ТОВ «Барський комбікормовий завод») з позовом до Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області (далі - Жмеринська ОДПІ) про визнання протиправним наказу органу державної податкової служби, визнання протиправними дій органу державної податкової служби та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення органу державної податкової служби.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач вважає протиправними дії Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області державної податкової служби (далі - Барська МДПІ), які полягають у виданні наказу №257 від 22.05.2013 р. «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 31.05.2013 р. №360/22/35599215 "Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Барський комбікормовий завод" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р. при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та прийнято протиправне податкове повідомлення-рішення за №0000232200 від 19.06.2013 р., яким ТОВ «Барський комбікормовий завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 112 498,50 грн.

Так, позивач в адміністративному позові вказує, що ТОВ «Барський комбікормовий завод» отримало від Барської МДПІ 20.02.2013 р. письмовий запит за №1229/152 «Про надання інформації та її документального підтвердження». У вказаному запиті Барська МДПІ посилається на п.п. 20.1.6 п.20.1 ст. 20, п.п. 73.3, 73.5 ст. 73, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України і просить протягом 10-ти робочих днів надати інформацію та документальне підтвердження щодо виявленої розбіжності між податковим кредитом ТОВ «Барський комбікормовий завод» та податковим зобов'язанням з січня 2012 р. по березень 2012 р. з контрагентом ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» за квітень 2012 р.

Вся вичерпна і наявна інформація та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів за вказані періоди в повному обсязі та у встановлений термін були надані на адресу Барської МДПІ листом-відповіддю. Однак не зважаючи на повне виконання ТОВ «Барський комбікормовий завод» вимог чинного законодавства та вимог контролюючого органу державної податкової служби - Барської МДПІ, начальник податкового органу видав оскаржуваний наказ «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки».

Позивач звертає увагу щодо посилання Барської МДПІ на акт документальної невиїзної позапланової перевірки №7212/224/33972398 від 21.12.2012 р. по ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» проведеної ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ та неподання відповіді на обов'язковий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, як на законні підстави видання оскаржуваного наказу.

Однак, вказані посилання податкового органу спростовуються належними доказами ТОВ «Барський комбікормовий завод», що підтверджує протиправність дій посадових осіб Барської МДПІ, а саме ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 р. по справі №804/1261/13-а визнані протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, які полягають у проведені перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7212/224/33972398 від 21.12.2012 р. та листом-відповіддю ТОВ «Барський комбікормовий завод» на адресу Барської МДПІ за вих. №32 від 05.03.20136 р. на вх. №1229/152 від 20.02.2013 р., прийнятий державним податковим органом 06.03.2013 р., який наданий у законодавчо встановлений строк.

На думку позивача, Барська МДПІ не мала законодавчо обґрунтованих підстав для проведення документальної позапланової перевірки. Проте всупереч наведеному, перевірка була призначена та проведена, про що складено акт від 31.05.2013 р. №260/22/35599215.

На підставі даного Акту прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з яким позивач не погоджується, вважає його протиправним.

Виходячи з вищевикладеного, позивач просить суд:

- Визнати протиправним наказ начальника Барської МДПІ «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки» №257 від 22.05.2013 р. ТОВ «Барський комбікормовий завод»;

- Визнати протиправними дії Барської МДПІ, які полягають у проведенні позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Барський комбікормовий завод», в результаті яких було складено акт від 31.05.2013р. №360/22/35599215 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Барський комбікормовий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р. при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи»;

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000232200 від 19.06.2013 р. Барської МДПІ, яким ТОВ «Барський комбікормовий завод» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 112498,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та поясненнях, наданих у судових засіданнях, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на письмові заперечення, при цьому пояснила суду наступне.

20.02.2013 р. Барська МДПІ направила на адресу позивача письмовий запит про надання інформації та її документального підтвердження щодо виявленої розбіжності між податковим кредитом ТОВ «Барський комбікормовий завод» та його контрагента ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи».

06.03.2013 р. на адресу Барської МДПІ надійшла відповідь на вказаний запит, якою ТОВ «Барський комбікормовий завод» надало договори, податкові накладні та банківські виписки щодо взаємовідносин з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи». Проте не надало документів які б підтверджували виконання робіт за даними договорами. Письмових пояснень щодо неможливості їх надати також на адресу відповідача не надходило.

Крім того, на адресу Барська МДПІ надійшов акт документальної перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21 грудня 2012 р. №7212/224/33972398 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, що свідчить про відсутність факту реального здійснення останнім господарської діяльності. Виходячи з наведеного, податковий орган зробив висновок, що ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Таким чином, перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» об'єктів оподаткування за операціями з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період 2011-2012 років.

На переконання відповідача, вищезазначені підстави та умови п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України дають контролюючому органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, про що повідомлено позивача повідомленням від 23.05.2013 р.

Крім того, відповідач зазначає, що про рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013р. у справі №804/1261/13-а, на яке посилається у позовній заяві позивач, Барській МДПІ стало відомо лише після отримання його в додатках до позовної заяви у даній справі, тому дане рішення не могло бути врахованим під час вирішення питання щодо проведення перевірки.

Щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то позивач вказує, що у позивача були відсутні документи які б підтверджували факт виконання робіт за договорами укладеними з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», тому зроблені висновки, що ТОВ «Барський комбікормовий завод» перераховувались кошти до ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» без мети реального настання передбачених наслідків виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх письмовими доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову потрібно відмовити повністю з наступних підстав.

20.02.2013 р. Барською МДПІ, на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 73.3, 73.5 ст. 73 та п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), з урахуванням інформації отриманої відповідно до ст. 72 Податкового кодексу України, виявивши факти, що свідчать про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, на адресу позивача направлено запит. В даному запиті відповідач просить протягом 10 робочих днів надати інформацію та її документальне підтвердження щодо виявленої розбіжності між податковим кредитом ТОВ «Барський комбікормовий завод» та податковими зобов'язаннями, зокрема ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» (а. с. 38).

Листом від 05.03.2013 р. за вих. №32 (а. с. 39), надано копії первинних, бухгалтерських та інших документів щодо господарських відносин із ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» за період січень-березень 2012 р.

22.05.2013 р. Барською МДПІ, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, винесено наказ №257 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Барський комбікормовий завод» (а. с. 40). Метою перевірки є дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р. при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи».

Позивача повідомлено про проведення перевірки повідомленням від 23.05.2013 р. №104/22, яке з копією наказу №257 від 22.05.2013 р. направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ТОВ «Барський комбікормовий завод» (а. с. 41).

З 23.05.2013 р. по 24.05.2013 р. головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Барської МДПІ, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України та відповідно до наказу №257 від 22.05.2013 р., проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.12 р. по 31.03.2012 р. при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи».

В ході вказаної вище перевірки перевіряючим констатовано порушення законодавства, допущені позивачем, про які зазначено в акті №360/22/35599215 від 31.05.2013 року (далі - Акт від 31.05.2013 року). Зокрема, вказано, що ТОВ «Барський комбікормовий завод» в період з січня по березень 2012 р. уклав з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» такі договори по виконанню робіт: №26-01-12/101 від 26.01.2012 р.; №26-01-12/102 від 26.01.2012 р.; №26-01-12/103 від 26.01.2012 р.; №27-01-12/104 від 27.01.2012 р.; №27-01-12/105 від 27.01.2012 р.; №27-01-12/106 від 27.01.2012 р.; №23-02-12 від 22.02.2012 р.; №19-03-13 від 19.03.2012 р. Загальна сума виконаних робіт за даними договорами склала 450 000 грн.

Згідно умов вищезазначених договорів ТОВ «Барський комбікормовий завод» зобов'язується на протязі 3 банківських днів з дня підписання договорів перерахувати 100% передплату за виконувані роботи, а ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» почати виконувати роботи протягом 3 робочих днів з дня отримання коштів.

На виконання вищезазначених договорів позивач перерахував ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» необхідні кошти у січні-березні 2012 р., а ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» передало позивачеві податкові накладні (а. с. 97-104).

На підставі даних накладних ТОВ «Барський комбікормовий завод» віднесено до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за січень 2012 року 58333 грн. ПДВ, лютий 2012 р. - 8333 грн. ПДВ, березень 2012 р. - 8333 ПДВ. Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ та даним декларацій з ПДВ за відповідні періоди.

Як зазначено в Акті від 31.05.2013 року, станом на дату проведення перевірки роботи за вищевказаними договорами не були виконані, у позивача були відсутні документи які б підтверджували факт виконання робіт за договорами, а тому були зроблені висновки, що ТОВ «Барський комбікормовий завод» перераховувались кошти ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» без мети реального настання передбачених наслідків виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Перевіркою використано акт документальної перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ від 21 грудня 2012 року №7212/224/33972398 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку, відповідно до якого ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, в Акті від 31.05.2013 р. зроблено висновок, що вищезазначені договори з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» укладалися ТОВ «Барський комбікормовий завод» без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування і несплати податків, тобто є нікчемними.

Позивач, не погоджуючись із висновками, викладеними в Акті від 31.05.2013 р., направив на адресу Барської МДПІ заперечення на вказаний Акт (а. с. 53-56).

Згідно відповіді на заперечення на Акт від 31.05.2013р. ТОВ «Барський комбікормовий завод» порушено пп. 198.1 пп. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого останнім в перевіряємому періоді занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 74999 грн. (а. с. 57-63).

На підставі Акту від 31.05.2013 р., Барською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000232200 від 19.06.2013 р. (а. с. 47), яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 112 498,5 грн., з них 74999,00 грн. - за основним платежем, 37499,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його у адміністративному порядку до податкових органів.

Проте, рішенням Головного управління міндоходів у Вінницькій області про результати розгляду первинної скарги від 18.07.2013 року №2770/10/10-02-11 податкове повідомлення-рішення №0000232200 від 19 червня 2013 року було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а. с. 64-68).

В подальшому, рішенням Міністерства доходів і зборів України від 27.08.2013 року №966916/99-99-10-01-156 скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000232200 від 19 червня 2013 року без змін (а. с. 69-71).

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Перевіряючи законність наказу начальника Барської МДПІ та дій Барської МДПІ щодо проведення позапланової невиїної перевірки ТОВ «Барський комбікормовий завод», суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування вказаного наказу та визнання дій Барської МДПІ протиправними.

Так, згідно із п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1245 від 27.12.2010 року (далі -Порядок), податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій. Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПК України вказано, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, зокрема, документальні перевірки (планові або позапланові, виїзні або невиїзні).

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПК України.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби документальних позапланових невиїзних перевірок встановлені статтями 78-79 ПК України.

Зокрема, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України вказано, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підпунктом 78.1.4 пункту 78 статті 78 ПК України передбачено, що підставою для здійснення документальної позапланової перевірки є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, вирішальною обставиною для проведення документальної позапланової перевірки з вищенаведених підстав є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, за умови, що таке припущення податкового органу не буде спростоване платником податку письмовими поясненнями та їх документальним підтвердженням на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

Натомість позивач помилково вважає, що оскільки на запит про подання податкової інформації ним були надані необхідні підтверджуючі документи щодо запитуваної інформації, то виконано вимогу податкового органу, підстав для проведення позапланової документальної перевірки немає.

На переконання суду, надання платником податків документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит автоматично не позбавляє орган державної податкової служби можливості призначити документальну позапланову перевірку з підстав, визначених п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у випадку, якщо достовірність даних податкових деклараціях, поданих платником податків, такими поясненнями і документами не підтверджується.

Судом з'ясовано, що позивачем на виконання вимог запиту подано на адресу Барської МДПІ договори, податкові накладні та банківські виписки щодо взаємовідносин з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи». Проте не надано документів, які підтверджують виконання робіт за вказаними договорами, що стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Наведене підтверджується актом перевірки за № 360/22/35599215 від 31.05.2013 р. (а. с. 42-46), відповідно до якого податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період січень-березень 2012 р. на загальну суму 74999 грн.

Посилання позивача на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 р. по справі №804/1261/13-а визнані протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7212/224/33972398 від 21.12.2012 р. судом оцінюються критично, оскільки, як з'ясовано в судовому засіданні, про вказану ухвалу суду податковому органу не було відомо при прийнятті оскаржуваного наказу та проведенні перевірки ТОВ «Барський комбікормовий завод».

Узагальнюючи норми податкового законодавства, зокрема п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, суд зазначає, що для проведення контролюючим органом позапланової документальної перевірки достатньо наявності однієї з підстав, визначених у вищезгаданих статтях. Як вбачається з матеріалів справи і встановлено у ході судового розгляду даної справи, такі підстави дійсно мали місце, а отже винесення Барською МДПІ наказу за №257 від 22.05.2013 р. "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Барський комбікормовий завод» є правомірним.

Оскільки правові підстави для скасування зазначеного наказу відповідача відсутні, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача в частині визнання протиправними дій Барської МДПІ, які полягають у проведені позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Барський комбікормовий завод».

Щодо правомірності прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000232200 від 19.06.2013 р. Барською МДПІ, суд керується наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а саме визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється ПК України.

За правилами п. 198.1. ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З аналізу положень норм Податкового кодексу України випливає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 7046232, та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11).

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996), який визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно із частиною 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку грунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Тобто первинні документи по відображенню господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Перелік документів на які посилається позивач як на підставу для формування податкового кредиту (податкові накладні) є обов"язковими, проте не вичерпними.

Оцінючи правомірність формування податкового кредиту за січень-березень 2012 року, судом досліджувались первинні документи, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: копії договорів №26-01-12/101 від 26.01.2012 р., №26-01-12/102 від 26.01.2012 р., №26-01-12/103 від 26.01.2012 р., №27-01-12/104 від 27.01.2012 р., №27-01-12/105 від 27.01.2012 р., №27-01-12/106 від 27.01.2012 р., №23-02-12 від 22.02.2012 р., №19-03-13 від 19.03.2012 р. (а. с. 72-96); копії податкових накладних №133 від 27.01.2012 р., 134 від 27.01.2012 р., №135 від 27.01.2012 р., №136 від 27.01.2012 р., №137 від 27.01.2012 р.,№138 від 27.01.2012 р., №53 від 19.03.2012 р., №53 від 23.02.2012 р. (а. с. 97-104); копії банківських виписок (а. с. 105-108); копію оборотно-сальдової відомості рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» (а. с. 109); копії карток рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» (а. с. 110-117).

Так, згідно вищевказаних договорів видно, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» (виконавець) укладено договори на поставку товару та виконання робіт, а саме розробка проектів, виготовлення металевих конструкцій, доставка, монтаж металевих конструкцій, проведення необхідних замірів та інше.

Відповідно до п.2.3 вказаних договорів замовник зобов'язується на протязі трьох банківських днів з дня підписання договорів перерахувати 100% передплату в загальному розмірі 450000 грн.

Пунктом 2.4 договорів зазначено, що виконавець розпочинає виконання робіт не пізніше трьох днів з моменту зарахування на його розрахунковий рахунок платежу.

Як видно з матеріалів справи та підтвердилось в судовому засіданні станом на дату проведення перевірки роботи за вищевказаними договорами не були виконані, у позивача були відсутні документи, які б підтверджували факт виконання робіт за договорами, а тому податковим органом були зроблені висновки, що ТОВ «Барський комбікормовий завод» перераховувались кошти ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» без мети реального настання передбачених наслідків виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Вказані роботи і не виконанні на момент розгляду справи.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави вважати, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Такий висновок відповідає позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 р. у справі №21-37а10. Зокрема, Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Наведені в сукупності вказані вище обставини дають суду підстави дійти висновку, що фактично учасниками договірних відносин було здійснено лише обмін документами, матеріали не переміщувались, виконання робіт не здійснено, що не заперечується і самим позивачем. Факти реального настання договірних відносин відсутні. Діяльність виконавця за змістом операцій по їх поточних рахунках не дають підстав вважати її такою, що здійснювалася або могла реально бути здійснена.

Щодо ствердження представника позивача, що виконання робіт, передбачених договорами з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», є довготривалими, то суд зазначає, що відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Суд також критично оцінює посилання представника позивача як на підставу щодо вжиття заходів на виконання умов договорів, а саме направлення на адресу ТОВ ВК "Віконні системи" претензій. Останні не є доказом правових наслідків, на настання яких були спрямовані укладені правочини, а лише свідчать про фактичне невиконання виконавцем своїх зобов"язань.

Отже, перевіривши дії податкового органу щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на дотримання відповідачем всіх вимог, визначених ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у ході його прийняття, суд приходить до висновку, що воно прийнято відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і законами України, обґрунтовано, із врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням рівності перед законом, своєчасно, а тому прийняте суб'єктом владних повноважень рішення є законним та обґрунтованим.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Наведені в сукупності вказані вище обставини дають суду підстави дійти висновку, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати стягненню з Державного бюджету не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна