Решение № 35239365, 13.11.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/8223/13-ц

Провадження номер 2/243/3160/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2013 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Чемодурової Н.О.,

при секретарях - Останькович А.О., Бондаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Словянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася з уточненими в ході судового розгляду позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 17 липня 1992 року, від якого мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дочка проживає разом з нею та повністю знаходиться на її утриманні та вихованні. Позивач не працює, перебуває на обліку в місцевому центрі зайнятості, внаслідок чого не має можливості належно утримувати дитину. Відповідач у добровільному порядку надавати допомогу не бажає, але може це робити, так як є працездатним, місце своєї роботи скриває, тому вимушена звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення аліментів. Крім того, 23 березня 2013 року з ОСОБА_3 стався нещасний випадок, вона випала з сьомого поверху багатоповерхівки в м. Краматорську, внаслідок чого отримала численні травми життєво важливих органів, у звязку з чим знаходилася на стаціонарному лікуванні в Краматорській міській лікарні протягом пяти місяців, потім в м. Донецьку, спочатку в обласній травматологічній лікарні, потім в Донецькій обласній лікарні відновного лікування, отримуючи відповідну допомогу за своїм діагнозом. ОСОБА_3 визнана дитиною-інвалідом і їй призначена державна соціальна допомога на дітей інвалідів до 16 років відповідно до медичного висновку Словянської центральної районної лікарні. На проведення складної операції, лікування та реабілітацію здоровя було витрачено понад 30 000 грн., які позивач позичала в борг у рідних та близьких. Вважає, що відповідач як батько зобовязаний брати участь у витратах на лікування та відновлення здоровя дитини, тому просила стягнути з відповідача понесені нею та документально підтверджені витрати на суму 17378 грн. 72 коп. за період з березня по липень 2013 року включно.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявилася, надавши суду заяву, в якій зазначила, що уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, розгляд справи проводити без її участі, через неможливість прибути в судове засідання, оскільки здійснює догляд за хворою дитиною.

Відповідач ОСОБА_2, у судове засідання не зявився, суду надано заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає частково, не заперечує проти стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини його доходів на утримання дочки, щодо стягнення витрат на лікування заперечує повністю. У попередніх судових засідання відповідач надавав пояснення аналогічні, викладеним в своїй заяві, щодо стягнення додаткових витрат на утримання ОСОБА_3 зазначав, що лікування проходило за кошти добровільно зібрані жителями с. Дмитрівка, отже ОСОБА_1 не має права вимагати їх стягнення.

Дослідивши надані докази і вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог установив наступне.

Як встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 липня 1992 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладання шлюбу серії V-НО № 445767(а.с. 5) Рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2013 року шлюб, зареєстрований 17 липня 1992 року Дмитрівською сільською радою Словянського району Донецької області, актовий запис № 2, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано(а.с. 6).

Зі свідоцтва про народження серії 1-НО № 445845 убачається, що сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком у свідоцтві про народження зазначений відповідач ОСОБА_2В.(а.с. 3).

Згідно довідки від 03 червня 2013 року, виданої виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Словянського району, позивач, яка зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, має склад сімї: ОСОБА_2 колишній чоловік, ОСОБА_3 син, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3 дочка, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 33).

Відповідно до положень Конвенції про права дитини, прийнятої резолюцією № 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року та ратифікованою Україною постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11, дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 Сімейного кодексу України).

За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище ОСОБА_3, яка є неповнолітньою дитиною-інвалідом, її мати ОСОБА_1 перебуває на обліку в Краматорському міському центрі зайнятості, як безробітна з 20 червня 2013 року, що підтверджується довідкою від 21 серпня 2013 року (а.с. 34). Відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, офіційно не працює, інших дітей або непрацездатних членів сімї на своєму утриманні не має.

Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обовязку утримувати неповнолітню дитину ОСОБА_3 судом не встановлено.

Суд вважає, що визначений позивачем розмір аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не перевищує засад розумності та виваженості, відповідає встановленим судом фактичним обставинам по справі.

Отже, оцінивши представлені сторонами в порядку ст. 60 ЦПК України докази, враховуючи повне визнання відповідачем позовних вимог в цій частині, суд визнає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню ОСОБА_3 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобовязані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Таким чином, встановленню підлягає наявність саме особливих обставин, зокрема, наявність хвороби чи каліцтва дитини, що вимагає додаткових витрат.

На підтвердження своїх позовних вимог в цій частині, позивач надала суду письмові докази, які підтверджують, що ОСОБА_3 з 23 березня 2013 року по 30 березня 2013 року знаходилася на лікуванні в травматологічному відділенні міської лікарні № 3 м. Краматорська, з 30 березня 2013 року по 17 червня 2013 року на стаціонарному лікуванні в дитячому відділені ККЛП «Обласна травматологічна лікарня» (а.с.7-8) з 17 червня 2013 року на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділені № 2 КЛПЗ Донецької обласної лікарні відновного лікування (а.с. 9).

На підтвердження додаткових витрат, понесених у звязку зі стаціонарним та відновлювальним лікуванням ОСОБА_3 у період з березня 2013 року по липень 2013 року включно, позивач надала суду квитанції до прибуткового ордеру та товарні чеки за придбання медичних препаратів на загальну суму 17378 грн. 72 коп.(а.с. 15-32; 47а-48).

Листами міської лікарні № 3 м. Краматорська від 11 листопада 2013 року та ККЛП «Обласна травматологічна лікарня» від 22 жовтня 2013 року, наданих на запити суду, підтверджено знаходження ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні у періоди зазначені у виписці з епікризу та призначення в зазначені періоди медичних препаратів, розрахунки за придбання яких, надані позивачем.

Розмір витрат понесений позивачкою на лікування ОСОБА_1 у судових засіданнях відповідачем не оспорювався, проте, як пояснював відповідач, лікування його дочки проводилося за рахунок коштів добровільно зібраних жителями с. Дмитрівка. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього відповідачем суду не надано.

В той же час, позивач, наполягаючи на стягненні з відповідача всієї суми, яка підтверджена товарними чеками, не навела обґрунтованих доводів щодо обставин які мають істотне значення, зокрема не надала суду відповідних документів, щодо понесення нею витрат на суму 30 000 грн.

Виходячи із закріпленого в частині 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, а також, наявних у матеріалах справи та досліджених судом письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено понесення нею витрат повязаних з лікуванням ОСОБА_3 на суму 17 478 грн. 72 коп.

Вказані обставини дають суду підстави для покладання на відповідача обовязку взяти учать у вищезазначених витратах.

При цьому суд враховує положення ч.1 ст. 141 СК України, згідно якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від виконання обов'язків щодо дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, прийнятої резолюцією № 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року та ратифікованою Україною постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненою половина від заявленої суми в розмірі 17 378 грн. 72 коп., що становить 8 689 грн. 36 коп.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 185, 191, СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь її матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, щомісяця, починаючи стягнення з 22 серпня 2013 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, яка зареєстрована за

адресою: м. Словянськ, вул. Мирна, буд. 6, додаткові витрати на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 8 689 (вісім тисяч шістсот вісімдесят девять) грн. 36 коп.

У задоволені інших заявлених вимог відмовити за відсутністю підстав.

Рішення допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судовий збір на користь держави у розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп. на р/р № 31210206700075, отримувач коштів Словянське УК/Словянськ/22030001, код отримувача за ЄДРПОУ 37803368, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача (МФО) 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Словянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2013 року.

Суддя Н.О. Чемодурова