№ 35233980, 31.10.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 жовтня 2013 р. Справа № 802/3907/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука В. В.,

представника позивача: Комара О. Г.,

представника відповідача: Бабія Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Глад""

до: Козятинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

24.09.2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Глад" (далі - ТОВ "Охоронна фірма "Глад", позивач) з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними дії Козятинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Козятинська ОДПІ, відповідач) з проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Охоронна фірма "Глад", за наслідками якої було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 року № 0000462200, визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 року № 0000462200.

На думку позивача, перевірку здійснено незаконно, висновки акта документальної невиїзної позапланової перевірки від 28.05.2013 року № 30/22/37663182 не відповідають дійсності, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте всупереч нормам чинного податкового законодавства та без врахування первинної бухгалтерської документації, яка слугувала підставою для здійснення бухгалтерського та податкового обліку.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях, наданих під час розгляду справи, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог позивача заперечив та наполягав на тому, що Вінницька ОДПІ при проведенні перевірки ТОВ "Охоронна фірма "Глад" і прийнятті оскаржуваного рішення діяла відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.

На підставі наказу відповідача від 24.05.2013 року № 303 старший державний податковий ревізор-інспектор відділу податкового контрою Козятинської ОДПІ провів документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Охоронна фірма "Глад" з питань достовірності нарахування різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) при здійсненні господарських операцій з приватним підприємством "Фірма Агат" (далі - ПП "Фірма Агат") за січень 2013 року. Перевірка проводилася з 24.05.2013 року по 28.05.2013 року у приміщенні Калинівського відділення Козятинської ОДПІ. Результати перевірки знайшли своє відображення в акті від 28.05.2013 року № 30/22/37663182.

Відповідно до висновків вказаного акта під час перевірки встановлено порушення позивачем п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого позивач занизив податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у січні 2013 року на суму 110500 грн.

На підставі акта перевірки від 28.05.2013 року № 30/22/37663182 податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 року № 0000462200 про донарахування позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 110500 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 27625 грн.

Позивач з висновками акта перевірки та податковим повідомленням-рішення від 18.06.2013 року № 0000462200 не погоджується, вважає його незаконним та таким, що не відповідає обставинам справи і встановленим фактам, через що звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення перевірки та дій з проведення перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має відповідати вимогам наведеної норми Конституції та аналогічним вимогам ст.ст. 20 та 21 ПК України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Так, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПК України. Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби документальних позапланових невиїзних перевірок встановлені статтями 78-79 ПК України.

Відповідно до ч. 79.1 ст. 79 ПУ України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Зокрема, підпунктом 78.1.4 пункту 78 статті 78 ПК України передбачено, що підставою для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як убачається з матеріалів справи, Козятинська ОДПІ 18.03.2013 року (вих. № 679/10/1500 від 18.03.2013 року) надіслала позивачу запит про надання інформації та пояснень щодо необхідності отримання за період з січня по лютий 2013 року від ПП "Фірма "Агат" інформаційно-консультаційних послуг у задекларованих обсягах, а також надання копій документів, що підтверджують отримання зазначених послуг.

У відповідь 15.04.2013 року від TOB "Охоронна фірма "Глад" надійшов лист, в якому не була надана інформація про необхідність отримання за період з січня по лютий 2013 року інформаційно-консультаційних послуг у задекларованих обсягах та відмовлено у наданні підтверджуючих документів.

16.04.2013 року (вих. № 944/22-01-18) Козятинська ОДПІ надіслала TOB "Охоронна фірма "Глад" запит про надання інформації та її документального підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій, що здійснювалися, для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку з відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ПП "Фірма "Агат" за січень 2013 року. У відповідь (лист від 30.04.2013 р. № 1) TOB "Охоронна фірма "Глад" відмовило у наданні інформації.

Відповідно до наказу Козятинської ОДПІ Вінницької від 30.04.2013 року № 278 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Охоронна фірма "Глад" та направлення № 148 від 07.05.2013 року посадові особи відповідача здійснили вихід за юридичною адресою місцезнаходження суб'єкта господарювання (Вінницька область, м. Калинівка, вул. Островського. буд. 68) для вручення посадовим особам позивача копії наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки та ознайомлення з направленнями на проведення перевірки TOB "Охоронна фірма "Глад".

У зв'язку з відсутністю посадових осіб TOB "Охоронна фірма "Глад" за юридичною адресою, вручити копію наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, пред'явити направлення на перевірку посадовим особам TOB "Охоронна фірма "Глад" та провести перевірку виявилось неможливим, про що складено акт №5/22/37663182 від 07.05.2013 року та направлено до відділу податкової міліції (далі ВПМ) Козятинської ОДПІ запит №1087/7/22-016 від 08.05.2013 року для встановлення місцезнаходження платника податків.

Так, ВПМ Козятинської ОДПІ відповідно до п. 2.6 Наказу ДПС України № 329 викликав до приміщення ВПМ Козятинської ОДНІ для отримання пояснень та копій підтверджуючих документів по взаєморозрахункам з ПП "Фірма "Агат" щодо придбаних інформаційно-консультаційних послуг па суму 110500 грн. (ПДВ).

08.05.2013 року співробітники ВПМ Козятинської ОДПІ здійснили вихід за адресою зареєстрованого місця проживання директора підприємства - громадянина Владімірова Олега Олександровича, а саме: АДРЕСА_1, проте за вказаною адресою останнього не встановлено.

Відтак, суд вважає, що відповідач вживав необхідних заходів для з'ясування достовірності нарахування різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ при здійсненні господарських операцій з ПП "Фірма "Агат" за січень 2013 року.

Згідно з п.п. 20.1.6 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Таким чином, вирішальною обставиною для проведення документальної позапланової перевірки з вищенаведених підстав є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, за умови, що таке припущення податкового органу не буде спростоване платником податку письмовими поясненнями та їх документальним підтвердженням на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

На думку суду, навіть надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит автоматично не позбавляє орган державної податкової служби можливості призначити документальну позапланову перевірку з підстав, визначених п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у випадку, якщо достовірність даних податкових деклараціях, поданих платником податків, такими поясненнями і документами не підтверджується.

Узагальнюючи норми податкового законодавства, зокрема п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, суд зазначає, що для проведення контролюючим органом позапланової документальної перевірки достатньо наявності однієї з підстав, визначених у вищезгаданих статтях. Як установлено під час судового розгляду адміністративної справи, такі підстави дійсно мали місце, а отже дії відповідача щодо проведення перевірки є правомірними.

Визначаючись щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходив з такого.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В судовому засіданні суд досліджував копію договору № 35-01/2013 від 01.01.2013 року, згідно з яким ПП "Фірма "Агат", адреса: 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. 15, в особі директора підприємства Кононова Д.В., який діє на підставі статуту, у подальшому іменований "Виконавець", з однієї сторони та ТОВ "Охоронна фірма "Глад", адреса: 22400, Україна, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Островського, буд. 68, в особі директора Владімірова О. О., який діє на підставі статуту, у подальшому іменований "Замовник", з іншої сторони, далі - "Сторони", уклали цей договір про таке:

Виконавець зобов'язується виконати для Замовника наступні роботи:

- пошук об'єктів, які потребують охоронних послуг;

- підвищення рівня підготовки особового складу Замовника;

- здійснення методичного тестування особового складу Замовника;

- інструктаж особового складу, який заступає на об'єкти;

- перевірочні заходи (планові та позапланові перевірки стану несення служби на об'єктах).

Факт виконання робіт, як зазначено в указаному договорі, оформлюється та підтверджується актом виконаних робіт, який оформлюється в кінці поточного місяця. Документи, які Виконавець повинен передати Замовнику: податкова накладна, акт виконаних робіт.

Також відповідно до умов укладеного договору Виконавець протягом звітного місяця за узгодженим з Замовником обсягом робіт та переліком об'єктів, проводить обумовлені види робіт. Вартість проведених Виконавцем робіт обумовлюється Сторонами з залежності від їх обсягу та умови виконання. Обсяг робіт, який провів Виконавець, погоджується і підтверджується Сторонами щомісячно, відповідно до актів виконаних робіт. Замовник здійснює розрахунки за цим Договором в безготівковому порядку.

Як доказ виконання умов зазначеного договору позивач надав суду копії податкової накладної від 31.01.2013 року № 31028, акта виконаних робіт за січень 2013 року № 31028 від 31.01.2013 року.

Вказані документи були предметом дослідження податковим органом під час проведення перевірки, відповідно до яких, останній зробив висновок щодо безпідставного формування ТОВ "Охоронна фірма "Глад" податкового кредиту в сумі 110500 грн. у січні 2013 року за договором з ПП "Фірма "Агат".

З цим висновком податкового органу суд погоджується, враховуючи таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 9 вказаного закону передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Обов'язковими реквізитами первинних документів є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (пункт 2.15 вищевказаного Порядку).

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що податкова накладна не містить посилання на обсяг наданих послуг та їх зміст. В акті виконаних робіт вказується лише назва послуг та зміст, а обсяг виконаних робіт відсутній, відсутні обґрунтування вартості, відсутня інформація щодо витрачання матеріалів, часу, заробітної плати, прізвищ осіб, які безпосередньо виконували роботи (послуги), способу вчинення дій та інше. Наведені документи також не дають змоги ідентифікувати, в якому саме сегменті ринку надавалися послуги, та встановити компетентність ПП "Фірма "Агат" в такому сегменті ринку, наявності фахівців зі спеціальними знаннями та відповідною підготовкою, наявності технічних можливостей. При цьому, у договорі ПП "Фірма "Агат" виступає як виконавець робіт (послуг) та в договорі не передбачено можливості залучення до таких робіт (послуг) інших осіб. Позивач не надав документи, які б дали змогу чітко відстежити, що є результатом замовлених робіт (послуг). У зв'язку з цим відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості таких послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.10 № 1112/11/13-10 при оцінці доказів, на які слід посилатись при ухваленні рішень, наявність або відсутність належним чином оформлених податкових накладних вважається обов'язковою, але не вичерпною умовою, оскільки предмет доказування у даній категорії справ становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкових зобов'язань. Вінницька ОДПІ, приймаючи податкові повідомлення-рішення про скасування яких заявлено позов, виходила із того, що операції між позивачем і контрагентами-постачальниками, що були врегульовані відповідними договорами, носили безтоварний характер.

В наданих позивачем доказах, на підставі яких останній здійснював бухгалтерський та податковий облік, відсутні відомості які б дали можливість ідентифікувати послуги отримані позивачем, їх кількість та зміст.

З огляду на це, акт виконаних робіт за січень 2013 року № 31028 від 31.01.2013 року не відповідає вимогам, що ставляться до первинних документів та не може бути використаний для ведення податкового обліку.

Суд також зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установити зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) з господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 9 ч.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Серед суттєвих умов віднесення до валових витрат, пов'язаних з виконанням робіт (послуг), та, відповідно, формування податкового кредиту, є можливість за наявними первинними документами встановити об'єм виконаних послуг, їх калькуляцію та якісні показники виконаних послуг для необхідності їх ідентифікації та визначення факту (способу) їх використання у господарській діяльності підприємства, а також встановлення відповідності/невідповідності цифрових даних про обсяги наданих послуг зазначеним у звітах даним бухгалтерського обліку позивача.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Жодних допустимих доказів, які б спростовували висновки податкового органу з цього приводу, та будь-яких інших первинних документів та матеріалів, які б підтверджували факт вчинення господарських відносин позивача з ПП "Фірма "Агат", позивач суду не надав.

Враховуючи відсутність у позивача первинних бухгалтерських документів, складених належним чином, які б підтверджували господарські операції позивача, суд приходить до висновку про недотримання вимог щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88.

В зв'язку з чим суд вважає, що позивач в порушення норм п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України безпідставно сформував податковий кредит за відносинами з ПП "Фірма "Агат" за січень 2013 року.

З урахуванням наведених норм та вищевказаних обставин справи, надані позивачем лише податкова накладна та акт виконаних робіт за січень 2013 року не можуть вважатися єдиними документами (за відсутності інших первинних документів), що підтверджують факт вчинення господарських відносин позивача з ПП "Фірма "Агат" за січень 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи не спростовують висновків акта відповідача, а відповідач в свою чергу довів, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, з урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати стягненню з Державного бюджету не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України..

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович