№ 35229912, 14.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Справа № 908/2234/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 02.10.13у справі№ 908/2234/13господарського судуЗапорізької областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі"простягнення сумиза участю представників від:позивачаЦибізова О.О. (дов. від 14.12.12)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.08.13 (суддя

Науменко А.О.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.13 (колегія суддів у складі: головуючого-суді Бойченка К.І, Черноти Т.А., Шевкової Т.А.), здійснена заміна відповідача Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі", позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 186994 грн. 87 коп. пені, 100789грн. 70 коп. - інфляційних нарахувань, 329489 грн. 36 коп. - 3% річних. В решті позову відмовлено, оскільки зменшено пеню, належну до стягнення, на 75 % на підставі ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України.

Частково не погоджуючись із рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині зменшення розміру пені. Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.233 ГК України, ст.ст.549-552 ЦК України) та процесуального права (ст.ст.42, 43, 83-84 ГПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 20.12.10 Дочірня компанія "Газ України" Націнальної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Постачальник) та Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж (зараз Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі") (Покупець) уклали договір № 06/10-200ТЕ-14 про закупівлю природного газу за державні кошти. Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Позивач зобов'язання з поставки газу виконав належним чином. Відповідач допускав порушення зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати. Позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 747979,48 грн., розрахована позивачем, з урахуванням здійснених відповідачем проплат, за період з 21.02.11 по 20.11.11, у відповідності з умовами п. 7.3.1 договору, також були нараховані 3% річних та інфляційниі. Правильність нарахування зазначених сум та їх обґрунтованість сторонами не заперечується.

Судові акти в частині стягнення 3% річних та інфляційних не оскаржуються, а тому в цій частині не перевіряються судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.

Скарга стосується правомірності зменшення судами пені на 75%, враховуючи положення ст.83 ГПК України. При цьому скаржник вказує на те, що судами безпідставно використано такі свої права на зменшення фінансової санкції, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові.

Суди попередніх інстанцій, зменшуючи заявлену до стягнення пеню, взяли до уваги те, що природний газ постачався виключно для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання для населення. Несвоєчасність розрахунків за договором з позивачем пов'язана з несвоєчасним виконанням обов'язків споживачами підприємства, невідповідності діючого тарифу і заборгованості з виплати різниці в тарифах на послуги теплопостачання з боку держави, несприятливих умов господарювання відповідача. Матеріали справи не містять відомостей щодо заподіяння позивачу збитків у зв'язку з несвоєчасним здійсненням розрахунків за договором з боку відповідача. Крім того, населення звільнене від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне здійснення розрахунків за надані комунальні послуги, у тому числі, з опалення та гарячого водопостачання.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що зменшення пені на 75% не відповідає вимогам співрозмірності та не враховує інтереси позивача, що у свою чергу, суперечить принципу рівності сторін у господарському процесі.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про надання відстрочки. Втім, розмір, до якого суд зменшив пеню (на 75%) не є співрозмірним, в контексті інтересів позивача та відповідача.

Тому судові акти в частині відмови у стягненні пені підлягають скасуванню з направленням справи у цій частині на новий розгляд.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково, рішення господарського суду Запорізької області від 16.08.13 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.13 у справі № 908/2234/13 в частині відмови у стягненні пені скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. В решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.13 у справі № 908/2234/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій