Решение № 35224196, 11.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.13р. Справа № 904/1820/13-гЗа позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

про стягнення 10 453 804,93 грн. за договором на постачання природного газу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: Демчук О.В., довіреність № 14-17 від 18.01.2013 р.

Від відповідача: Костюченко В.П., довіреність № 8 від 08.01.2013 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради суму боргу у розмірі 10 453 804,93 грн., що складається з заборгованості за договором поставки природного газу № 1/02/27-12(10142/21/129178 від 27.02.12р., відступленої останньому за договором № 3814/21/132720 про відступлення права вимоги від 26.10.12р. у сумі 8 015 098,70 грн. та пені - 1 878 563,06 грн., інфляційних втрат - 32 080,88 грн., 3% річних - 528 062,29 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує невиконанням Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради своїх обов'язків по оплаті грошових коштів за договором про відступлення права вимоги № 9814/21/132720 від 26.10.2013р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз» та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

У зв'язку з перебуванням судді Мельніченко І.Ф. у відпустці, розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013р. № 218 відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 904/1820/13-г передано для розгляду судді Манько Г.В.

Ухвалою від 26.04.2013р. дану справу прийнято до провадження.

У зв'язку з перебуванням судді Манько Г.В. на лікарняному, розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013р. № 662 відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 904/1820/13-г передано для розгляду судді Казарцевій В.В.

Ухвалою від 09.07.2013р. дану справу прийнято до провадження.

У зв'язку з переведенням судді Казарцевої В.В. у межах п'ятирічного строку на посаду судді господарського суду Харківської області, розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013р. № 1123 відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 904/1820/13-г передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою від 26.09.2013р. дану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в засіданні на 21.10.2013р.

Представник позивача позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову не заперечив, не сплату боргу пояснив скрутним матеріальним становищем та зазначає, що у позовній заяві помилково зазначена сума платежу первісному кредиторові - 10 693 625,46 грн. Ця сума є помилковою, тому що, первісний кредитор передав позивачу дані про сплату на суму 10 438 384,90 грн., тобто на 255 240,56 грн. менше. Таким чином, вихідне сальдо боргу за актом звірки на 20.03.2013р. становить 22 309 992,32 грн. Таким чином, з урахуванням платежів на суму 11 510 077,62т грн. - платіжне доручення № 101 від 07.12.2012р., 2 784 816,00 грн. - платіжне доручення № 110 від 18.12.2012р. та 1 048 913,77 грн. - платіжне доручення №5 від 21.01.2013р. (які були здійснені до подачі позову до суду) основний борг станом на 18.09.2013р. становить 6 966 184,93 грн.

Крім того Відповідач в усній формі заявив клопотання про зменшення пені, але доказів в підтвердження даного клопотання не надав.

21.10.2013р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.11.2013р. .

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (далі - Постачальник) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі - Відповідач, Споживач) укладено типовий договір № 1/02/27-12 10142/21/129178 на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти (далі - типовий Договір), згідно п. 1.1. даного договору Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 п.4.6 типового Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 до Договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 10.1. типового Договору, цей договір набирає чинності з 01.1.2012р. та укладається на строк до 31.2012р. Сторонами досягнуто згоди про те, що в силу положень частини 3 статті 631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати до дати його укладення.

На виконання умов вищезазначеного договору, ПАТ "Дніпрогаз" (Постачальник) поставив на адресу відповідача природний газ за період січень-квітень 2012 року на загальну суму 32 748 377,22 грн., що підтверджується актами виконаних робіт: № 10142/21/387608 та № 10142/21/387604 від 29.02.12р., № 10142/21/391238 від 31.03.12р., № 10142/21/398910 від 12.07.12р. (а.с. 26-29).

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково в сумі 10 438 384,90 грн., що підтверджується випискою, копія якої залучено до матеріалів справи (а.с. 31-35).

26 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (далі - Первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Новий кредитор) укладено договір № 9814/21/132720 про відступлення права вимоги (далі - Договір про відступлення права вимоги), згідно п.1.1. якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника Первісного кредитора КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради за договором на постачання природного газу № 10142/21/129178 від 27.02.12 у сумі 22 309 992,32 грн.

Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. договору, до Нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором (п.1.2. Договору про відступлення права вимоги).

Згідно п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п.2.1. цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

У відповідності з п. 2.3. Договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор зобов'язаний протягом 5-ти днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити Боржника про відступлення вимоги боргу

Пунктом 2.4. Договору про відступлення права вимоги встановлено, що сторони договору здійснюють розрахунки за цим договором на визначену в п. 1.1. договору суму права вимоги, переданого від первісного кредитора новому кредитору шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно ст. 601 Цивільного кодексу України. Зарахування здійснюється після підписання сторонами акта приймання - передачі документів.

Відповідно п. 6.1. Договору про відступлення права вимоги договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі документів від 01.11.2012р. (а.с.42), який засвідчує приймання-передачу документів, зазначених в п.2.1 договору про відступлення права вимоги, а отже, право вимоги Первісного кредитора до Відповідача вважається переданим Позивачеві 01 листопада 2012 року.

Відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить лист ПАТ "Дніпрогаз" від 01.11.2012р. № 590 (а.с. 43).

Після заміни кредитора у зобов'язанні відповідач виконав ще певну частину грошового зобов'язання, право вимоги в якому було передано позивачеві, а саме відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 11 510 077,62 грн.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу від 14.12.2012р. № 26/2-240-12 відповідно до якої він вимагав негайно здійснити перерахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості перед новим Кредитором - Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (а.с. 44).

17.12.2012р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України (далі - сторона перша), Головним фінансовим управлінням Дніпропетровської облдержадміністрації (далі - сторона друга), Управлінням житлово-комунального господарства Дніпропетровської облдержадміністрації (далі - сторона третя), Фінансово - економічним департаментом Дніпропетровської міської ради (далі - сторона четверта), Департаментом комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради (далі - сторона п'ята), Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (далі - сторона шоста) та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (далі - сторона сьома або сторона остання) укладено Договір організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що виробляється, транспортується та постачається населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - Договір про погашення заборгованості).

Відповідно до п. 1. Договору про погашення заборгованості, предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та постанови кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. № 517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах а теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».

Пунктом 9. Договору про погашення заборгованості встановлено, що сторона шоста перераховує на рахунок сторони останньої кошти у сумі 2 784 816,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 464 136,00 грн., для погашення заборгованості за природній газ 2012р. згідно з договором від 26.10.2012р. № 9814/21/132720.

У відповідності до п. 15 Договору про погашення заборгованості, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

18.12.2012р. Відповідачем було сплачено 2 784 816,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 110 від 18.12.2012р. (а.с. 84).

Відповідно до платіжного доручення № 5 від 21.01.2013р. (а.с. 132) відповідачем було сплачено 1 048 913,77 грн., тобто до звернення позивача з позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення спору на підставі наступного.

За своєю сутністю відступлення права вимоги - це заміна кредитора в зобов'язанні. Загальні вимоги до порядку заміни кредитора в зобов'язанні визначені у гл. 47 ЦКУ. Стаття 510 ЦКУ визначає, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Згідно з приписами статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, відступлення права вимоги. Відступлення права вимоги (цесія) є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора - цедента, новому кредиторові - цесіонарію, і відбувається шляхом укладення договору між цими суб'єктами, на підставі якого до цесіонарія переходить право вимагати від боржника вчинити певні дії.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Зі змісту наведених норм слідує, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні є відступлення права вимоги - правочин (договір), на підставі якого первісний кредитор передає своє право (вимогу) в конкретному зобов'язанні новому кредитору, продовжуючи при цьому виконувати взяті на себе обов'язки перед боржником, а новий кредитор набуває відповідне право (вимогу), за загальним правилом, з моменту укладення договору відступлення права вимоги.

При цьому, враховуючи, що відступлення права вимоги завжди є похідним від інших зобов'язань, тому, укладаючи договір цесії, сторони повинні чітко визначити його предмет, а саме право, що відступається.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Божник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Згідно норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містяться в статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На момент розгляду справи відповідач доказів погашення суми заборгованості у розмірі 6 966 184,93 грн. суду не надав, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу у розмірі 6 966 184,93 грн., а в частині стягнення 1 048 913,77 грн. основного боргу - відмовити.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 878 563,06 грн. за період з 21.02.2012р. по 20.11.2012р., 3 % річних - 528 062,29 грн. за період з 21.02.2012р. по 29.01.2013р. та інфляційні втрати - 32 080,88 грн. за період з 16.02.2012р. по 15.03.2012р.

Пунктом 6.2.2. типового Договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що пеня за період з 21.02.2012р. по 20.11.2012р. нарахована позивачем вірно, та підлягає стягненню в сумі 1 878 563,06 грн.

Клопотання відповідача про зменшення пені судом відхилено на підставі наступного.

Пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Згідно Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. із змінами від 06.11.2000 р. "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання.

Що ж стосується пені, то дійсно, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. За змістом вказаної норми, зменшення розміру неустойки є правом, а не обов'язком суду, яке застосовується у виняткових випадках.

Однак, на думку суду, відповідачем не доведено винятковості випадку, який би був підставою для застосування положень п. 3 ст. 83 ГПК України.

Крім того, сторони перебувають у рівних умовах, і несвоєчасна оплата відповідачем спожитої теплоенергії тягне за собою заборгованість позивача по його оплатам.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

3% за період з 21.02.2012р. по 29.01.2013р. становлять 528 062,29 грн. та підлягають до стягнення.

Інфляційні втрати за період з 16.02.2012р. по 15.03.2012р. позивачем нараховані вірно та підлягають до стягнення у сумі 32 080,88 грн.

Отже, з врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в наступному розмірі: сума основного боргу - 6 966 184,93 грн., пені - 1 878 563,06 грн., 3% річних - 528 062,29 грн. та інфляційні втрати - 32 080,88 грн.

В частині стягнення основного боргу у сумі 1 048 913,77 грн. слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, приймаючи до уваги, що спір доведено до розгляду в суді з вини відповідача, суд вважає за можливе покласти на нього судові витрати у справі пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 7, код ЄДРПОУ 32688148) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) заборгованість за передане право вимоги у сумі 6 966 184,93 грн. (шість мільйонів дев'ятсот шістдесят шість тисяч сто вісімдесят чотири грн. 93 коп.), пені - 1 878 563,06 грн. (один мільйон вісімсот сімдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят три грн. 06 коп.), 3% річних - 528 062,29 грн. (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістдесят дві грн. 29 коп.), інфляційні втрати - 32 080,88 грн. (тридцять дві тисячі вісімдесят грн. 88 коп.), витрати по сплаті судового збору у сумі 61 914,73 грн. (шістдесят одна тисяча дев'ятсот чотирнадцять грн. 73 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення основного боргу у сумі 1 048 913,77 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 13.11.2013р.