Решение № 35208277, 11.11.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17724/13-ц

Провадження № 2/127/5526/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Бойко В. М.,

при секретарі Мельник А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Приват Банк" про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов ОСОБА_1 до ПАТ "ПриватБанк" про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Позов мотивований тим, що з жовтня 2002 року позивач працювала медичним реєстратором у міській поліклініці №3 м. Вінниці та отримувала заробітну плату по платіжній картці «Приватбанку». У 2006 році через кредитну картку отримувала кредити у «Приватбанку», які вчасно погашала. 14 грудня 2010 року позивач сплатила останню суму за користування кредитом у розмірі 1637 грн. 04 коп.(кредитна картка №4749...4810911 від 14.12.2010 р. Більше ніяких стосунків (кредитних) між позивачем та відповідачем не виникало.

Позивач вказує, що після сплати останньої суми кредиту, позивач написала заяву, про закриття кредиту і через деякий час працівники відповідача, перевіривши відсутність заборгованості в присутності позивача порізали її кредитну картку (січень 2011 року). Згідно з довідкою, наданою Центром первинної медико-санітарної допомоги №1286 від 07.06.2013 р. позивач отримувала заробітну плату за платіжною карткою відповідача лише по листопад 2009 року включно, починаючи з грудня 2009 року позивач отримувала заробітну плату через банк «Хрещатик» по день свого звільнення 19 вересня 2011 року, тобто договірні стосунки між позивачем та відповідачем були припинені з грудня 2009 року.

Позивач зазначає, що на початку лютого 2011 року, позивачу почали телефонувати співробітники «Приватбанку», які звинуватили її у тому, що за нею рахується борг, по заробітній картці у розмірі 86 гривень, які вони, нібито, помилково нарахували на заробітну картку та які позивач використала. На той час позивач отримувала заробітну платню по іншій картці та в іншому банку. Не бажаючи більше чути телефонні погрози від працівників «Приватбанку» позивач у травні 2011 року вимушена була сплатити відповідачеві 86 гривень хоча й не визнавала підстав її виникнення. Кошти у розмірі 86 гривень позивач внесла на рахунок, який позивачу продиктували представники відповідача. Будь - яких розрахунків на цю суму відповідач позивачу не надав. Ці кошти позивач внесла вимушено з метою припинення телефонних погроз на її адресу з боку працівників Приватбанку а тому, вони підлягають поверненню.

Позивач зазначає, що 6 лютого 2013 року відповідач без згоди позивача у односторонньому порядку без будь яких підстав стягнув з неї 13,94 грн.

Позивач вказує, що 15 лютого 2013 року позивач звернулася до відповідача з вимогою перестати стягувати кошти з її рахунку, на що позивачу запропонували написати письмову заяву про скасування (списання, анулювання) 600,49 грн. штрафу, який позивач не визнавала.

Позивач вказує, що відповідач, відібравши у неї письмову заяву шляхом обману та зловживаючи її довірою продовжував стягувати з рахунку кошти в сумі 600,49грн., що підтверджується наданою ним довідкою №52642 від 05.06.2013 р. 27 травня 2013 року позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою про надання їй можливості ознайомитись з договором, який, як йдеться, у письмовій відповіді відповідача на звернення позивача від 20.03.2013 р. слугував підставою стягнення з позивача 600,49 грн. штрафу, однак наведений договір позивачу для ознайомлення не надали. Сума стягнутих з позивача відповідачем коштів є для позивача значною, оскільки на той час позивач отримувала мінімальну заробітну плату. Телефонними дзвінками - погрозами на адресу позивача на протязі тривалого часу, отримання від позивача письмової заяви про нібито, скасування боргу шляхом обману відповідач спричинив як зазначає позивач також моральну шкоду, яка полягає у приниженні честі та гідності позивача від чого позивач втратила сон та спокій, стала знервованою; діями відповідача порушений її звичний ритм життя. Моральну шкоду позивач оцінює у 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача проти визнання позову заперечував та додатково вказав про невідповідність обставинам справи твердження позивача про відсутність підстав для договірного списання коштів оскільки 01.08.2007 р. між ОСОБА_1 (клієнт та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено договір надання банківських послуг, відповідно до якого банк надавав банківські послуги із зарахування на картку заробітної плати та можливість отримання кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_1 була підписана Анкета-заява про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Відповідно до заяви, ОСОБА_1: «згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомилася і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку. Я зобов'язуюся виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку. Таким чином, 01.08.2007 р. між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено договір про надання банківських послуг, умови якого викладені в Пам'ятці клієнта, Умовах та правилах надання банківських послуг, а також в Тарифах банку".

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно виписки за період з 01.01.2010р. по 05.06.2013р. по картці з якого вбачається, що 08.02.2011р. здійснено операцію по зняттю штрафу з картки у розмірі 600, 49 грн. ( а.с .6)

Як вбачається із довідки від 18.04.2013р. № 552994 виданої ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 має у ПАТ КБ «ПриватБанк» рахунок НОМЕР_1 .( а. с. 7)

Згідно із листа ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 повідомлено, що між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір SAMDN33000714030480.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Клієнт, згідно п. п. 1.2.5, 1.2.6 параграфу 1.2 Умов і правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору, зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його користування, за перевитрату платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором. В разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафта), сплаті винагороди банку. За користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку. Отже, з огляду на вищенаведене, грошові кошти було списано з карки 4405********9321 відповідно до умов укладеного договору. Та вказав, що ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами договору та надала згоду на списання коштів з карткового рахунку для погашення заборгованості і користування кредитом, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на договорі. ( а. с. 8)

Згідно із довідки виданої департаментом охорони здоров'я міськради центра первинної медико-санітарної допомоги №6 від 07.06.2013р. №1286 вбачається, що ОСОБА_1 працювала в міській поліклініці № 3 з 01.10.2013р. та була звільнена 19.09.2011р. згідно з наказом № 176 від 05.09.2011р. Заробітну плату отримувала за платіжною карткою КБ «ПриватБанк» по листопад 2009р. включно. ( а. с. 10)

18.03.2013р. позивачем на адресу відповідача надіслано скаргу в якій позивач просила ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути їй кошти у розмірі 600 грн. ( а. с. 11)

Позивач в судовому засіданні стверджувала, що отримувала кошти в ПАТ КБ "ПриватБанк" проте ніяких договорів не підписувала це спростовується тим, що 01.08.2007р. ОСОБА_1 складено заяву на отримання універсальної кредитної картки, яку як

вказала позивач в судовому засіданні вона підписала власноруч. ( а. с 33-34)

Судом встановлено, що позивач ознайомлений з умовами кредитування з використанням кредитки « Універсальної», що підтверджується відповідною довідкою та анкетою -заявою про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанку». ( а. с. 26-27, 38)

В судовому засіданні досліджувались виписки по особовому рахунку НОМЕР_1, НОМЕР_2, ОСОБА_1. ( а. с. 39-66, 88-123,)

ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, згідно ст. 627 ЦК України.

ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

ст. 58 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

ст. 60 ЦПК України встановлено, що - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахункове-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.

Згідно з статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Таким чином в договорі укладеному між Сторонами зазначені всі істотні умови, які сторони досягай під час укладення кредитного договору.

Відповідно до ч.1ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Позивач вказує, що ПАТ КБ «ПриватБанк» неправомірно стягнуто з неї кошти проте, в процесі судового розгляду позивач підтвердила той факт, що вона сплатила 86 грн., що підтверджується відповідною квитанцією. ( а.с. 2)

Судом встановлено, що право ПАТ КБ «ПриватБанку» на договірне списання коштів з рахунків позивача передбачено в п. 1.3.2.11 Умов та правил надання банківських послуг, згідно якого, Банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих у Банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості Клієнта і третіх осіб, за кредитами, у яких клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості у клієнта у зв'язку з невиконаними зобов'язаннями перед банком. ( а.с. 80-87)

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.2.9 договору, у разі виникнення заборгованості власника по картрахунку в результаті курсової різниці, технічних помилок у роботі обладнання та в інших випадках Клієнт зобов'язується погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту її виникнення. Відповідно до ст. 1069 ЦКУ якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів, банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Таким чином, держатель картки несе відповідальність за проведення даних операцій, а також зобов'язаний погасити заборгованість до договору. Таким чином, у відповідача були всі правові підстави для проведення договірного списання коштів з рахунку ОСОБА_1 для погашення заборгованості, яка виникла в наслідок невиконання ОСОБА_1 умов договору та погашення заборгованості. Таким внутрішньобанківським документом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є Умови і правила надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною

договору. Відповідно до п. 1.1.48. Умов і правил надання банківських послуг Овердрафт - це

короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на її рахунку в розмірі ліміту кредитування. Використання клієнтом грошових коштів понад залишку за рахунком або встановленого банком

ліміту овердрафту є несанкціонованим овердрафтом, тобто не погодженим с банком. Незалежно від платіжної схеми та типу (виду) платіжних карток на картрахунку може виникати заборгованість держателя платіжної картки перед банком-емітентом, що не була обумовлена договором і не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення.

Суд звертає увагу, що умови договору на час розгляду даної справи позивачем не оскаржувались, що підтвердила позивач в судовому засіданні, та є дійсними на момент розгляду справи, також суд бере до уваги ту обставину, що в процесі розгляду даної справи позивач неодноразово змінювала свої пояснення зокрема стверджувала, що вона не підписувала заяву на отримання універсальної кредитної картки, згодом в судовому засіданні зазначила, що вказану заяву підписала власноруч.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача на її користь 1500 грн. моральної шкоди. Як вірно вказано в а.1 п.9 Постанові Пленуму Верховного суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р. розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, дослідивши матеріали справи суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано суду жодного доказу щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 1500грн., а тому суд вважає за необхідне в задоволенні даної вимоги відмовити.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що досліджені докази по справі в їх сукупності підтверджують недоцільність, необґрунтованість та неправомірність вимог позову, оскільки позивачем не надано суду доказів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 526, 634, 652, 1071, ЦК України, п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 ст. 2, ч. 1 ст. 3, ст.ст. 10, 11, 58-61, 88, 212-215, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "Приват Банк" про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: