Решение № 35168084, 08.11.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7553/13-ц

Провадження № 2/750/2480/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2013 року м.Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: судді Жук М.І., за участю секретаря судового засідання Заліської ЮВ., відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «СК «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

06.08.2013 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача витрат, понесених на виплату страхового відшкодування в розмірі 29821 грн.

В обґрунтування позову приведені доводи, що 10.09.2009 року позивач та ОСОБА_3 уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №2594-а/09к-1 щодо страхових ризиків (в тому числі дорожньо-транспортної пригоди) автомобіля НІССАН, держномер ВН1026СВ, строком на шість років.

Близько 09 години 40 хвилин 15.02.2010 року в місті Бровари (Київська область) по вулиці Київській відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3, який керував автомобілем НІССАН, держномер ВН1026СВ та ОСОБА_1, який керував автомобілем ГАЗ 33023, держномер СВ7063АЕ, внаслідок якої були пошкоджені обидва транспортні засоби.

Вказана ДТП настала з вини відповідача, про що свідчать постанова Деснянського районного суду міста Чернігова від 19.04.2010 року (справа №3-1800/2010) року і по ній позивачем було складено страховий акт та, згідно платіжного доручення №1377 від 23.03.2010 року, позивач виплатив страхувальнику ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 54810 грн.

Публічне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія», де відповідач застрахував цивільно правову відповідальність керованого ним транспортного засобу, в судовому порядку відшкодувало позивачу збитки в розмірі 24990 грн, а тому згідно з положень ст.1194 ЦК України, відповідач зобовязаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Представник позивача в судове засідання не прибув без поважних причин.

Відповідач позов не визав, просить суд застосувати до спірних правовідносин наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Суд встановив, що 10.09.2009 року позивач та ОСОБА_3 уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №2594-а/09к-1 щодо страхових ризиків (в тому числі дорожньо-транспортної пригоди) автомобіля НОМЕР_1, строком на шість років (а.с.6-12).

Близько 09 години 40 хвилин 15.02.2010 року в місті Бровари (Київська область) по вулиці Київській відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3, який керував автомобілем НІССАН, держномер ВН1026СВ та ОСОБА_1, який керував автомобілем ГАЗ 33023, держномер СВ7063АЕ, внаслідок якої були пошкоджені обидва транспортні засоби (а.с.13-16).

Вказана ДТП настала з вини відповідача, про що свідчать постанова Деснянського районного суду міста Чернігова від 19.04.2010 року (справа №3-1800/2010) року і по ній позивачем було складено страховий акт та, згідно платіжного доручення №1377 від 23.03.2010 року, позивач виплатив страхувальнику ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 54810 грн (а.с.1-22).

Публічне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія», де відповідач застрахував обовязкову цивільно правову відповідальність керованого ним транспортного засобу, в судовому порядку відшкодувало позивачу збитки в розмірі 24990 грн, а тому згідно з положень ст.1194 ЦК України, відповідач повинен був сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 29821 грн (а.с.86).

Відповідно до положень ст.ст.256, 257, 267 ч.4 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд відмовляє позивачу в задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропущеної позовної давності, так як перебіг позовної давності не переривався.

Таким чином, порушене право позивача не підлягає судовому захисту, по причині спливу трьохрічного строку позовної давності (ст.267 ч.4 ЦК України).

Понесені позивачем судові витрати по справі, необхідно віднести на його рахунок.

Керуючись ст.ст.213-215, 88 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «СК «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування в розмірі 29821 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 11.11.2013 року.

Суддя