№ 35136542, 12.11.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6023/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року о 15 год. 18 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Яблочкін В.М. (по довіреності)

представника відповідача - Василенко Р.О. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газлідер» до Березівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Газлідер» з адміністративним позовом до Березівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Березівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000072200, №0000032200 від 12.08.2013 року.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «БТК «Євробуд» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», їх реальність, а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно, а відтак підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (Том І, аркуші справи 72-74), оскільки операції позивача з його контрагентами здійснені без настання реальних правових наслідків, а тому податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газлідер» зареєстровано як юридичну особу Березівською районною державною адміністрацією Одеської області, знаходиться на обліку як платник податків в Березівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області та є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого за КВЕД є будівництво трубопроводів, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, будівництво доріг і автострад (Том І, аркуші справи 47, 48, 61).

Березівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Одеській області у період з 12.07.2013 року по 18.07.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Газлідер» з питань взаємовідносин з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за період жовтень-листопад 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №35/22-20/36453838 від 25.07.2013 року (Том І, аркуші справи 12-42).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Газлідер» ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України та, як наслідок, нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами, ст. 185, ст. 188, п. п. 187.1, 187.9 ст. 187, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 193.1 ст. 193, п. п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за період жовтень-листопад 2011 року у розмірі 27668,01 грн., п. п. 138.1, 138.2, 138.4, 138.5, п. п. 138.10.2, п. п. 138.10.3, п. 138.10, п. 138.12 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 4 квартал 2011 року у розмірі 31818 грн.

На підставі виявлених порушень Березівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000072200 від 12.08.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 31818 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 7954,5 грн., №0000032200 від 12.08.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 27668 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 6917 грн. (Том І, аркуші справи 10, 11).

Як вбачається з акту перевірки та наданих пояснень представника відповідача, підставою для висновку щодо завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат став акт Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС №1689/22-8/33499358 від 16.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року по 24.11.2011 року», протокол допиту у якості свідка попереднього керівника ТОВ «БТК «Євробуд» ОСОБА_3, з яких вбачається відсутність проведення реальних господарських операцій цим підприємством, акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №1691/22.8/37635291 від 17.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року», протокол допиту у якості свідка попереднього керівника ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» ОСОБА_4, з яких вбачається відсутність реальності господарських операцій, незнаходження підприємства за юридичною адресою, відсутність у підприємства трудових ресурсів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, тощо (Том І, аркуші справи 81-101).

Суд вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, які зроблені за результатами перевірок ТОВ «БТК «Євробуд» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», протоколів допиту свідків, є необґрунтованими, не законними, та такими, що спростовуються наданими доказами в справі, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару/послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цього товару та послуг.

Крім того, згідно із положеннями ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наданих до суду первинних документів вбачається, що між ТОВ «БТК «Євробуд» та ТОВ «Газлідер» 05.10.2011 року укладений договір купівлі-продажу №0724, за яким ТОВ «БТК «Євробуд» зобов'язується передати у власність ТОВ «Газлідер» труби поліетиленові і комплектуючі до них в кількості згідно видаткової накладної, яка є невід'ємною частиною договору, а ТОВ «Газлідер» зобов'язується прийняти та оплатити товар (Том І, аркуш справи 126).

На підтвердження отримання товару та оплати коштів за його придбання позивачем наданий рахунок-фактура №Т-0724 від 05.10.2011 року, виписка з банку від 05.10.2011 року та видаткова накладна №5/10-03 від 05.10.2011 року (Том І, аркуші справи 127, 139-140).

При придбанні товару ТОВ «БТК «Євробуд» виписана позивачу податкова накладна №122 від 05.10.2011 року, яка внесена позивачем в реєстр отриманих податкових накладних та сума ПДВ по цій накладній включена до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року (Том І, аркуші справи 128-138, 142).

Крім того, між ТОВ «Газлідер» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» 14.11.2011 року укладений договір купівлі-продажу №14/7, за яким ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» зобов'язується передати у власність ТОВ «Газлідер» труби поліетиленові та комплектуючі до них в кількості згідно видаткової накладної, яка є невід'ємною частиною договору, а ТОВ «Газлідер» зобов'язується прийняти та оплатити товар (Том І, аркуш справи 147).

Товар отриманий позивачем за видатковою накладною №14/11-05 від 14.11.2011 року (Том І, аркуш справи 148), оплату товару проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (Том І, аркуш справи 151).

При придбанні товару ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» виписана позивачу податкова накладна №514 від 14.11.2011 року, яка позивачем відображено в реєстрі отриманих податкових накладних та включена до складу податкового кредиту за грудень 2011 року (Том І, аркуші справи 152-165).

Слід зазначити, що транспортування товару придбаного у ТОВ «БТК «Євробуд» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» здійснювалось ПП «Хачатрян» за договором №3 від 01.01.2011 року, укладеним з позивачем, про що надано товарно-транспортні накладні, а отримання товару здійснювалось за відповідними довіреностями, які зареєстровані в журналі виданих довіреностей (Том І, аркуші справи 141, 149, 242-246, Том ІІ, аркуш справи 26).

Крім того, позивач надав докази наявності у нього орендованих складських приміщень за адресою: Одеська область, м. Березівка, вул. Ворошилова, 80 (Том І, аркуш справи 241), тобто місць зберігання товару.

Як вбачається з наданих до суду первинних документів та пояснень представника позивача, необхідність придбання у ТОВ «БТК «Євробуд» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» труб поліетиленових та комплектуючих до них безпосередньо пов'язана з його господарською діяльністю, оскільки придбаний товар використаний в роботах з газифікації 6 житлових будинків в Березівському районі Одеської області за договором №34 від 10.10.2011 року (Том І, аркуші справи 166-168, 171, 172), на підтвердження чого суду надано акт звірки, календарний план виконання робіт з газифікації житлових будинків, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, звіт до договору №34 від 10.10.2011 року, підсумкові відомості ресурсів, акти списання товарно-матеріальних цінностей, тощо (Том І, аркуші справи 169, 170, 173-233, 247-251, Том І, аркуші справи 1-25, 27-32).

Таким чином, суд вважає, що позивачем надані всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «БТК «Євробуд» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», фактичне виконання умов договорів, перевезення придбаного товару, його оплату, подальше використання в своїй господарській діяльності.

Слід зазначити, що податковий орган в акті перевірки не посилається на будь-які зауваження до первинних документів, які б не давали право позивачу на формування валових витрат та податкового кредиту, їх не повноту, а підставою встановлення порушень є лише дані актів перевірок ТОВ «БТК «Євробуд» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», проведених іншими податковими органами, а також свідчення керівників цих підприємств, наданих в якості свідків.

Суд критично ставиться до таких доводів податкового органу, враховуючи надання всіх належними чином оформлений первинних документів за операціями з цими підприємствами та не надання податковим органом до суду доказів щодо порушення відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінальних справ щодо фіктивності ТОВ «БТК «Євробуд» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», пред'явлення їм обвинувачення, направлення справ до суду, тощо, хоча допит свідків відбувся ще в травні, липні 2012 року.

Крім того, зазначені контрагенти позивача на час здійснення операцій були діючими підприємствами та мали свідоцтва платників податку на додану вартість.

Щодо висновків податкового органу в акті перевірки про нікчемність угод по операціям з ТОВ «БТК «Євробуд» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» в силу ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України слід зазначити наступне.

Згідно із п. 1, 2, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина Знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

Згідно із ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Враховуючи викладене, висновки в акті про визнання нікчемою угоди позивача з контрагентом не відповідає вимогам ст. 215, 216 ЦК України, а висновки про нікчемність операцій відповідача є необґрунтованим, оскільки податковим органом не наведено жодної підстави та не надано належних доказів для визнання укладеною позивачем угоди - нікчемним правочином.

Крім того, посилання на базу автоматичного співставлення між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями контрагентів, як на підставу для позбавлення позивача права на податковий кредит не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки позивач не може відповідати за дії контрагентів, якщо доведе реальність здійснення господарських операцій первинними документами. Зазначена правова позиція підтверджується рішеннями Верховного суду України та Європейського суду з прав людини.

З огляду на наявні в справі докази, суд вважає висновки податкового органу в акті перевірки не обґрунтованими, які не відповідають реальним обставинам справи, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позивачем доведено первинними документами здійснення господарських операцій з ТОВ «БТК «Євробуд» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», відповідач не довів обґрунтованість визначення грошових зобов'язань позивачу, операції безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, на момент господарських операцій контрагенти позивача були діючими підприємствами та мали свідоцтва платників податків на додану вартість, а тому позовні вимоги ТОВ «Газлідер» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газлідер» до Березівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Березівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000072200, №0000032200 від 12.08.2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Березівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000072200, №0000032200 від 12.08.2013 року.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 12 листопада 2013 року.

Суддя Л.І. Свида