№ 3511101, 19.02.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 р. Справа № 2-а-394/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Аліменко Володимира Олександровича,

При секретарі судового засідання: Галянт Ілоні Миколаївні

За участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: приватного підприємця ОСОБА_2

про: нарахування та стягнення адміністративно-господарської санкції та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

ВСТАНОВИВ :

Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про нарахування та стягнення адміністративно-господарської санкції та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в супереч Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007р. відповідачем у рядку 06 - не розрахована сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та не сплачена адміністративно-господарська санкція і пеня за порушення терміну сплати.

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить позовні вимоги задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, проти задоволення позову заперечував. Просив у позові Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовити.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вислухавши сторони по справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого Постановою КМУ від 26 вересня 2002 року № 1434, із внесеними змінами від 15.11.2006р. №1602 Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України та підпорядковується йому.

Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів є контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Фонд соціального захисту інвалідів має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів. Суми адміністративно-господарських санкцій використовуються на фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів. В зв'язку з цим, порушення відповідачем вимог чинного законодавства зачіпає інтереси держави у сфері соціального захисту інвалідів та завдає матеріальної шкоди Фонду соціального захисту інвалідів, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ст.19 передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, і організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі “чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ №70 від 31.01.2007р., відповідач подав до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007р. Вданому звіті відповідач чітко зазначив, що на його підприємстві в 2007 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 18 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 91,6 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 424 грн. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, самостійно відповідачем в звіті не розрахована.

Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, має бути самостійно розрахована роботодавцем відповідно до вимог частин 1,2 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Відповідно до вимог цієї статті норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у відповідача встановлюється у кількості 1 робочого місця.

Таким чином, Відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 1 особи, і самостійно не розрахував та вчасно не сплатив адміністративно-господарські санкції у відповідності до ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Всупереч вимогам ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та п. 3.7. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007р., відповідачем не розрахована та у рядку 06 не відображена сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен розрахувати і сплатити роботодавець самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону.

Розрахунок адміністративно-господарських санкцій передбачений безпосередньо ст. 20 Закону, де чітко визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, і т.д. самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ст.19 цього Закону, тобто невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №70.

Виявлення порушень Відповідача стає в облік з 15 квітня 2008 року і саме ця дата є кінцевим терміном добровільної сплати адміністративно-господарських санкцій.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Тому, пеню потрібно нараховувати з 16.04.2008р.

Відповідач повинен був самостійно розрахувати і сплатити Вінницькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня 2008 року адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної зарплати за 2007 рік за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Листом від 09.07.2008р. № 1324/05-19 Немирівський районний центр зайнятості повідомив відділення Фонду соціального захисту інвалідів про те, що Відповідач у 2007р. не надавав центру зайнятості інформацію для організації працевлаштування інвалідів (а.с.10).

Суд вважає, що відповідач не забезпечив виконання ч. 3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою встановлено, що підприємства, установи, організації і т.д., які використовують найману працю зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію для організації працевлаштування інвалідів і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, та ч.2 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою чітко встановлено, підприємства, установи, організації і т.д., які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Більш того, Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не пов'язує застосування адміністративно-господарських санкцій з будь-якими обставинами, що перешкоджають працевлаштуванню інвалідів, оскільки вказана відповідальність за своєю природою є альтернативним зобов'язанням і запроваджена Державою з метою стимулювання діяльності підприємств по створенню та наданню робочих місць інвалідам, працевлаштування та забезпечення їх належними умовами праці.

Відповідач в добровільному порядку не розрахував адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році та пеню за порушення терміну сплати даних санкцій, і не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засідання приходить до висновку про задоволення даного позову повністю.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_2 (кодНОМЕР_1) розрахувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році.

Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_2 сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати працівника у 2007 році та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій, розраховану відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики від 15.05.2007 р. № 223, на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Немирівський район, р/р 31215230700380, код ЄДРПОУ 34701214, банк одержувача: УДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2007 рік").

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

  Повний текст постанови оформлено: 24.02.09

Суддя Аліменко Володимир Олександрович