Решение № 34748838, 06.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19194/13 06.11.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»

про стягнення 16869,13 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - Балтян С.С. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 16869,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач проти заявленого позову заперечує, вказуючи, що Позивачем невірно розраховано заявлену до нього суму страхового відшкодування в порядку регресу, оскільки вона обрахована з нульовим коефіцієнтом фізичного зносу деталей застрахованого Позивачем автомобіля. Відтак Відповідач здійснив власний розрахунок та виплатив Позивачу 11603,32 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, тому на його думку підстави для задоволення позову відсутні.

Представники Позивача в судове засідання 06.11.2013 не з'явилися, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.01.2013 о 8 год. 36 хв. на дорозі М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта 690 км. 500 м. сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «БМВ», державний реєстраційний номер АК7544АА, яким керував Язиджієв Руслан Азамович, із автомобілем «Хюндай», державний реєстраційний номер АА2565НЕ (далі - Пошкоджений або Застрахований автомобіль), яким керувала Гришко Катерина Олександрівна.

Причиною ДТП стало те, що водій Язиджієв Руслан Азамович, керуючи автомобілем «БМВ», державний реєстраційний номер АК7544АА, припустив бокове знесення, внаслідок чого вчинив наїзд на автомобіль «Хюндай», державний реєстраційний номер АА2565НЕ.

У результаті ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження. Даними діями водій Язиджієв Руслан Азамович пункт 2.3 (Б) Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Алуштинського міського суду від 28.02.2013 (справа №101/462/13-п) Язиджієва Руслана Азамовича визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Хюндай», державний реєстраційний номер АА2565НЕ, який належить ВАТ «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод». Даний автомобіль згідно з первинною довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду отримав наступні механічні пошкодження: задня та передня праві двері, передня панель, передній капот, ліві передня та задня двері, праве переднє та заднє крила та стійки.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у Позивача на підставі Генерального договору страхування №1014583 від 21.04.2008 та додатку № 105/1034519 від 10.04.2012, укладених між ВАТ «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» та Позивачем (далі - Договір добровільного страхування).

Згідно зі Звітом № 5432-02/13 від 25.02.2013 складеним ЗАТ УЦПЗ «Єксперт-Сервіс», вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля склала 17869,13 грн.

Наведені в Звіті № 5432-02/13 від 25.02.2013 матеріали та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у вищеописаних довідках ДАІ.

Також в матеріалах справи наявний акт на поточний ремонт Застрахованого автомобіля № б/н від б/н, на якому міститься печатка Позивача про узгодження розрахунку на суму 17869 грн. від 10.04.2013.

На підставі вищевказаних документів, за умовами Договору добровільного страхування та на підставі страхового акта № 256/13/50/ТР/00/2, Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в сумі 17869,13 грн. шляхом перерахування на рахунок ФОП Валєєва М.Р. (виконавець за актом на поточний ремонт Застрахованого автомобіля) вказаної суми коштів. Дана обставина підтверджуються копією платіжного доручення №778 від 29.04.2013, яке міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах 17869,13 грн., тобто в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Язиджієвим Русланом Азамовичем внаслідок експлуатації автомобіля «БМВ», державний реєстраційний номер АК7544АА.

На час скоєння вищевказаної ДТП (29.01.2013) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «БМВ», державний реєстраційний номер АК7544АА, на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АВ/3588728 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн.

Доказів того, що Язиджієв Руслан Азамович перебував у автомобілі «БМВ», державний реєстраційний номер АК7544АА на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять, та на зворотне Відповідач не посилається.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АВ/3588728 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «БМВ», державний реєстраційний номер АК7544АА на час спірної ДТП.

Разом з цим, суд критично оцінює доводи Позивача щодо розміру заявленої до стягнення з Відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За приписами пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обов'язок страховика, при настанні страхового випадку, відшкодувати у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, відповідно до лімітів відповідальності страховика.

Стаття 29 цього Закону встановлює, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, однак обов'язковою умовою відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, є врахування зносу такого транспортного засобу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

На доведення Позивачем того, що страхова виплата була ним розрахована та виплачена у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів», суду було надано суду Звіт № 5432-02/13 від 25.02.2013, складений ЗАТ УЦПЗ «Єксперт-Сервіс» про оцінку вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля.

Проте, як вбачається з дослідження, описаного ЗАТ УЦПЗ «Єксперт-Сервіс» у Звіті № 5432-02/13 від 25.02.2013, оцінщиком було прийнято значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) Застрахованого автомобіля таким що дорівнює 0, і застосування такого коефіцієнта, як вбачається з посилання у звіті, було обумовлено самим замовником вказаного звіту.

Тобто при проведенні дослідження та складанні Звіту № 5432-02/13 від 25.02.2013, оцінщиком не досліджувалось питання наявності та розміру коефіцієнта фізичного зносу (Ез) Застрахованого автомобіля, а застосовано коефіцієнт 0, виходячи з побажань замовника.

Представником Позивача при розгляді справи було усно заявлено, що він не вважає за необхідне призначення судової експертизи (ст. 41 ГПК України) з питання визначення Ез Застрахованого автомобіля, та не буде її оплачувати у випадку призначення, оскільки вважає наданим ним звіт змістовним та достатнім.

Разом з цим, у відповідності до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції від 24.07.2009, надалі - Методика), значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема, 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ, яким є Застрахований автомобіль.

За приписами пп. б п. 7.39 Методики, винятком стосовно використання зазначених вимог є, якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Як вбачається з наданого Позивачем та залученого до матеріалів справи Акту огляду колісного транспортного засобу № 5432-02/13 від 18.02.2013, на Застрахованому автомобілі мали місце пошкодження, які були отримані раніше та не мають відношення до ДТП, за якою виплачується страхове відшкодування (стор. 2 акта), а саме: пошкодження 3-х і більше кузовних деталей (передньої та лівої частини), та на капоті мають місце сліди відновлювального ремонту.

Позивачем не спростовано перед судом, чому, якщо Застрахований автомобіль мав вищеописані пошкодження до ДТП, у Звіті № 5432-02/13 від 25.02.2013, всупереч п. 7.39 Методики, Позивачем було замовлено застосування нульового коефіцієнту зносу.

Відтак, суд погоджується з доводами Відповідача, що у останнього були достатні правові підстави самостійно провести розрахунок страхового відшкодування, з урахуванням не нульового коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу, як це було здійснено у Звіті № 5432-02/13 від 25.02.2013 на замовлення Позивача, а вже з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого за формулою: Ез =1- (С/Цн) (де С - ринкова вартість досліджуваного ДТЗ, Цн - ціна нового ДТЗ в Україні або в провідних країнах - експортерах за інформацією з довідкової літератури), як це встановлено Методикою.

Ринкова вартість досліджуваного ДТЗ була правомірно визначена Відповідачем на підставі Бюлетеню автотоварознавця № 69 за лютий 2013 року та складає 70000 грн., а ціна нового ДТЗ згідно вказаного Бюлетеню - 132100 грн.

Таким чином, розрахований Відповідачем коефіцієнт фізичного зносу за формулою Ез=1-(70000/132100) = 0,4701, є правомірним та арифметично правильним, та не спростований Позивачем належними та допустимими засобами доказування, а відтак, приймається судом.

Отже, розрахунок вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу (Сврз), наведений в Звіті про оцінку № 5432-02/13 від 18.02.2013 року, повинен бути розрахований з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу наступним чином:

Сврз = 4490,00 + 2175,27 + 11203,86 х (1 - 0,47) = 12603,32 грн.

При цьому, зазначені суми: 4490 грн., 2175,27 грн. та 11203,86 грн. є відповідно вартостями ремонтно-відновлювальних робіт, матеріалів, а також складових, що підлягають заміні при ремонті Застрахованого автомобіля, та взяті зі Звіту № 5432-02/13 від 25.02.2013, складеного ЗАТ УЦПЗ «Єксперт-Сервіс».

Відтак, за приписами ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, має відбуватися в межах суми 12603,32 грн., яка розрахована з врахуванням зносу вказаного транспортного засобу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/3588728 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, Відповідач повинен був відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, який розрахований з врахуванням зносу вказаного транспортного засобу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, та в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу, і також за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 11603,32 грн. (12603,32 грн. - 1000 грн. франшизи).

Як вбачається з залучених до матеріалів справи платіжних доручень № 3006 від 09.10.2013, №3021 від 10.10.2012 та №3028 від 11.10.2013, Відповідач виплатив Позивачу страхове відшкодування в сумі 11603,32 грн., а відтак, в цій частин суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У решті вимог суд у задоволенні позову відмовляє, з підстав, наведених вище в рішенні, та зокрема, оскільки Позивачем не доведено обов'язку Відповідача відшкодовувати суму шкоди в більшому розмірі, ніж 11603,32 грн.

При цьому суд приймає до уваги, що вимогу Позивача № б/н від 23.05.2013 про відшкодування виплаченого страхового відшкодування, Відповідачем було отримано 27.05.2013, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте Відповідач, у встановлені ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строки не прийняв рішення про виплату або про відмову у виплаті Позивачу страхового відшкодування в порядку регресу, що стало підставою для звернення Позивача до суду з даним позовом.

Відтак, судовий збір, у відповідності до положень статті 49 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та з врахуванням того, що Відповідач є винним у зверненні Позивача до суду з даним позовом в частині стягнення 11603,32 грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80 (1-1), 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення 11603,32 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (м. Київ, вул. Тарасівська, 38; ідентифікаційний код 33442139) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 19411125) 1183 (одну тисячу сто вісімдесят три) грн. 43 коп. судового збору. Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.2013

Суддя Сташків Р.Б.