Приговор № 34717607, 07.11.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17286/13-к

Провадження №: 1-кп/752/623/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дідика М.В.,

при секретарі Коруні О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12013110000000567 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з освітою неповною вищою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Задніпряного В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

інших учасників судового провадження: потерпілої ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 18 травня 2013 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по проїзній частини вулиці Новопирогівської зі сторони вулиці Набережно-Корчуватської в напрямку вулиці Столичне шосе в місті Києві.

В цей час на тротуарі вулиці Новопирогівської, напроти будинку № 25/2 стояв пішохід ОСОБА_4, який був знайомий з ОСОБА_1 При наближенні автомобіля «Volkswagen Golf» до будинку № 25/2, ОСОБА_4 став йти в напрямку проїзної частини, та коли вказаний автомобіль проїжджав повз ОСОБА_4, останній, намагаючись привернути до себе увагу водія ОСОБА_1, здійснив мах рукою в якій був рюкзак в сторону автомобіля «Volkswagen Golf», та при цьому зачепився рюкзаком об виступаючу праву бокову частину вказаного автомобіля, внаслідок чого він втратив рівновагу та впав на проїзну частину, позаду автомобіля «Volkswagen Golf». Після цього водій ОСОБА_1 зупинив автомобіль на проїзній частині вулиці Новопирогівської, та приблизно через 10-15 секунд розпочав рух заднім ходом.

Під час руху водій ОСОБА_1 допустив порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху. Порушення вищевказаних вимог ПДР з боку водія ОСОБА_1 виявились в тім, що він під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед початком руху не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом створив небезпеку іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який лежав на проїзній частині.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких помер.

Порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 10.1, 10.9 ПДР водієм ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Тобто, ОСОБА_1 визнається винним за ч.2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.

Так, обвинувачений ОСОБА_1, після роз»яснення суті обвинувачення, визнав себе винним та підтвердив вищезазначені обставини. Пояснив, що 18.05.2013 року біля 23 години на автомобілі «Фольксваген» рухався по вул. Новопирогівська зі сторони Набережно-Корчуватської в напрямку вул. Столичне шосе в м. Києві. Біля зупинки хотів заїхати на тротуар, але це виявилося проблематично і розпочав рух заднім ходом, щоб не об»їжджати довкола. Відчув, що на щось наїхав. Оскільки велися дорожні роботи, подумав що це нерівність на дорозі. В дзеркала заднього вигляду нікого не бачив, тоді зрозумів що вчинив наїзд на когось. Вибіг з автомобіля, побачив що вчинив наїзд на людину. Попросив людей викликати швидку та ДАІ. ОСОБА_4 знав, були друзями. Перед цією подією разом відпочивали, відзначаючи день народження спільної знайомої. ОСОБА_4 вживав спиртне. Він спиртного не вживав. Автомобіль був справний. Дзеркала заднього вигляду давали достатній огляд, наскільки передбачено конструкцією автомобіля. Не бачив, щоб перед вчиненням наїзду ОСОБА_4 привертав до себе увагу, а помітив його уже після наїзду.

Визнає що порушив Правила дорожнього руху зазначені у обвинувальному акті.

Цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди на суму 20 тисяч грн., визнає повністю, про відшкодування моральної шкоди частково, на суму 10 тисяч гривень, оскільки у зв»язку з матеріальним становищем, не може відшкодувати суму заявлену потерпілою.

Цивільний позов прокурора визнає.

У вчиненому щиро розкаюється і просить вибачення у потерпілої.

Наявні в справі докази його винності він не оспорює.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що очевидцем ДТП не була. Про те що сталося, її стало відомо наступного дня. Перед подією, з сином спілкувалася по телефону. В якому стані був син, її не відомо.

Обвинувачений надав матеріальну допомогу в сумі 20 тисяч грн.

Просить стягнути з обвинуваченого ще 20 тисяч матеріальної шкоди, та уточнює суму моральної шкоди. Просить стягнути з обвинуваченого на її користь не 1 млн. грн., а 250 тисяч моральної шкоди. Відмічає, що слід покарати обвинуваченого, але не хоче щоб він був позбавлений волі.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що добре знає обвинуваченого та потерпілого. 18.05.2013 року ввечері був з друзями на зупинці. До них підходив ОСОБА_4 В його поведінці нічого особливого не помітив, чи був той п»яний, сказати не може. Через певний час, коли ОСОБА_4 відійшов, почув крик ОСОБА_3, з якою спілкувався. Повернувся і побачив, як автомобіль «Фольксваген», під керуванням ОСОБА_1, з»їзджає з тіла ОСОБА_4 Після події, ОСОБА_1 був в стресовому стані.

Додатково винність обвинуваченого підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами, наданими стороною обвинувачення, зокрема:

протоколами огляду місця події (т.1 а.с.8-22,31-32);

висновком СМЕ № 1533, в якому відображено, що смерть ОСОБА_4 настала від численних переломів кісток скелету, з ушкодженням внутрішніх органів, з розвитком шоку та крововтрати, на що вказують ушкодження тіла; рясні крововиливи в м»яких тканинах тіла та тканинах внутрішніх органів в зонах ушкоджень; накопичення рідкої крові в правій та лівій плевральних порожнинах; переважно понижене кровонаповнення внутрішніх органів; «шокові» нирки; крапкові крововиливи на слизових та серозних оболонках внутрішніх органів, набряк-набухання тканини головного мозку.

При судово - токсилогічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_4, виявлений етиловий спирт в концентрації 3.46 промілле, яка при житті відповідала тяжкому ступеню алкогольного сп»яніння.

висновком авто-технічної експертизи № 253/ат від 24.07.2013 року, в якому зазначено, що у даній дорожній обстановці, в частині початку руху заднім ходом та наїзду на пішохода, водій автомобіля «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами пунктів: 10.1; 10.9 ПДР України та в його діях експертом вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 10.9 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації, водій автомобіля «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1, шляхом виконання вимог пунктів: 10.1; 10.9 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 (т.1 а.с. 98-103).

Ураховуючи викладене, суд вважає доведеною винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом»якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, має задовільний стан здоров»я, позитивно характеризується.

Обставинами, що пом»якшують покарання, суд визнає щире каяття, визнання вини, молодий вік обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

З»ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Проте, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочину, усі обставини справи в сукупності, думку потерпілої, а також ту обставину, що ОСОБА_4, в момент ДТП знаходився в стані алкогольного сп»яніння, що підтверджено висновком експерта, суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування основного покарання і приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, згідно вимог ст. 75 КК України, і покладенням обов»язків, визначених ст. 76 КК України.

Суд, також вважає за доцільне застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, враховуючи наслідки які настали в результаті порушення ним ПДР України

На погляд суду, саме таке покарання, буде сприяти виправленню особи.

Цивільний позов потерпілої, в частині відшкодування матеріальної шкоди, враховуючи його визнання обвинуваченим, задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 20 тисяч гривень.

В частині необхідності відшкодування моральної шкоди в уточненій сумі 250 тисяч гривень, цивільний позов задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 200 тисяч гривень.

Цивільний позов прокурора, ураховуючи його визнання обвинуваченим, задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 витрати на лікування ОСОБА_4, в сумі 607.97 грн. (р\р № 35423005001329 ГУДКСУ в м. Києві, код 820019, код ЄДРПОУ 03319759).

Згідно вимог ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 428.26 коп. (т.1 а.с.97).

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на один рік та, відповідно до вимог ст. 76 КК України, покласти на нього обов»язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов потерпілої, в частині відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 20 тисяч гривень.

Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 200 тисяч гривень.

Цивільний позов прокурора , задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 витрати на лікування ОСОБА_4, в сумі 607.97 грн. (р\р № 35423005001329 ГУДКСУ в м. Києві, код 820019, код ЄДРПОУ 03319759).

Стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 428.26 коп.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.

Суддя Дідик М.В.