Решение № 3466914, 09.04.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2009 р. Справа № 17/113/09

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Гожбур М.А., довіреність № б/н від 07.04.2009 року;

від відповідача –не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/113/09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Миколаїв», м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1,

До державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний завод», м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 120,

про: стягнення заборгованості за договором поставки № Нп-92 від 01.02.2008 року у розмірі 12 243 грн. 43 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Миколаїв»(надалі - позивача) звернулося до господарського суду з позовом до державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний завод»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № Нп-92 від 01.02.2008 року у розмірі 12 243 грн. 43 коп.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:

01 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № Нп-92 (надалі - договір поставки).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1.1. договору поставки сторонами було домовлено, що позивач зобов’язується поставити відповідачу запасні частини (надалі - продукція), а відповідач зобов’язався прийняти продукцію і оплатити її в асортименті та по ціні, які вказані в рахунках та/або накладних, що є невід’ємною частиною договору.

04 липня 2008 року позивачем, згідно з накладною № 07217/06 від 04.07.2008 року, була поставлена продукція відповідачу, а саме: фільтри SEPAR - 2000 у кількості 5 (п’яти) штук на загальну суму 9 558 грн. 60 коп. Зазначена продукція була отримана 04.07.2008 року представником відповідача Михайловською О.М. на підставі довіреності Серія ЯПБ № 719211 від 03.07.2008 року.

В порушення п. 3.1. договору поставки, згідно з яким покупець здійснює оплату за кожну партію продукції протягом 20 (двадцяти) днів з дати поставки цієї продукції, відповідач зазначену вище партію продукції не сплатив.

20 жовтня 2008 року відповідачу була надіслана претензія (вихідний № 33), яка була отримана відповідачем 25.10.2008 року, з вимогою сплатити продукцію, яка була отримана за накладною № 07217/06 від 04.07.2008 року, та пеню в наслідок порушення умов договору поставки, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 09.02.2009 року загальна сума основного боргу становить 9 558 грн. 60 коп.

Збитки від інфляції за розрахунком позивача за період з вересня 2008 року по грудень 2008 року становлять –626 грн. 33 коп. (9558,6 грн. * 101,1% * 101,7% * 101,5% *102,1% - 9558,6 грн.).

3% річних від простроченої суми за розрахунком позивача становлять 156 грн. 34 коп. за той же період (9558,6 грн. * 3%* 199/365).

Відповідно до п. 5.3 договору, за порушення строків оплати поставленого товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована позивачем за весь період прострочення.

Пеня за порушення строків оплати продукції за розрахунком позивача становить 1 902 грн. 16 коп. за період з 25 липня 2008 року по 09 лютого 2009 року (9558,6 грн. *0,1%*199 днів).

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з‘явився, відзив на позов не надав, направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що представник підприємства знаходиться на лікарняному.

Дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки представляти інтереси юридичної особи може будь-яка особа за дорученням керівника цієї юридичної особи або керівник підприємства. Також слід зазначити, що, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відсутність представника сторони є підставою для відкладення розгляду справи лише у випадку, коли явка сторін була визнана судом обов?язковою. Суд не визнавав явку сторін обов?язковою, тому підстави, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для відкладення розгляду справи, відсутні.

Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з’явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

01 лютого 2008 року між сторонами був укладений договір поставки № Нп-92. НА виконання умов договору, 04 липня 2008 року позивачем, згідно з накладною № 07217/06 від 04.07.2008 року, була поставлена продукція відповідачу, а саме: фільтри SEPAR - 2000 у кількості 5 (п’яти) штук на загальну суму 9 558 грн. 60 коп. Зазначена продукція була отримана 04.07.2008 року представником відповідача Михайловською О.М. на підставі довіреності Серія ЯПБ № 719211 від 03.07.2008 року.

В порушення п. 3.1. договору поставки відповідач зазначену вище партію продукції не сплатив.

20 жовтня 2008 року відповідачу була надіслана претензія (вихідний № 33), яка була отримана відповідачем 25.10.2008 року, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Миколаїв» задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний завод», м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 120 (код 07856371) суму основної заборгованісті у розмірі 9 558 грн. 60 коп., пеню у розмірі 1 902 грн. 16 коп., збитки від інфляції у розмірі 626 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 156 грн. 34 коп., державне мито у розмірі 122 грн. 43 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процессу на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Миколаїв», м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1 (код ЄДРПОУ 25378662).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Коваль

Рішення підписано 14.04.2009 року

Суддя