Решение № 3466489, 06.04.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2009 р. Справа № 16/46/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” (83086, м. Донецьк, вул.Артема,7)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївський глиноземний завод” ( 54051, м. Миколаїв, вул. Артема, 62 –а; 54051, м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 471)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Магістраль Плюс” (83014, м.Донецьк, пр. Павших Комунарів, буд. 63, кв. 1)

Про: стягнення 297450,26 грн.

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Прусова Я.С., дов. № 3/098 від 26.12.2008 р.

Найданова Л.С., дов. № 5/09 від 26.12.2009 р.

Від відповідача: Карпенко О.В., дов. № 2200/101-05-117-05 від 22.09.2008 р.

В засіданні приймає участь:

Була оголошена перерва до 06.04.2009 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївський глиноземний завод” про стягнення 297450,26 грн. заборгованості, з яких: 284 985,19 грн. –основаного боргу та 12465,07 грн. неустойки. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача виступає Товариство з обмеженою відповідальністю „Магістраль Плюс”.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що Позивач повинен був звернутися з оплатою до Товариство з обмеженою відповідальністю „Магістраль Плюс”.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Позивачем та Відкритим акціонерним товариством „Миколаївський глиноземний завод” укладено договір № 171-П від 24.05.2004р. про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі.

30.09.2004 р Відкрите акціонерне товариство „Миколаївський глиноземний завод” було перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю „Миколаївський глиноземний завод”, до якого у відповідності зі ст.108 ч. 2 Цивільного кодексу України перейшли все майно, всі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Згідно з договором № 171-П від 24.05.2004р. про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі (абз. 2 п. 1.1.) Замовник (відповідач) здійснював оплату користування власним (орендованим) рухомим складом, перевезення вантажів в якому організовував Експедитор (позивач) по заявкам інших підприємств, та забезпечував збереження вказаного рухомого складу під час його перебування на під'їзних коліях Замовника.

У відповідності до п.3.3 договору № 171-П від 24.05.2004р вартість плати за користування вагонами визначається як для рухомого складу парку залізниць України згідно абзацу першому пункту 14 Розділу III „Правил користування вагонами і контейнерами”, затвердженим Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113 за весь час користування рухомим складом.

Крім того, п. 3.4. Договору передбачена винагорода Експедитору у розмірі 1 % від вартості перевезень та інших послуг, що надані за даним Договором (без ПДВ) та виплачується Замовником (Відповідачем) у продовж 3-х робочих днів після надання послуг на підставі рахунків та звітів Експедитора (Позивача).

Згідно п.3.1 договору № 171-П від 24.05.2004р плату за користування власним (рухомим) складом Позивача Відповідач повинен здійснювати протягом 3-х робочих днів з моменту надання Експедитором (Позивачем) відповідних рахунків.

В серпні 2008 р.- жовтні 2008 р. на під'їзних коліях Відповідача знаходились вагони власності (оренди) Позивача, про що свідчать Відомості за користування вагонами (контейнерами) № № 03080611, 04080619. 16080666, 19080677, 29080711, 03090731, 03090733, 06090743, 06090745, 07090749, 09090763, 11090766, 13090775, 13090778. 14090781. 15090783, 16090788, 17090796, 20090805, 20090807, 21090815, 23090826. 10100921. 11100922, 11100924. 12100928. 13100931. 01100864, 08100909. 09100913. 30090860, 26090839. 28090853. 28090852. 27090845 (копії додаються до позовної заяви).

За користування вагонами власності (оренди) Позивача Відповідачу було нарахована плата та надані рахунки: № Э09081108 від 29.09.2008р.на суму 101356,28 грн. (направлений Відповідачу 06.10.2008р. та повторно 12.12.2008р. - квитанції додаються); №Э1008514 від 13.10.2008р. на суму 67610,21 грн. (направлений відповідачу 22.10.2008р. та повторно 12.12.2008р. - квитанції додаються ); № Э 1008346 від 30.09.2008р. на суму 116018, 70 грн. (направлений Відповідачу 07.10.2008р. та повторно 12.12.2008р. - квитанції додаються).

Вищевказані рахунки не сплачені Відповідачем до теперішнього часу. Заборгованість Відповідача перед Позивачем по оплаті перелічених рахунків складає 284 985,19 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинне здійснюватися належним чином згідно з умовами договору... А в відповідності зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату). Зобов'язання, строк (дата) виконання якого визначений зазначенням на подію, яка неминуче повинна наступити, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно із указаними нормами Цивільного кодексу України Позивач виконав свої зобов'язання за договором вчасно й у повному обсязі, а Відповідач, порушуючи дані норми, не виконує покладені на себе договором № 171-П від 24.05.2004р зобов'язання по оплаті.

Таким чином, у Позивача на підставі ст. 550 Цивільного кодексу України виникає право на неустойку за неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором, розмір якої у відповідності зі ст. 551 Цивільного кодексу України встановлюється договором.

Пункт 4.3 договору передбачає відповідальність Відповідача за несвоєчасну оплату рахунків Позивача у вигляді неустойки у розмірі 0,5% від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ. Відповідач повинен сплатити Позивачу неустойку в розмірі 12 465, 07 грн. (розрахунок додається).

Отже, сума заборгованості становить 297450,26 грн., з яких: 284 985,19 грн. –основаного боргу та 12465,07 грн. неустойки.

12.11.2008 р. Відповідачу було направлено претензію № 1032 з вимогою сплатити суму заборгованості по платі за користування вагонами та попередженням, що у разі незадоволення претензії Позивач буде звертатися до господарського суду з позовом про примусове стягнення заборгованості.

Відповідач листом № 2668/101-05-1 1705 від 27.1 1.2008р. не визнав претензійні вимоги Позивача, посилаючись на те, що він не надавав замовлень на послуги з організації перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі позивача, а крім цього, що ним не отримано рахунків за № 1008514 та 1008346.

12 грудня 2008 року Позивач повторно направив всі рахунки звіти Експедитора до них та дублікати податкових накладних., а також лист-нагадування (копія додається), що передбачено договором № 171-П від 254.05.2004 року, відповідно до якого Відповідач зобов'язаний сплачувати користування власним (орендованим) рухомим складом позивача, як у випадках організації перевезень вантажів за замовленнями Замовника, так і у випадках організації перевезень за замовленнями інших юридичних осіб, де Відповідач є вантажоотримувачем або вантажовідправником (п. 1.1. другий абзац).

Відповідач листом № 2893/101-05-117-05 від 26.12.2008р. повідомив, що вимоги Позивача не визнає, оскільки термін дії договору між сторонами минув 31.12.2005 року.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що лист за № 173/101-10 від 22.02.2008року, направлений на адресу Позивача Відповідачем підтверджує дійсність договору № 171-П від 24.05.2004 року дотепер, так як сам Відповідач у даному листі, посилаючись на чинний договір, просив повернути заборгованість, це також підтверджують акти звірки розрахунків між сторонами за договором № 1 71-ГІ від 24.05.2004року станом на 01.02.2008року, на 01.03.2008року та на 01.04.2008 року, підписані Відповідачем без зауважень.

Крім цього, суд вважає необхідним відмітити стосовно стверджень відповідача з приводу того, що Позивач повинен був звернутися з оплатою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль Плюс” наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Магістраль Плюс” укладений договір № 92/08 від 06.03.2008р. про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі, в якому п. 2.2.10 передбачена оплата плати за користування власним (орендованим) рухомим складом Експедитора самим Замовником (ТОВ „Магістраль плюс”) тільки у випадку, якщо Експедитор організовує перевезення по заявкам Замовника від (до) вантажовідправників (вантажоотримувачем, з якими у Експедитора відсутні договірні відношення на оплату користування рухомим складом та його збереження. З перевезень, що організував Позивач по заявкам третьої особи (ТОВ „Магістраль плюс”), у ТОВ „Лемтранс” був укладений договір з вантажоотримувачем № 171-П від 24.05.2004р. про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі, яким абз. 2 п. 1.1. передбачена оплата користування власним (орендованим) рухомим складом, перевезення вантажів в якому організовував Експедитор (ТОВ „Лем транс”) по заявкам інших підприємств. (ТОВ «Магістраль плюс», код ЄЕРПОУ 35484783) та забезпечення збереження вказаного рухомого складу під час його перебування на під'їзних коліях ТОВ „Миколаївський глиноземний завод”.

Правило статті 525 ЦК України та статті 193 ЕК України про недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов витікає з самої суті зобов'язального правовідношення і ґрунтується на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Таким чином, Відповідачем повинно бути виконано зобов'язання - сплатити плату за користування вагонами, що викладено у абз. 2 п. 1.1. та 3.1., 3.3., 3.4. Договору № 171-П від 24.05.2004р., належним чином згідно зі статтею 526 ЦК України.

За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївський глиноземний завод” (54051, м. Миколаїв, вул. Артема, 62 –а; 54051, м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 471; р/р 26007901025712 у філії ПУМБ м. Миколаїв, МФО 326126, р/р 26005103440001 у ЗАТ „Альфа –Банк”, м. Київ, МФО 300346, ЗКПО 33133003, ІПН 331330014011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” (83086, м. Донецьк, вул.Артема,7; р/р 26000074200 в ЗАТ „Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970, ЗКПО 30600592, ІПН 306005905092) 297450,26 грн. заборгованості, 2974,50 грн. –держмита, 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д.Фролов