Решение № 3466173, 07.04.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2009 р. Справа № 12/481

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача – Гартингера С.М. за довіреністю, відповідача –Мазурева С.Р. за посадою (директор), у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного підприємства "Торговельний центр "Постачальник" до приватного підприємства "Матек" про стягнення 21061 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору поставки № 162/08/08 від 19 серпня 2008 року, 18898 грн. 61 коп. основного боргу, 1410 грн. 58 коп. пені, 181 грн. 27 коп. 3 % річних, 570 грн. 54 коп. інфляційних втрат, що разом складає 21061 грн., та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог у зв’язку зі збільшенням періоду прострочення, а саме –заявлено додаткову вимогу про стягнення 1243 грн. 84 коп. інфляційних втрат, 578 грн. 05 коп. пені, 119 грн. 23 коп. 3 % річних. В такому розмірі представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про збільшення суми позовних вимог, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив на позов. Із відзиву і пояснень представника відповідача в суді слідує, що відповідач позов визнає частково, а саме - основний борг в сумі 5349 грн. 99 коп., в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити: в частині основного боргу на суму 13548 грн. 62 коп. у зв’язку з добровільним виконанням зобов’язання; в частині стягнення пені, 3 % річних і інфляційних втрат –у зв’язку з неможливістю виконання цього зобов’язання внаслідок тяжкого фінансового становища.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

Між сторонами по справі 19 серпня 2008 року було укладено договір поставки № 162/08/08, за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався відпустити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити продукцію. Відповідно до п. п. 2.2., 2.3., 5.1., 5.2. Договору, відповідач зобов’язаний був оплатити поставлений товар протягом п’яти календарних днів з моменту отримання продукції, за несвоєчасну оплату товару відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Крім того, оплата покупцем пені не звільняє його від виконання грошового зобов’язання з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних.

Із пояснень представника позивача в суді, видаткових накладних № ТЦ 000026280 від 15.08.08, № ТЦ 000026959 від 20.08.08, № ТЦ 000026590 від 18.08.08, № ТЦ 000026506 від 18.08.08, № ТЦ 000030587 від 09.09.08, № ТЦ 000031180 від 12.09.08, № ТЦ 000029968 від 05.09.08, № ТЦ 000028328 від 28.08.08, актів звірки взаєморозрахунків вбачається, що позивач передав, а відповідач за період з 19.08.2008 по 31.12.2008 прийняв товар на загальну суму 19091 грн. 88 коп., відповідач оплатив його частково, сума заборгованості складає 5349 грн. 99 коп., розрахунки здійснюються відповідачем з простроченням платежів, після подачі позову.

Наявність і розмір невиконаного грошового зобов’язання за вищеназваним договором відповідачем допустимими доказами не спростовано, навпаки підтверджено актом звіряння розрахунків станом на 07.04.2009 року.

Письмові вимоги позивача про сплату боргу відповідачем отримані, проте не виконані.

Зазначені документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

За змістом ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Відповідно до ст.ст. 625 ч. 1 ЦК, 194 ч. 2 ГК України, неможливість виконання, неналежне виконання зобов’язання третьою особою не звільняє сторони від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат і 3 % річних передбачена п. п. 2.2., 2.3., 5.1., 5.2. Договору, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6, 232 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються в частині основного боргу частково, в частині стягнення пені, 3 % річних і інфляційних втрат –повністю.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 230 грн. 02 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього –348 грн. 02 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Матек", 18023, м. Черкаси, вул. Котовського, 97/2, код ЄДРПОУ 33828352 на користь приватного підприємства "Торговельний центр "Постачальник", 18000, м. Черкаси, вул. Сурікова, 14а, р/р 26003320958001 в Черкаській філії КБ «Приватбанк»МФО 354347, код ЄДРПОУ 31423732 –5349 грн. 99 коп. основного боргу, 1814 грн. 38 коп. інфляційних втрат, 300 грн. 05 коп. 3 % річних, 1988 грн. 63 коп. пені, 348 грн. 02 коп. судових витрат.

В решті позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 13548 грн. 62 коп. –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя В.М. Грачов