Решение № 34661004, 06.11.2013, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/3067/13-ц

Провадження № 2/500/1876/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Баннікової Н.В.

при секретарі Вєлєвій А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення сум заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2013 р. Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 4 255,32 доларів США.

Свої вимоги мотивує тим, що 25.07.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н (далі договір) про надання кредиту в сумі 1 500,00 дол. США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач умови Договору виконав в повному обсязі, проте відповідач платежі належним чином не виконував, у звязку з чим станом на 29.03.2013 р. р. за ним виникла заборгованість у загальній сумі 4 255,32 дол. США, яку до теперішнього часу не погашено.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, надав суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі. Додатково суду пояснив, що строк позовної давності ним не пропущено, оскільки останній був перерваний у відповідності до ч.2 ст. 264 ЦК України шляхом подачі 22.02.2010 р. до Малиновського районного суду Одеської області заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 478,65 грн.

Відповідач у судових засіданнях 15.07.2013 р. та 25.09.2013 р. обставини справи визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у їх задоволенні відмовити через пропуск позивачем позовної давності. Подав письмові заперечення (а.с.37-41). 06.11.2013 р. у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлен належним чином (а.с.58).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 25.07.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н (далі договір) про надання кредиту в сумі 1500,00 дол. США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 13-17).

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Як передбачено ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами 2 та 3 ст. 264 ЦК України встановлено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач, після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2010 р. позивачем до Малиновського районного суду Одеської області було подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 478,65 грн. (а.с.61).

Крім цього, пунктом 3.1.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що по закінченню строку дії відповідна Карта продовжується Банком на новий строк, якщо раніше не надійшло письмової заяви Держателя про закриття Картрахунку та при дотриманні інших умов продовження, передбачених Договором (а.с.16).

Отже, 24.02.2010 р. позовна давність була перервана та перебіг позовної давності почався заново.

Оскільки позичальник умови договору виконував не в повному обсязі, станом на 29.03.2013 р. у ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» виникла заборгованість в сумі 4255,32 дол. США, яка, згідно наданим доказам, складається з:

-суми заборгованості за кредитом в розмірі 1 369,73 дол. США;

-суми заборгованості за відсотками в розмірі 2 223,38 дол. США;

-суми заборгованості по комісії за користуванням кредитом в розмірі 400,00 дол. США;

-суми штрафу (фіксована частина) в розмірі 62,55 дол. США;

-суми штрафу (процентна складова частина) в розмірі 199,66 дол. США, і підлягає стягненню з відповідача.

Стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійснені валютних операцій, передбачено законодавством, що розяснено в абз.3 п.14 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 256, 264, 526, 530, 533, 554, 625, 1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення сум заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (п.н.2913103591, паспорт серії СМ № 756987, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 18.10.2005 р.) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570, рах. 29092829003111, МФО № 305299) за кредитним договором грошові кошти в загальній сумі 4 255,32 (чотири тисячі двісті пятдесят пять доларів тридцять два цента ) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (п.н.2913103591, паспорт серії СМ № 756987, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 18.10.2005 р.) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк ( код ЄДРПОУ 14360570, рах.64993919400001, МФО № 305299) судовий збір в розмірі 340,12 (триста сорок гривень дванадцять копійок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: (підпис) ОСОБА_3

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В. Баннікова