Решение № 3466093, 31.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.09 Справа№ 17/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Євро Лізинг”, м. Київ

до відповідача: ПП “ОСКАР ЮРОХОРОНА”, м. Львів

про: стягнення 96 425,70 грн..

Представники :

Від позивача: Корєнєвська Х.О. –представник (Довіреність № 20 від 02.01.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Євро Лізинг”, м. Київ до ПП “ОСКАР ЮРОХОРОНА”, м. Львів про стягнення 96 425,70 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.01.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.02.2009р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 17.02.2009р. розгляд матеріалів справи відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні 31.03.2009р. подав уточнений розрахунок пені, розмір якої становить 5 015,50 грн. В решті частині вимог представник ТзОВ “Євро Лізинг” позов підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

26.09.2007р. між сторонами у справі укладено Договір фінансового лізингу № 491, відповідно до умов якого позивач на підставі замовлення передав, а відповідач прийняв в платне користування на умовах фінансового лізингу наступні транспортні засоби: ВАЗ 21099 шасі № Y6В21099070041367, реєстраційний № АА0267ЕН; ВАЗ 21099 шасі № Y6В21099070040377, реєстраційний № АА0276ЕН та ВАЗ 21099 шасі № Y6В21099070041279, реєстраційний № АА0284ЕН.

Факт передачі транспортних засобів підтверджується Видатковими накладними №РА-1000565 від 31.10.2007р. (згідно довіреності серії 015802 від 29.10.2007р.), №РА-1000566 від 31.10.2007р. (згідно довіреності серії 015803 від 29.10.2007р.) та №РА-1000567 від 31.10.2007р. (згідно довіреності серії 015802 від 29.10.2007р.) із підписами повноважних представників сторін..

На виконання п. 5.1. Договору 26.09.2007р. сторонами підписано Плани лізингу №№: 491/001, 491/002 та 491/003, якими встановлено розмір та строки сплати лізингових платежів. Відповідно до зазначених планів лізингу сума лізингової плати за користування одним транспортим засобом становила 1 403,61 грн. за один місяць. Вказану суму відповідач зобов’язаний був сплачувати до 20 числа кожного місяця.

Як стверджує позивач, відповідач договірних зобов’язань щодо сплати лізингових плетежів належно не виконав. За період з 05.11.2008р. по 21.01.2009р. заборгованість ПП “ОСКАР ЮРОХОРОНА” перед ТзОВ “Євро Лізинг” складає 66 518,90 грн., з яких 22 832, 91 грн. по Плану лізингу № 491/001; 22 637, 91 грн. по Плану лізингу № 491/002 та 21 048,06 грн. по Плану лізингу № 491/003.

За порушення строків сплати лізингових платежів на підставі п. 16.1. Договору позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що згідно уточненого розрахунку становить 5 015,50 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 15 331,49 грн. інфляційних втрат та 1 062,70 грн. 3% річних.

Загальна сума уточнених позовних вимог становить 87 928,59 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводи позивача не спростував, доказів належного виконання зобов’язань за Договором фінансового лізингу № 491 від 26.09.2007р. суду не надав.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст..ст. 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 7, 33, 34, 43 , 49, 78, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ПП “ОСКАР ЮРОХОРОНА” (79000, м. Львів, вул. Хуторівка, 40/29. Код ЄДРПОУ 34711128) на користь ТзОВ “Євро Лізинг” (03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 67. Код ЄДРПОУ 32774741) 66 518,90 грн. боргу, 5 015,50 грн. пені, 15 331,49 грн. інфляційних втрат, 1 062,70 грн. 3% річних, всього –87 928,59 грн.; 879,29 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.