№ 3466000, 23.03.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2009 р.

15:00

Справа № 1/27/09

м. Миколаїв

За позовом: Державне підприємство “Науково-виробничий комплекс

газотурбобудування “Зоря” - “Машпроект”.

/54018, м. Миколаїв, пр-т. Жовтневий, 42-А/

До відповідача: Національний банк України

/01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9

Треті особи на боці відповідача без самостійних вимог на предмет спору:

Міністерство економіки України.

/01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2/

Державна податкова адміністрація України.

/04655, МСП, м. Київ-53, Львівський пл., 8/

позивач звернувся з заявою про зміну позовних вимог та просить:

1. Визнати дії Національного банку України щодо відмови у вчиненні змін до ліцензії № 687 стосовно строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією по контракту від 24.04.2007р. № 159/92-003-01 з урядом Індії в особі Об’єднаного штабу Міністерства Оборони (ВМС)/(DPRO) Нью-Делі (Індія) не законними;

2. Зобов’язати Національний Банк України внести зміни до індивідуальної ліцензії № 687 від 12.12.2007 року вих. № 28-143/4455-12933 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортною операцією, змінивши 03 грудня 2007 року на 21 вересня 2007 року.

Головуючий суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Семещенко М.О., довіреність від 17.02.2009р.

Корочкін С.М., довіреність від 17.02.2009р.

Від відповідача: Котяш Н.В., довіреність від 03.11.2008р.

Котельникова Т.А., довіреність від 03.11.2008р.

Від 3 особи –Міністерства економіки України: представник не з’явився.

Від 3 особи –Державної податкової адміністрації України: Томашевський О.О., довіреність від 23.06.2008р.

Позивач звернувся до господарського суду з адміністративним позовом і просить (а.с.66-70) визнати дії Національного банку України щодо відмови у вчиненні змін до ліцензії № 687 стосовно строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією по контракту від 24.04.2007р. № 159/92-003-01 з урядом Індії в особі Об’єднаного штабу Міністерства Оборони (ВМС)/(DPRO) Нью-Делі (Індія) не законними; зобов’язати Національний Банк України внести зміни до індивідуальної ліцензії № 687 від 12.12.2007р. вих. № 28-143/4455-12933 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортною операцією, змінивши 03 грудня 2007 року на 21 вересня 2007 року.

Відповідач заперечує проти позову (а.с.102-105), зокрема зазначив, що згідно з прийнятим Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 31.05.2007р. № 1108-V (набрав чинності з 01.01.2008р.) у Національного банку України відсутні повноваження на видачу таких індивідуальних ліцензій. Відповідно до статті 6 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (у редакції, яка діє на теперішній час) строки розрахунків за експортними, імпортними операціями можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Таким чином, Національним банком України індивідуальні ліцензії не видаються, а уповноваженим органом, яким визначено Міністерство економіки України, надаються висновки щодо перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними операціями.

Третя особа –Державна податкова адміністрація України надала письмові пояснення щодо обставин, викладених в адміністративному позові (а.с.111), вважає питання, яке підлягає вирішення, полягає в урегулюванні з Національним банком України строків за період з 21.09.2007р. по 03.12.2007р., тобто строки, які було узгоджено з ДПА України та Міністерством економіки України на підставі відповідних висновків.

Від третьої особи –Міністерства економіки України на час розгляду справи письмових пояснень на позов не надходило .

Розглянувши надані сторонами та витребувані судом докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи у судовому засіданні, - суд

в с т а н о в и в:

згідно зі статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та "Порядком віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2002р № 445 позивач 31.08.07р. звернувся до Міністерства економіки України про надання висновку щодо віднесення контракту від 23.04.2007р за № 159/92-003-01 (далі у тексті контракт), укладеного з Урядом Індії в особі Об'єднаного Штабу Міністерства Оборони (ВМС) / (DPRO) Нью - Делі (Індія), до договорів поставки складних технічних виробів для отримання індивідуальної ліцензії на продовження терміну розрахунків за імпортною операцією (на строк з 20.09.2007р до 15.01.2009р) на суму 390 000, 00 доларів США .

В порушення пункту 8 Порядку…Міністерство економіки України розглянуло вказане звернення не в установлений десятиденний термін. Позивачем було отримано відповідь лише 25.09.2007року вих. № 102-41/1776 про відмову у наданні висновку щодо внесення контракту до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам законодавства. Усунувши усі недоліки, позивач вдруге подав документи до Міністерства економіки України (лист від 05.10.07р вих. № 06-4/8148) для отримання висновку. Крім того, у листі було зазначено, що додатковою угодою від 01.10.2007р № 01 в умови контракту були внесені зміни відносно строку повернення останньої частини валютної виручки у розмірі 5% вартості газотурбінних двигунів. Враховуючи, що граничний термін розрахунків відповідно до Закону України від 23.09.94р № 185/94-ВР настає 20.09.2007р (з дати митного оформлення), а повернення останньої частини оплати відбудеться не раніше 610 днів з дня постачання (коносамент від 16.07.2007р), у листі також було викладено прохання розглянути вказане питання повторно та надати висновок щодо віднесення контракту до видів визначених до статті 6 Закону, для оформлення індивідуальної ліцензії по експортній операції на суму 390 000,00 доларів США з 20.09.2007р до 17.03.2009р.

Міністерством економіки України 24.10.07 року вих. № 102-41/2003 було надано висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в якому зазначено, що зовнішньоекономічний контракт, за яким здійснюються операції резидента, відноситься до договорів поставки складних технічних виробів, та про продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічною операцією з 21.09.2007р до 17.03.2009р.

Після отримання висновку Міністерства економіки України, відповідно до чинного на той період законодавства, позивач звернувся до Державної Податкової Адміністрації України (лист від 29.10.07р вих. № 06-4/8941) з проханням надати остаточний висновок щодо доцільності продовження законодавчо встановленого терміну розрахунків за контрактом, з урахуванням висновку Міністерства економіки України, для оформлення індивідуальної ліцензії по експортній операції з 20.09.2007р до 17.03.2009р.

Державна Податкова Адміністрація України листом від 13.11.2007р вих. № 11317/6/22-5016 надала остаточний висновок щодо продовження терміну розрахунків за контрактом з 21.09.2007р до 22.12.2008р.

Отримавши вказані висновки, позивач звернувся до Національного Банку України з заявою від 26.11.2007р вих. № 06-4/9935 про надання індивідуальної ліцензії на продовження строків розрахунків. Після подачі заяви, позивачем 25.01.2008р вхідний № 447 від Національного Банку України було отримано ліцензію № 687 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортною операцією, але не та той строк, на який просив позивач, і не на той строк, на який надали висновок Мінекономіки України та Державна податкова адміністрація України , а на строк з 03 грудня 2007 року до 22 грудня 2008 року.

Після отримання ліцензії № 687 та у зв'язку із змінами до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" , які набрали чинності з 01.01.2008 року, позивач звертався до Міністерства економіки( листи від 22.09.08р вих. № 68/7666, від 06.10.08р вих. № 68/8361, від 27.10.2008р вих. № 68/8817) з проханням продовжити термін розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією по контракту до 17.03.2009р. Міністерством економіки України було надано ще один висновок за № 408, яким було повторно підтверджено строк розрахунків до 17.03.2009р. Крім того, позивачу було надіслано лист від 12.11.08р вих. № 4202-41/177, яким було підтверджено надання цього висновку, та вказано, що на термін з 21.09.07р Мінекономіки в даний час не має підстав для надання повторного висновку, оскільки відповідно до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Міністерство уповноважене надавати висновки лише з 1 січня 2008р.

Крім цього, був направлений лист до ДПА України від 26.09.08р вих. № 68/7817 про врегулювання питання щодо помилково вказаних строків у висновках. ДПА України надала відповідь позивачу від 09.10.08р вих. № 9755/6/22-5015 про те, що вона не має підстав для надання та внесення змін до остаточного висновку щодо доцільності продовження строків розрахунків у зв'язку з тим, що з 1 січня 2008р набрав чинності Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 1108, та для отримання висновку стосовно віднесення операцій резидента до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, та продовження встановлених строків, необхідно звернутись до Міністерства економіки України.

Враховуючи складність відносин за контрактом, які склалися ще з моменту укладання Угоди № 92-003-01 від 04.11.92р, та строків, які були потрібні для приведення цих відносин у відповідність до чинного законодавства, підприємство повторно звернулось до Національного банку України з проханням (лист від 08.10.08р вих. № 68/8226) ще раз розглянути контракт, та внести зміни до ліцензії № 687, щодо початкової дати, змінивши 03.12.07р на 21.09.07р, яку підтвердили у своїх висновках Мінекономіки та Державна податкова адміністрація України.

Національний банк України розглянув пропозицію позивача та надіслав відповідь від 22.10.08р вих. № 22-110/3280-14347 до Мінекономіки (позивачу було надано копію), що питання про внесення змін в остаточні висновки та надання індивідуальної ліцензії не входить до їх компетенції, та повинно вирішуватись Міністерством економіки України у зв'язку з тим, що з 1 січня 2008 року набрав чинності Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 1108, але також було зазначено, що Національний банк України вважає можливим погодитися з поясненнями підприємства (тобто позивача) і пропонує Мінекономіки врахувати їх при видачі висновку.

Позивач вважає відмову у внесенні змін до індивідуальної ліцензії Національним Банком України, яка викладена у листі від 22.10.08р вих. № 22-110/3280-14347 до Мінекономіки України такою, що суперечить нормам права вищої юридичної сили, а саме Конституції України, Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та "Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення" , затвердженого Постановою КМУ від 30.03.2002р № 445 (які діяли на момент звернення позивача), а застосування нових правил і норм, затверджених Законом України від 31.05.2007р № 1108 -V та Постановою КМУ від 29.12.2007р № 1409 до відносин, що склалися із зовнішньоекономічного контракту від 23.04.2007р за № 159/92-003-01 з приводу перевищення законодавчо встановлених строків для здійснення (завершення) імпортної операції, помилковим, і таким, що порушує принцип дії нормативно - правового акту у часі і просить визнати дії Національного банку України щодо відмови у вчиненні змін до ліцензії № 687 стосовно строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією по контракту від 24.04.2007р. № 159/92-003-01 з урядом Індії в особі Об’єднаного штабу Міністерства Оборони (ВМС)/(DPRO) Нью-Делі (Індія) не законними та зобов’язати Національний Банк України внести зміни до індивідуальної ліцензії № 687 від 12.12.2007р. вих. № 28-143/4455-12933 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортною операцією, змінивши 03 грудня 2007 року на 21 вересня 2007 року.

Позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Приписом статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, встановлено, що у разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії.

На підставі частини 2 вказаної статті закону 30.03.2002р Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення № 445.

Відповідно до пунктів 9 та 10 зазначеного Порядку… Міністерство економіки надає висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а Державна податкова адміністрація України надає остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 закону. Отже, вказаним Порядком… саме Державній податковій адміністрації України надано право визначати термін, на який продовжуються розрахунки з нерезидентом.

Про це зазначено і в пункту 1.5. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136:Обов'язковою умовою для отримання ліцензії є наявність остаточного висновку Державної податкової адміністрації України про можливість продовження цих строків за зовнішньоекономічними договорами резидентів, визначеними статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"

Без виконання зазначеної умови клопотання про отримання ліцензії Національний банк України не розглядатиме.

Листом від 13.11.2007 року Державною податковою адміністрацією визначено термін, на який продовжуються розрахунки з нерезидентом позивача з 21.09.2007 року(а.с.16-17).

Пунктом 5.3. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями встановлено, що Національний Банк України законодавчо встановлений строк розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операціями або строк, установлений відповідно до раніше отриманих ліцензій за цими операціями, продовжує з урахуванням строку (строків), що зазначений (зазначені) у висновку, передбаченому в абзаці другому пункту 1.5 розділу 1 цієї Інструкції.

З огляду на вищезазначене відповідач повинен був вказати в індивідуальній ліцензії № 687 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортною операцією строк з 21.09.2007 року по 22 12.2007 року, а не 03.12.2007 року по 22.12.2008 року (а.с.20).

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відхиляє посилання відповідача на друге речення пункту 5.3. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями (Якщо резидент подав до центрального апарату документи, перелік яких визначений в пункті 5.2 цього розділу, пізніше ніж через 30 календарних днів, починаючи з дня виникнення порушення, то строк розрахунків продовжується, починаючи з дати реєстрації в Національному банку України документа із зазначеного переліку, який надійшов останнім), оскільки воно протирічить як статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" так і Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 445. від 30.03.2002 року, якими обмеження стосовно строків звернення не встановлені.

Крім того слід зазначити, що пунктом 5.6. вказаної вище Інструкції відповідачу надано право відмовляти в наданні ліцензії у відповідних випадках. Разом з тим, відповідачем не приймалось рішення щодо відмови у наданні позивачу індивідуальної ліцензії за період з 21.09.2007 року до 13.12.2007 року.

Відповідач правомірно зазначає, що у відповідності з Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 31.05.2007 року №1108-V, починаючі з 01.01.2008 року у нього відсутнє право на видачу ліцензій на перевищення законодавчо встановлених строків за експортними операціями. Разом з тим, позивач вимагає не видачі нової ліцензії, а внесення відповідних змін у вже видану в межах повноважень ліцензію № 687(а.с.20).

Помилковим є також посилання відповідача на Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, якою, як вважає відповідач, не передбачено внесення змін до виданої ліцензії. Право на видачу ліцензії Національному банку України надане статтею 6 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Орган, який приймає в межах своїх повноважень певні акти, в тому числі й видає ліцензії, має право внести в них відповідні виправлення своїх помилок, описок, тощо. Отже відмова у виправленні дати в ліцензії № 687 є неправомірною.

Одним із проявів верховенства права є те , що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість – одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин. Приймаючі до уваги, що відповідачем були допущені порушення чинного законодавства при видачі ліцензії № 687, та зважаючи на той факт, що у Міністерства економіки України право на видачу ліцензії виникло лише з 01.01.2008 року і воно не вправі виправити помилку Національного банку відносно позивача стосовно погоджених(встановлених) міністерством та Державною податковою адміністрацією України строків, зазначених у вказаній ліцензії, враховуючі, що даний позов є єдиним способом захисту порушеного права позивача, він підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 89, 94, 98, 121, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Національного банку України щодо відмови у вчиненні змін до ліцензії № 687 стосовно строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією по контракту від 24.04.2007р. № 159/92-003-01 з урядом Індії в особі Об’єднаного штабу Міністерства Оборони (ВМС)/(DPRO) Нью-Делі (Індія) не законними.

Зобов’язати Національний Банк України внести зміни до індивідуальної ліцензії № 687 від 12.12.2007 року вих. № 28-143/4455-12933 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортною операцією, змінивши 03 грудня 2007 року на 21 вересня 2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря-Машпроект” /54018, м. Миколаїв, пр-т. Жовтневий, 42-А, код ЄДРПОУ 31821381/ судовий збір в сумі 3, 40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Л.I.Васильєва