Решение № 3465574, 23.03.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2009 р.

Справа № 10/2-09-46

за позовом Державного підприємства «Дельта –Лоцман»

до відповідача Державного підприємства «Укртехфлот»

про стягнення 900000 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Єгоров Б.С. за довіреністю

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ДП «Дельта-Лоцман»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП «Укррічфлот»900000 грн., що є сумою безпроцентної позики переданої позивачем відповідачу на підставі умов укладеного між сторонами договору безпроцентної позики №9/П-07 від 24.12.2007р.

В процесі розгляду справи позивач супровідним листом від 03.02.2009р. за вх.№2615 надав до суду витребувані документи.

Відповідач у судові засіданні не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Між тим, враховуючи, що про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та відповідно до вимог ст.75 ГПК України за наявними у матеріалах справи документами.

Ухвалою голови суду від 04.03.2009р. строк розгляду справи продовжений до 08.04.2009р.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

24.12.2007р. між ДП «Дельта-Лоцман»(позикодавець, позивач) і ДП «Укртехфлот»(позичальник, відповідач) укладений договір безпроцентної позики №9/П -07, предметом якого є зобов’язання позивача передати у власність відповідачу грошові кошти в розмірі, установленому договором та зобов’язання відповідача повернути грошові кошти позивачу.

Умовами п.2.1. договору встановлено, що розмір позики за договором становить 900000 (дев’ятсот тисяч грн.), а відповідно до умов п.2.2. договору, проценти за цим договором не нараховуються і не сплачуються.

У п.3.1. договору передбачено, що позивач перераховує суму позики в безготівкову порядку на поточних рахунок відповідача.

Відповідно до умов п.4.1. договору, строк повернення позики відповідачем становить один календарний рік з моменту надання позики в розмірі, встановленому у п.2.1. договору, а згідно з умовами розділу 5 договору, відповідач зобов’язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики) в останній день строку, встановленого в п.4.1. договору (п.5.1. договору); сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позивача (п.5.2. договору); днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок позивача (п.5.3. договору).

Відповідно до умов п.7.1. договору, він набуває чинності з моменту надання позивачем суми позики відповідачу та діє до повного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором.

Також господарським судом встановлено, що вказаний договір укладений між сторонами на виконання Механізму реалізації ДП «Укртехфлот»п.3.2. Плану першочергових заходів щодо виведення ДП «Чорноморсько-азовське виробниче-експлуатаційне управляння морських шляхів»з фінансово-економічної кризи та забезпечення ефективності використання державного майна, який затверджений Міністром транспорту та зв’язку України, та у п.2 якого передбачені заходи щодо реалізації положень Плану, а саме, встановлений розмір зворотної фінансової допомоги, яку ДП «Дельта-Лоцман»надає ДП «Укртехфлот»та терміни виконання.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що 25.12.2007р. відповідач звернувся до позивача з листом №169 про надання фінансової допомоги в розмірі 900000 грн. згідно з умовами договору безпроцентної позики №9/П-07 від 24.12.2007р.

Тією ж датою за вх.№6766 лист відповідача одержаний позивачем, а 27.12.2007р. останній передав відповідачу грошові кошти в сумі 900000 грн. шляхом їх перерахування на р/рахунок відповідача, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №15804.

Оскільки у встановлений договором строк відповідач не повернув позивачу надану позику в сумі 900000 грн., останній звернувся до суду з даний позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом між сторонами у справі укладений договір безпроцентної позики, за умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачу безпроцентну позику в розмірі 900000 грн. на один календарний рік з моменту надання позики в розмірі, а відповідач зобов’язався повернути суму позики позивачу у встановлений договором строк.

В силу вимог ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ч.2 ст.1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як вище встановлено господарським судом, позивач надав до суду платіжне доручення від 27.12.2007р. №15804, яке підтверджує передання відповідачу суми позики в розмірі 900 000 грн., а отже, і свідчить про виконання позивачем своїх зобов’язань за укладеним між сторонами договором безпроцентної позики. При цьому жодних заперечень з цього приводу відповідач до суду не надав.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що у встановлений договором строк, а саме 27.12.2008р., відповідач не повернув позивачу надану суму позики, внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 900000 грн. При цьому жодних заперечень щодо таких обставин відповідач до суду також не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ДП «Дельта-Лоцман», а відтак, і їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Державного підприємства «Дельта –Лоцман» задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Укртехфлот» (68091, Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. Судоремонтна, 35, код ЄДРПОУ 33969212, р/р 26001129800523 у МФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 326007) на користь Державного підприємства «Дельта –Лоцман»(54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003, р/р 26006129800238 у МФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 326007) борг в сумі 900000 (дев’ятсот тисяч) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 9000 (дев’ять тисяч) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 24 березня 2009 року.

Суддя Смелянець Г.Є.