Решение № 3465293, 12.02.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2009 р. Справа № 10/176-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД", 02089, м. Київ, вул. Радистів, 73а

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез", 36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 37, к. 32

про стягнення 17 823,52 грн.

Суддя Ківшик О.В.

від позивача: Карпінська Г.Л., довіреність № б/н від 09.02.2009 р.;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД", м. Київ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез", м. Полтава 17 823,52 грн. заборгованості зі сплати за поставлений позивачем товар на виконання умов договору № 2233/2008К від 07.02.2008 р., в тому числі 10 896,00 грн. основний борг, 6 537,60 грн. штраф, 84,84 грн. 3 % річних та 305,08 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, оскільки :

(1) ухвала про порушення провадження у справі від 18.12.2008 р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 22.01.2009 р. які були направлені за поштовими реквізитами відповідача, наявними в матеріалах справи, повернулись до суду з огляду на відсутність адресата;

(2) реєстрація зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез", м. Полтава не здійснювалася (див. довідку № 09/2-13-178з від 30.01.2009 р.);

(3) до компетенції господарських судів не входить установлення фактичного місцезнаходження учасників процесу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи закінчення двохмісячного терміну розгляду справи відповідно до п. 1 ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті (неявка відповідача цьому не перешкоджає), суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

07.02.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД", м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транссинтез", м. Полтава було укладено договір поставки № 2233/2008К, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача автомобільні товари, а відповідач відповідно до п. 3.1 договору зобов'язувався оплатити вартість товару (п. 3.1.1 та п. 3.1.2 Договору) згідно з графіком, визначеним додатком до даного договору (предоплата в розмірі 14,29 % від вартості товару та наступної помісячної оплати відповідно з даним графіком).

Позивач на виконання договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 12 712,00 грн., що підтверджується наявною у справі видатковою накладною № ЕДО02180019 від 15.02.2008 р..

Факт отримання товару представником відповідача Підгорним О.І., підтверджується крім наявної у справі видаткової накладної № ЕДО02180019 від 15.02.2008 р., яка підписана сторонами та скріплена їх печатками, довіреністю на отримання товароматеріальних цінностей ЯНП № 620793 від 06.02.2008 р. (копії наявні у матеріалах справи).

В порушення ст. 692 ЦК України відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар в розмірі 1 816,00 грн..

На момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складає 10 896,00 грн..

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України.

Відповідно зі ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 231, ст. 232 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) розмір яких встановлений договором або законом.

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що в разі невиконання відповідачем своїх зобов’язань по договору щодо проведення своєчасних розрахунків за отриманий товар, нараховується штраф в розмірі 60% від загальної вартості невиконаного зобов'язання.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 6 537,60 грн. відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд визнає правомірними.

Відповідно до п. 10.4 Договору та п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 84,84 грн. які нараховані за період з 14.08.2008 р. по 17.11.2008 р. та 305,08 грн. інфляційних, які нараховані за період з вересня 2008 р. по жовтень 2008 р., суд визнає правомірними та такими що підлягають задоволенню.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 (зі змінами та доповненнями) судові витрати зі сплати державного мита підлягають поверненню позивачу в разі, коли державне мито сплачено у більшому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством.

Позивач платіжним дорученням № 7373 від 20.11.2008 р. сплатив державне мито в розмірі 237,45 грн., ціна позову складає 17 823,52 грн..

Таким чином судові витрати по оплаті державного мита в сумі 59,22 грн. підлягають поверненню з державного бюджету як зайво сплачені, а судові витрати здійснені позивачем з оплати послуг державного мита в сумі 178,23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез" (36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 37, к. 32), к/р 26009417450001 в філії Полтавському ГРУ "ПриватБанк", МФО 331401, ідентифікаційний код 31801344 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД" (02089, м. Київ, вул. Радистів, 73а), п/р 26008038849651 в міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 322012, код ЄДРПОУ 35493625 – 10 896,00 грн. основного боргу з оплати вартості товару, 6 537,60 грн. штрафу, 84,84 грн. 3 % річних, 305,08 грн. інфляційних нарахувань, 178,23 грн. витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ СХІД" (02089, м. Київ, вул. Радистів, 73а, код ЄДРПОУ 354936250 з Державного бюджету 59,22 грн. зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 7373 від 20.11.2008 р..

4. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у її вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК