Решение № 34644261, 28.10.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14218/13-ц

Провадження № 2/127/4696/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р. В.

при секретарі Алексюк В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи позов тим, що 31.03.2012 року він позичив відповідачу гроші в сумі 23 000 доларів США, що по курсу Національного банку України 8 грн. за 1 долар США станом на 31.03.2012 року в еквіваленті складає 184 000 грн., які відповідач мав повернути рівними частинами не менше, ніж по 2000 доларів США щомісячно не пізніше 10 го числа кожного місяця до 01.04.2013 року. На підтвердження отримання грошей відповідач надав розписку від 31.03.2012 року. Відповідно до розписки відповідач зобов'язався повертати борг рівними частинами не менше ніж по 2 000 доларів США щомісячно не пізніше 10-го числа кожного місяця. Свої зобов'язання відповідач виконав частково, а саме, 31.03.2012 року повернув 300 доларів США, що в еквіваленті складає 2 400 грн. Станом на 01.04.2013 року заборгованість відповідача становить 22 700 доларів США, що в еквіваленті складає 181 600 грн. Просить стягнути з відповідача на його користь 181 600 грн. та стягнути понесені ним судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з наведених у позові підстав та пояснив, що відповідач 31.03.2012 року позичив в нього кошти з метою зайняття підприємницькою діяльністю, про що надав розписку. 31.03.2012 року відповідач повернув йому 300 доларів США, що в еквіваленті складає 2 400 грн., про що написано в розписці. Станом на 01.04.2013 року заборгованість відповідача становить 22 700 доларів США, що в еквіваленті складає 181 600 грн., хоча він неодноразово звертався до нього в усному порядку з вимогами повернути борг. Йому відомо, що відповідач не проживає за місцем реєстрації, має майно. Спілкування відповідач уникає, борг не повертає. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи через оголошення у пресі, а саме в газеті "Вінниччина" від 18.10.2013 року №80 (22822), про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладене, те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані докази у справі, суд приходить до висновку, що позов є частково обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 31.03.2012 року позивач позичив відповідачу гроші в сумі 23 000 доларів США, що в еквіваленті складає 184 000 грн., які відповідач зобовязався повернути рівними частинами не менше, ніж по 2000 доларів США щомісячно не пізніше 10 го числа кожного місяця до 01.04.2013 року. На підтвердження укладення договору позики відповідач надав позивачу розписку від 31.03.2012 року. Відповідно до розписки відповідач зобов'язався повертати позивачу борг рівними частинами не менше ніж по 2 000 доларів США щомісячно не пізніше 10-го числа кожного місяця. Свої зобов'язання за договором позики відповідач виконав частково, а саме, 31.03.2012 року повернув позивачу 300 доларів США, що в еквіваленті складає 2 400 грн. Станом на 01.04.2013 року заборгованість відповідача становить 22 700 доларів США, що в еквіваленті складає 181 600 грн.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання підлягає виконанню у встановлений ним строк.

Якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч.1 ст. 612 ЦК України він вважається таким, що прострочив виконання взятого на себе зобов'язання.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що позов задоволено, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224- 226 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого по вул. Воїнів - інтернаціоналістів, 14/28 в м. Вінниці, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування боргу за договором позики від 31.03.2012 року та 2 165 (дві тисячі сто шістдесят пять) грн. 42 коп. в рахунок відшкодування понесених та документально підтверджених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ