№ 3460551, 28.01.2008, Херсонський окружний адміністративний суд

справа №2а –5018/08/2170

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2008 року  Херсонський окружний адміністративний суд у складі  судді Кравченко К.В., при секретарі Печеному Є.В., розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Робуста Агро»   до Державної податкової інспекції у м.Херсоні,

за участю представників:

позивача – Плесняєва-Іващенко С.М.,

відповідача– Бевза В.І., Малафєєва І.Л.,

провизнання нечинним рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Робуста Агро» (позивач) звернулось до  суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні (відповідач) №0004152301/0 від 03.09.2008р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30337,52 грн..  Позивач посилається на відсутність порушень при визначені ним суми бюджетного відшкодування та вказує на невідповідність спірного рішення вимогам діючого законодавства в сфері оподаткування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з викладених у позові підстав.

Представники державної податкової інспекції у м. Херсоні в судовому засіданні  проти позовних вимог заперечували з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

Податкове повідомлення-рішення №0004152301/0 від 03.09.2008р. про зменшення  суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30337,52 грн. прийнято ДПІ у м.Херсоні на підставі акту перевірки від 28.08.2008р. №2505/23-7/33015333 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Робуста Агро» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за серпень 2007 року, січень 2008 року».

Спірне повідомлення-рішення обґрунтовується відповідачем тим, що позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2007 року на 22247,52 грн. та за січень 2008 року на 8090 грн., оскільки проведеними зустрічними перевірками не встановлено факту надходження до бюджету податку на додану вартість по всім ланцюгам постачальників позивача, а тому у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування цих сум.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" N 168/97. Саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Наявність у позивача бюджетного відшкодування відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження частині відшкодування на суму 9659 грн..

  Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону. Підпунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Суд вважає, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Твердження представників відповідача про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", сплата сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача судом до уваги не приймаються на підставі наступного.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В зв'язку з цим, посилання податкової інспекції на те, що право позивача на відшкодування 30337,52  грн. не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача суд вважає необґрунтованим, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні №00044152301/0 від 03.09.2008р.. 

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Робуста Агро»  витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційної адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Херсонський окружний адміністративний суд  заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: