Постановление суда № 34600308, 04.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"04" листопада 2013 р.Справа № 922/4399/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Горлівський м"ясокомбінат", м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нафто-газова компанія", м. Харків про стягнення 83076,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Горлівський м"ясокомбінат", м. Горлівка, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нафто-газова компанія", м. Харків, 83076,20 грн. попередньої оплати та 1720,50 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № П/12-103 від 30.07.2013 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної поставки природного газу та повернення передплати. Крім того, позивач звернувся з заявою, в якій просив суд вжити заходи до забезпечення позову та накласти арешт на майно і грошові суми відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04 листопада 2013 року.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні з наступних підстав.

До подання заяви про вжиття запобіжних заходів особу спонукає її суб'єктивне уявлення про те, що в майбутньому може бути утруднене чи унеможливлене подання до суду доказів, або суб'єктивне уявлення про порушення чи загрозу порушення її права. Тобто певною мірою подача заяви про запобіжні заходи є превентивним заходом запобігання порушенню права.

Запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи реальності виконання рішення суду.

Обираючи, який саме засіб забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, слід виходити з того, що встановлений ст. 43-2 ГПК України перелік запобіжних заходів є вичерпним і розширенню не підлягає.

Позивач просить вжити запобіжні заходи шляхом накладення арешту на майно і грошові суми відповідача.

Однак, накладення арешту на грошові суми, що належать товариству (відповідачу), як запобіжний захід, переліком вищезазначеної норми кодексу не передбачено, а тому не допускається.

Окрім того, позивач в заяві про вжиття заходів забезпечення позову не обмежив піддане арешту майно розміром суми позову та можливих судових витрат, а просить накласти арешт на усе майно відповідача та на усі грошові кошти, що належать відповідачу, що суперечить вимогам чинного законодавства.

За своєю правовою суттю вжиття запобіжних заходів - це діяльність суду по застосуванню примусових заходів, що гарантують реальне виконання майбутнього рішення суду, і необхідність у застосуванні запобіжних заходів виникає тоді, коли є реальна загроза, того, що подача потрібних доказів стане згодом неможливою або утрудненою.

Вищий господарський суд України в постанові № 16 від 26.12.2011 р. звернув увагу на наступне.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Отже, заяву про вжиття запобіжних заходів може подати особа, яка:

а) має підстави побоюватися, що подача потрібних для неї доказів стане неможливою або утрудненою;

б) має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 43-3 заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити відомості про обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів. Ці обставини мають узгоджуватися з приписами ст. 43-1 ГПК України, а за змістом п. 5 ч. 1 ст. 43-3 і ч. 3 ст. 43-4 ГПК України також й підтверджуватися відповідними доказами з урахуванням загальних вимог, передбаченого ст. 33 названого кодексу.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Ретельно дослідивши підстави, викладені в заяві в обґрунтування забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заява позивача не обґрунтована належними доказами та позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тому в задоволенні заяви слід відмовити.

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Горлівський м"ясокомбінат" про вжиття запобіжних заходів, а саме, накладення арешту на майно, грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нафто-газова компанія" відмовити.

Суддя Смірнова О.В.