№ 34597538, 30.10.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2434/13-п Провадження №33/773/305/13 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А.Л. Категорія:ст. ст. 471, 472 МК України Доповідач: Хлапук Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 року місто Луцьк

Суддя апеляційного суду Волинської області Хлапук Л. І., з участю прокурора Шевчука В.М., скаржника ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, представника Ягодинської митниці Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду від 12 вересня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.471, 472 МК України,

В С Т А НО В И Л А:

Даною постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, житель АДРЕСА_1, непрацюючий, притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. ст. 471, 472 МК України з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 43 360 (сорок три тисячі триста шістдесят) гривень з конфіскацією в дохід держави товару: Джинси дитячі» фірми «Hello Kids» в кількості 167 штук, вагою 64,5 кг., вартістю 18704 грн., «Джинси дитячі» фірми «N.Ksiezyc» в кількості 179 штук, вагою 60,5 кг., вартістю 20048 грн., «Штани дитячі» фірми «Bestgirl» в кількості 72 штуки, вагою 14 кг., вартістю 4608 грн., а всього товару на загальну суму 43360 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Ягодинської митниці Міндоходів 127 (сто двадцять сім) гривень 26 копійок витрат по справі за зберігання товарів на рахунок 31259272210774 в ГУДКУ у Волинській області (МФО 803014, код ЗКПО 38592872, призначення платежу "відшкодування витрат за зберігання майна").

ОСОБА_1 визнаний винним в тім, що 04.08.2013 року близько 02 години 06 хвилин, рухаючись автомобіля "Пежо-Експерт", реєстраційний номер НОМЕР_1 з Республіки Польща в Україну через митний пост "Устилуг" Ягодинської митниці Міндоходів, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи через «зелений коридор» без декларування товар понад неоподатковувану норму, передбачену ч.1 ст. 374 МК України: «Джинси дитячі» фірми «Hello Kids» в кількості 167 штук, вагою 64,5 кг., вартістю 18704 грн.; «Джинси дитячі» фірми «N.Ksiezyc» в кількості 179 штук, вагою 60,5 кг., вартістю 20048 грн.; «Штани дитячі» фірми «Bestgirl» в кількості 72 штуки, вагою 14 кг., вартістю 4608 грн., всього вагою 139 кг., на 43360 гривень.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_1 в своїй апеляції, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи. На неврахування суддею представленого ним рахунку-фактури про придбання товару за суму, що не перевищує 500 євро. Просить постанову скасувати, провадження в даній справі закрити та повернути безпідставно вилучений у нього товар.

Заслухавши суддю, яка виклала матеріали справи та доводи апеляції, ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, які її підтримали, представника Ягодин6ської митниці Пікалюка М.С., що заперечив проти неї, міркування прокурора про залишення постанови без зміни, дослідивши матеріали вищевказаної адміністративної справи, вважаю, що апеляція до задоволення не підлягає.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, доводиться зібраними матеріалами справи.

Як встановлено з протоколу про порушення митних правил (а.с.1-3), акту про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а.с.6), службової записки (а.с.12), пояснень ОСОБА_1, при складанні протоколу про порушення митних правил, останній дійсно, знаючи, що вартість та вага, переміщуваного ним через державний кордон України, товару перевищує встановлені норми, які дають право не декларувати цей товар та проходити спрощений митний контроль, скориставшись «зеленим коридором», не задекларував дитячий одяг вагою понад 139 кг при перетинанні митного кордону України.

Згідно експертного висновку вартість даного товару становить 43360,00 гривень, тобто більш як .3900 євро.

Суддя вірно не взяв до уваги твердження ОСОБА_1 з посиланням на представлений ним рахунок-фактуру № 466/09/2013/z від 03.08.2013 року про не перевищення ним дозволеної норми переміщуваного через кордон товару, оскільки даний документ не містить даних, ким саме і який товар придбано, за якою ціною, яку кількість та яке відношення до даного рахунку-фактури має апелянт.

З врахуванням вищенаведеного, не є порушенням прав ОСОБА_1 на захист нездійснення митними органами перекладу з польської на українську мову даного рахунку-фактури .

Згідно ч.1 ст. 374 МК України лише товари, вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро, і вага - 50 кг, не підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню митними платежами при ввозі на митну територію України.

Незнання ОСОБА_1 дійсної вартості та ваги переміщуваного товару, на що посилається апелянт, не давало права не декларувати його та користуватись зоною спрощеного митного контролю.

Безпідставним є твердження ОСОБА_1 про порушення його права на захист через нероз'яснення йому працівниками митниці прав, передбачених ст.498 МК України.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 був ознайомлений з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у відповідності з ст. 498 МК України, в тім числі користуватись послугами захисника-адвоката.

Це підтверджено і його підписом в відповідній графі протоколу і відсутністю зауважень та доповнень до нього.

Протиправні дії ОСОБА_1 суддею вірно кваліфіковані за ст. ст. 471, 472 МК України, як незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товар, який підлягав обов'язковому декларуванню при переміщенні через митний кордон України та порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю.

Суддя у відповідності з вимогами ст.36 КУпАП вірно визначив розмір штрафу, при притягненні ОСОБА_1 до адмінвідповідальності в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

В зв'язку з вищенаведеним підстав для скасування чи зміни вищевказаної постанови не знайдено.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 12 вересня 2013 року щодо нього - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя