Постановление суда № 34565678, 04.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5924/13 Головуючий 1 інстанції: Поліщук Т.В.

Справа № 643/3786/13-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: сімейні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Гуцал Л.В., Івах А.П.

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 липня 2013 року

за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, неустойки у зв'язку з несплатою аліментів, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просила стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості по аліментам на утримання малолітнього сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 21.07.2008 року по 02.07.2010 року в розмірі 20 672,85 грн., неустойку (пеню) у зв'язку з виникненням заборгованості по аліментам в розмірі 75 455,90 грн., а також судовий збір у розмірі 754,56 грн.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24 липня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позов.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що відповідач офіційно працював з липня 2008 року на підприємстві ЗАТ «Концерн НАДРА», аліменти із заробітку на якому відповідач не сплачував.

.

Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що не має вини відповідача у не сплаті аліментів, оскільки в період з 21. 07. 2008 по 02.07.2010 року виконавчий лист позивачем не був направлений для виконання у виконавчу службу.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.

Статтею 196 СК України передбачено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Виходячи з наведеної норми права неустойка у зв'язку з заборгованістю по сплаті аліментів стягується лише за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти.

Як встановлено судом першої інстанції і це підтвердила позивач у судовому засіданні апеляційного суду, вона за період з 21 липня 2008 року по 02 липня 2010 року виконавчий лист для виконання у виконавчу службу не надавала.

Матеріали справи містять розрахунок заборгованості по аліментам, який складений позивачем (а.с. 36), в той час коли такий розрахунок має бути складений виконавчою службою.

Доказів того, що виконавчий лист за вказаний період знаходився та виконанні у виконавчий службі та аліменти не сплачувалися з вини відповідача суду не надано.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позов про стягнення неустойки є недоведеним.

Суд першої інстанції при цьому послався на ч. 3 ст. 197 СК України, яка передбачає, що суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти, але вказана норма права не регулює правовідносини, які виникли між сторонами, оскільки ст.. 197 СК України застосовується при розгляді справи за позовом платника аліментів.

Відносно позовних вимог позивача про стягнення заборгованості по аліментам, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення, але не назначив, що такий позов є неналежним способом захисту, оскільки є рішення суду про стягнення аліментів, а питання щодо стягнення заборгованості по сплаті аліментів вирішується в порядку виконання судового рішення.

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач не довів свій позов.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 липня 2013 року залишити без.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії