Постановление суда № 34532281, 30.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 жовтня 2013 року м. Київ К/800/53381/13

Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської організації «Наукове товариство студентів та аспірантів-юристів «ЮСТИ*С» на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про стягнення коштів,

у с т а н о в и в :

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року повернуто апеляційну скаргу Громадської організації «Наукове товариство студентів та аспірантів-юристів «ЮСТИ*С» на ухвалу Залізничного районного суду м Сімферополя від 22 липня 2013 року.

Суд мотивував своє рішення тим, що заявник апеляційної скарги не додав документу, який підтверджує повноваження представника.

Громадська організація «Наукове товариство студентів та аспірантів-юристів «ЮСТИ*С» звернулася з касаційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій просить його скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Заявник у скарзі стверджує про відсутність необхідності подання довіреності при зверненні до суду за захистом інтересів члена організації, при цьому обґрунтовуючи це тим, що законодавство не забороняє такої дії.

За наявності імперативної норми Кодексу адміністративного судочинства України щодо подання довіреності представником (за виключенням здійснення представництва за законом), та відсутності інших посилань на порушення апеляційним судом норм процесуального права, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 4 листопада 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя

Вищого адміністративного

суду України М.І. Цуркан

Суддя М.І. Цуркан